Михайло Хміль: Мені приємно чути, що Сихів став таким крутим
Розмова з народним депутатом України Михайлом Хмілем.
Варіанти розмовляють з народним депутатом України, секретарем Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, а також головою Львівської обласної організації Народний Фронт Михайлом Хмілем.
Яка мета мобілізації, яку Народний Фронт оголосив на Львівщині?
Останній партійний з'їзд і конференція ухвалили рішення про те, що Народний Фронт приймає участь у всіх виборах як в ОТГ, так і в парламентських, і президентських, і в органи місцевого самоврядування.
При цьому ми підтримуємо ідею проведення виборів в конституційно визначені терміни. Отож, сподіваємося, що в 2019 році спочатку відбудуться президентські, а згодом й парламентські вибори, а в 2020 році – вибори в місцеві органи влади.
Народний Фронт наразі не представлений у місцевих радах?
Так, ми визнаємо, що така проблема існує. Експертні аналізи засвідчують якісну і ефективну роботу наших представників в парламенті і урядових структурах. Однак утворився значний розрив між центром і місцями, адже в 2015 році Народний Фронт ухвалив рішення не приймати участі у місцевих виборах.
Сьогодні вважаю, що таке рішення було помилковим. Але воно було ухвалене, тому зараз не обговорюється, і негативні наслідки ми виправляємо активізацією політичної роботи на місцях. Ми ухвалили рішення про мобілізацію наших зусиль на місцевому рівні та будемо брати участь у всіх виборах, які відбуватимуться в області.
Народний фронт, як партія, не припиняв політичної роботи в області. Наші кандидати приймали участь в листопадових виборах в ОТГ. У Великомостівській ОТГ, де вибори відбувались за списками, Народний Фронт набрав 7 відсотків і двоє кандидатів стали депутатами.
На виборах в Магерівську ОТГ троє з чотирьох наших кандидатів також подолали прохідний бар'єр. Зараз ми зареєстрували дванадцять кандидатів від Народного Фронту на виборах у Кам'янко-Бузькій ОТГ. В Мурованому наші представники працюють в комісіях, а от кандидатів ми не висували, бо там виборів за списком немає.
Ви голосували за новий закон про вибори?
Так. Народний Фронт готовий до виборів на пропорційній основі за відкритими списками. Проект нового Виборчого кодексу, який парламент ухвалив за основу, розроблявся за участю наших нардепів Парубія і Ємця. Тому зрозуміло, що фракція його підтримує.
Ви особисто братимете участь у наступних парламентських виборах?
З 2010 року, коли мене обрали депутатом Львівської міської ради, я відкрив депутатську приймальню на Сихові, проспект Червоної калини, 43. Я всі ці роки представляю інтереси виборців цього мікрорайону, тому, якщо братиму участь у наступних виборах, то цей мікрорайон буде для мене базовим.
Але на виборах 2014 року Ви поступились Сихівським округом Івану Васюнику?
Були такі обставини, але зі Сихова я нікуди не тікав, постійно там працюю.
Як Ви ставитесь до ідеї про те, що Сихів стає ключовим округом на виборах у Львові, а та політична сила, яка є лідером симпатій сихівчан, може розраховувати не лише на представництво в парламенті, але й на посаду міського голови та більшість у Львівській міськраді?
Мені приємно чути, що Сихів став таким крутим. Однак два роки – значний термін, тому наразі зарано гадати як складеться. Тому зараз я не кажу так, але й не відмовляюсь від потенційної участі у майбутніх парламентських та інших виборах.
Народному Фронту з огляду на низькі рейтинги, які, як Ви зауважили, було покладено на вівтар реформ, складно розраховувати на самостійне проходження до майбутнього парламенту?
Як соціолог за фахом на даному етапі я досить скептично ставлюсь до будь-яких рейтингів. Я більше довіряю зараз конкретним результатам, які показала наша партія на останніх виборах в ОТГ. У Львівській області ми подолали виборчий бар'єр зі значним запасом, не витрачаючи на це великий ресурс.
Також нагадаю, що Народний Фронт, як партія, був створений в 2014 році, за два місяці до парламентських виборів, і з нуля ми набрали 20 відсотків. Я не вважаю, що ми не здатні будемо на наступних виборах потрапити до парламенту, бо партія зберегла свій кадровий потенціал.
З іншого боку, я не бачу сенсу в тому, щоби просто потрапити до парламенту. Якщо вже бути там, то не в ролі статиста, а розраховувати на 20-25 відсотків місць, щоб реально впливати на ситуацію. Якщо ставити таке завдання, то варто думати як його реалізувати: самостійно чи утворивши ширше політичне об'єднання.
