Михайло Барбара: Депутати не хочуть працювати у нашій комісії

Комісія з питань депутатської етики та регламенту функціонує у Львівській облраді з 2010 року. З початку створення її очолює депутат облради від ВО «Свобода» Михайло Барбара. З паном Барбарою “Варіанти” розмовляли про труднощі в роботі комісії, депутатські сварки та через що найчастіше на депутатів скаржаться виборці.

З якими проблемами на шляху діяльності комісії ви стикаєтесь найчастіше?

По-перше, наша комісія за складом дуже малочисельна - всього три депутати. Це найменша кількість членів серед постійних депутатських комісій Львівської облради. Завжди є проблема з тим, щоб зібратись, адже один із членів комісії проживає і працює в Києві, інший – часто буває у відрядженні. Щоправда, у нас немає проблем із кворумом, адже для прийняття рішень потрібно лише дві людини.

Однак засідання комісії проводимо регулярно, намагаємось зустрічатись хоча б раз в місяць. Інша проблема — що депутати не хочуть йти працювати в комісію, адже робота тут пов'язана з різними міжособистісними конфліктами. В своїй діяльності намагаємось дотримуватись регламенту, якщо, до прикладу, є скарга на депутата, запрошуємо обох учасників – і депутата, і особу, яка написала на нього цю скаргу.

Так, у нас була скарга колишнього шахтаря В. Тхора на депутата облради Михайла Криштопу, пов'язана з питанням інвалідності пана Тхора. Ми звернулись до пана Криштопи для того, аби з'ясувати суть питання, після цього надали панові Тхору компетентну відповідь.

Багато хто просто не розуміє специфіки нашої роботи: комісія розглядає справи, які пов’язані з порушенням моралі і депутатської етики. Тим часом до нас часто звертаються з питаннями з кримінальної тематики, тобто такими, що вирішуються виключно в судовому порядку. Ми ж беремося до справи, коли, скажімо, депутат виходить за межі чинного законодавства про статус депутатів місцевих рад, до прикладу, про доступ до публічної інформації.

Був у нас випадок, коли жінка звернулася до одного з депутатів, аби він звернувся до податкової щодо доходів її чоловіка, який відмовлявся платити аліменти. Щодо цього питання ми провели спеціальне засідання, на якому вирішили, що депутат перейде за межі своїх депутатських повноважень, оскільки йтиметься про розголошення персональних даних людини. Звичайно, що в рамках закону про захист персональних даних цього не можна було зробити.

Якого характеру скарги на депутатів Ви отримуєте найчастіше?

Найчастіше скаржаться виборці. Часто це досить банальні випадки – скаржаться, що депутати не реагують на звернення у встановлений законодавством час – 30 днів. У таких випадках ми звертаємось до голів усіх постійних депутатських комісій, нагадуючи їм про виконання закону про доступ до інформації, про звернення громадян та про те, що є місячний термін реагування на звернення виборців.

Недавно до нас надійшло звернення від голови комісії із земельних питань однієї з місцевих рад Львівщини на скаргу на голову цієї сільської ради. У цій скарзі згадується депутат Львівської облради Богдан Дубневич. Це дуже гостра і резонансна справа, тут навіть фігурують фрагменти з фільму, багато додаткових матеріалів. Наша комісія дала відповідь, що цей оскаржувач насамперед мав би звернутись до суду і до прокуратури. Вони ж звернулися до нас, щоб ми довели до відома пана Дубневича. З цього приводу я вже неодноразово контактував із ним. Також ми запропонували оскаржувачу прийти на засіданні нашої комісії і детально обговорити з нами проблему.

Ще одне звернення – голови селищної ради - стосується депутата Зиновія Карпінського, якого звинувачують у шахрайстві як власника житлово-будівельного товариства “Екран”. Це хочуть обернути таким чином, що це мало не така сама афера як в сумновідомому «Еліта-центр» - буцімто там теж зібрали гроші з майбутніх мешканців і заморозили будівництво. На засіданні комісії один із членів висловив припущення, що ситуація пов’язана з економічною кризою, гроші вклали в будівництво фундаменту, однак після кризи ситуація ускладнилася і коштів елементарно не вистачило.