Чи розглядаються варіанти об'єднання з іншими політичними силами, наприклад з БПП? Українські ЗМІ повідомляли про переговори, які зірвались з огляду на персональний конфлікт між Порошенком і Аваковим.
Я в переговорах участі не брав. Натомість знаю, що є документ, проголосований на з'їзді, в якому чітко зазначено, що в ніякі об’єднання ні з ким станом на зараз ми не вступаємо і переговори про це не ведуться.
Однак ходять також чутки про можливе повернення Народного Фронту до співпраці з ВО "Батьківщина"?
Не думаю, що це реально на даному етапі. Так, ми були членами Батьківщини до 2014 року. Вважаю, що на той момент це був правильний крок, з метою широкого об’єднання опозиційних сил в боротьбі з авторитарним режимом Януковича. Однак в певний момент Юлія Тимошенко уявила чомусь, що це був рух виключно на підтримку персонально неї.
Саме через це непорозуміння ми змушені були піти з "Батьківщини", адже в 2014 році цілі нашої боротьби були значно ширші. Майдан стояв за інтереси і за зміни у всьому суспільстві, а не лише за свободу Тимошенко.
Теоретичне питання: чи можливий союз Народного Фронту з Опоблоком, бо в парламенті останній досить часто докидає голоси рішенням коаліції?
Говорити навіть теоретично про зближення з ОБ партії, яка має в своїх рядах найбільше комбатів, сотників, це некоректно.
Повторюю, сьогодні ми розраховуємо на власні сили, на власну команду. У Львівській області, наприклад, наша команда почала формуватися ще з 2009 року, і сьогодні на 80 відсотків залишилась, люди не розбіглись.
Хто на обласному рівні є промоутерами НФ?
Ігор Васюкик, Андрій Парубій, Степан Кубів, Бондар Михайло, Андрій Левус, Микола Величкович. Останні два нардепи є членами фракції, не партії, але все одно вважаю їх членами нашої команди.
Юрій Підлісний, член ради обласної партійної організації, колишній депутат облради Ганна Костюк, екс-мер Трускавця Руслан Козир, який також зараз розглядає можливість доєднатись до нашої команди. Є ще коло прихильників, які поки що залишаються непублічними.
Основні меседжі, з якими Народний Фронт йде до виборців?
Ми, як члени урядової коаліції, не можемо відмежовуватись від основних кроків, які робить уряд, які приймаються у парламенті, і робити вигляд, що ми за це не несемо відповідальності. Разом з тим, Народний Фронт, наприклад, виступає за введення візового режиму з РФ, за запровадження для громадян РФ в'їзду на основі біометричних паспортів.
Ми наполягаємо на ухваленні нового Виборчого кодексу. Саме наша програма передбачає запровадження з 2020 року повної енергонезалежності України від ресурсів Росії. Ми також послідовно вимагаємо скасування всіх торговельних відносин з Росією до моменту повернення Донбасу і Криму. Ми послідовні в тому питанні, що Україна має залишатись в кордонах 2013 року.
Які реальні альтернативи російському ринку?
Збільшення товарообороту з країнами ЄС є адекватною альтернативою торгівлі з РФ. Підписана угода про ЗВТ з Канадою, завершено переговори про підписання ЗВТ з Ізраїлем, зараз такі переговори ведуться з Китаєм.
Моя персональна ініціатива, як народного депутата, яка дозволить Україні успішно економічно розвиватися, це запровадження системи індустріальних парків. Саме цим шляхом долали кризу посткомуністичної економіки країни Східної Європи.
Скільки індустріальних парків вже створили в Україні?
Сьогодні на базі закону, ухваленому минулого року, вже зареєстровано юридично 21 індустріальний парк. Але до цього часу парламент не ухвалив зміни до податкового і митного кодексів про запровадження пільг для інвесторів в індустріальних парках. Тобто парки є, а пільг немає. Це, звичайно, стримує практичну реалізацію самої ідеї.
Ми можемо подивитись на Львівський індустріальний парк, створений в Рясне. Як була пустеля, так і є. Інвестор туди не йде, він не розуміє, що йому це дасть. Тим більше, що поруч, в Європі є країни, які готові давати преференції, як от Македонія, чи та ж Польща, де пільги вже не такі значні, але все ж таки зберігаються.
На території Туреччини створили 148 індустріальних парки з відповідними пільгами. За 15 років вони дали колосальний поштовх розвитку малого і середнього бізнесу в країні, який задіяний в обслуговуванні так званих якірних інвесторів. Туреччина станом на сьогодні відмовилась від кредитів МВФ, розплатилась з зовнішніми боргами. Хотілось би, щоби так сталося і в Україні.