Тобто людина не вкрала гроші, він вклав їх будівництво, однак ресурсів не вистачило. Наразі це наші припущення, однак ми ще хочемо зустрітися із заступником міського голови Новояворівська, він добре знає цю справу. Він вже підтвердив, що кошти були затверджені, однак їх просто не вистачило надалі.

А через що депутати скаржаться один на одного?

Переважно через особисті образи. Доходить до курйозів. Якось один депутат поскаржився на іншого через те, що той його облаяв. Ми розглянули це питання і збиралися винести на сесію облради, тоді як виявилось, що депутати вже давно помирились і претензій один до одного не мають.

Серед протоколів вашої комісії було, зокрема, звернення Ігора Грещука, про те, що йому не дали слова на сесії облради, як зреагувала комісія на це звернення?

Я сидів тоді недалеко від пана Грещука і можу сказати, що він тоді не записався на виступ, є певний регламент, а Грещук його порушив. Тому йому і не надали слова.

А от ситуація, коли Грещука 4 липня силоміць вивели з президії Львівської облради – він звертався до комісії з цього приводу, чи ця справа не входить у сферу вашої компетенції?

Грещук звернувся до народного депутата Писарчука із скаргою щодо цього інциденту і той звернувся до обласної прокуратури, а вже звідти до нас днями прийшла інформація, щоб ми розглянули це питання. На найближчому засіданні комісії ми цим займемось.

Чому комісія не реагує на образливі висловлювання Ірини Фаріон на адресу інших депутатів, коли вона називає їх «істотами» та «виродками»?

Звісно, я виступав перед депутатами, щодо заборони вживання лайливих образливих слів. Проте іноді трапляються випадки, коли депутати своїми діями і словами свідомо провокують один одного на вживання таких слів. Іноді можна зрозуміти людей, які не бажають терпіти відверте хамство.

Але я так розумію, що після інтерв’ю з Вами я змушений буду ще раз виступити перед депутатами, щоб вони контролювали те, що вони говорять, адже журналісти все це бачать, фіксують і гостро на це реагують.

Як Ви ставитесь до того, що голова Львівської облради 5 липня створив координаційний штаб захисту державності, чи не перейшов він таким чином своїх повноважень?

Я не думаю, що це перевищення повноважень, оскільки посада голови Львівської облради є найвищою з посадових осіб області. Прийнявши мовний закон, Верховна Рада фактично здійснила конституційний переворот.

Голова Львівської облради, який репрезентує інтереси місцевої громади, повівся абсолютно закономірно в межах своїх повноважень, взявши на себе цю відповідальність як найвища посадова особа в місцевому самоврядуванні на Львівщині. Треба віддати панові Панькевичу належне. Я не вважаю це порушенням.

Серед протоколів комісії є скарга Н. Гопенко на одного з депутатів? На якого саме депутата була скарга і з якого приводу?

Це була скарга на депутата Кінаха. Жінка скаржилась через ДТП за участю Кінаха у 2005 році, у якому сильно постраждав її син, який є психічнохворим і буцімто тоді депутат відмовися компенсувати шкоду, завдану сину. Депутат приніс нам документ, у якому йдеться, що він виділив 10 тис. гривень дружині потерпілого на лікування. Ми повідомили жінку про отримання цієї довідки, а також про те, що порадили депутату виділити дружині потерпілого зі свого фонду додаткову допомогу і він з цим погодився.

Михайло Барбара -депутат Львівської обласної ради IV, V(від БЮТ), VI (від ВО «Свобода») скликань, голова постійної комісії з питань депутатської етики та регламенту. Член Української Гельсінської Спілки (1989), Товариства української мови „Просвіта” та „Меморіалу”, УРП (1990), голова Яворівської районної організації УРП „Собор” (1996-2005), учасник організації акцій „Україна без Кучми”, „Повстань, Україно!”