Хто блокує ухвалення змін щодо пільг для індустріальних парків?
Не можна говорити про блокування. Процес йде і є шанс, що в четвер ці пропозиції будуть винесені на розгляд парламентаріїв.
Разом з тим нам сьогодні не варто переоцінювати роль окремого законопроекту, тому що з огляду на війну Україна для інвесторів залишається країною великих ризиків. За останні два роки нам вдалось створити сприятливий клімат для розвитку бізнесу в Україні під кутом зору багатьох критеріїв, в тому числі прозорості податкового законодавства та доступності й легкості ведення. Але для більшості інвесторів це все не є достатнім аргументом на противагу ризикам, пов'язаних з війною.
Ви також виступили проти обмеження чинного ліміту безмитних міжнародних поштових відправлень?
На розгляді в парламенті є законопроект, зареєстрований нардепами з ініціативи Асоціації підприємств інформаційних технологій України, яким пропонується суттєве обмеження ліміту міжнародних поштових відправлень, а саме: 30 кг на суму 150 євро в місяць. Тоді як зараз діє норма 30 кг на суму 150 євро в добу.
Наскільки мені відомо, дана Асоціація представляє інтереси великих виробників, дистриб'юторів та імпортерів електроніки. З їхнього боку такий лобізм демонструє бажання власників торговельних мереж використати державні механізми для обмеження доступу українських громадян до закордонних товарів.
Тобто змусити останніх, з огляду на штучно встановлені бар'єри, купувати ці ж товари в Україні, але за значно вищими цінами, бо в них, припускаю, закладені надприбутки власників цих торговельних мереж.
Кабмін, натомість, запропонував обмежити безмитний ліміт до трьох поштових відправлень 30 кг протягом місяця?
Пропозицію Кабміну наразі я не бачив, в парламент вона ще не надходила. Тому я не можу її обговорювати. Якщо вона буде внесена на розгляд, то перед ухваленням держбюджету на 2018 рік в другому читанні.
За будь-яких обставин я буду голосувати проти і закликатиму своїх колег не підтримувати поправки до Митного і Податкового кодексів з метою обмеження чинного ліміту безмитних міжнародних поштових відправлень, адже вбачаю в таких ініціативах лобізм з боку великих торговельних мереж, який в залишку призведе до додаткових втрат для держбюджету та обмежить доступ українців до інтернет-магазинів. До того ж це є порушення зобов'язань, взятих Україною перед міжнародними організаціями.
Про які додаткові видатки для держави йдеться?
Про видатки на адміністрування збору мита з посилок. Законопроект покладає цю функцію на митні органи. Отож громадяни повинні будуть спеціально з паспортами приходити в їх офіси, проходити електронну реєстрацію і сплачувати мито.
Знаючи, наскільки зараз в державній митній службі складна ситуація з кадрами, нескладно передбачити появу довжелезних черг та створення інших незручностей у випадку, якщо різко збільшиться кількість посилок, з яких сплачуватиметься мито. У результаті це не так збільшить надходження до казни, як призведе до того, що бізнес поштових відправлень почне тікати в тінь.
Подібні бар'єри здатні стримати, але не зупинять ріст міжнародних відправлень, як і розвиток інтернет-торгівлі. Свого часу США збільшили митний поріг з 200$ до 800$ через те, що видатки на адміністративне оформлення надходжень з посилок перевищували суму самих надходжень.
Тобто поправки до Митного кодексу про обмеження чинного ліміту безмитних міжнародних поштових відправлень можуть зашкодити державі?
Саме так. Навіть більше, я переконаний, що з її боку втрати будуть не лише фінансові, але й іміджеві. Адже позбавити українців доступної доставки товарів з закордонних інтернет-магазинів, посилок від родичів та друзів – це де-факто наступ на їхні економічні права і свободи.
У чому конкретно полягатиме порушення міжнародних зобов'язань?
Йдеться про Міжнародну Конвенцію про спрощення і гармонізацію митних процедур 1973 р., до якої Україна приєдналась в 2011 році. Вона зобов'язує митну службу передбачити заходи для максимально можливого спрощення процедури стягнення мита та податків стосовно товарів, які містяться в поштових відправленнях.
Також варто згадати основні економічні принципи ЄС щодо вільного руху товарів, людей, послуг і грошей. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС вже розпочала свою дію, а значить ми повинні привести своє життя до стандартів ЄС. До слова, в ЄС немає мита на відправлення між країнами-членами. Мито діє лише на посилки в США і Китай, але витрати на його сплату не є такими відчутними, як в Україні.
Тобто в ідеалі варто взагалі скасувати митні збори за міжнародні посилки в Україні?
Ні, ми також маємо дбати про захист власного ринку і товаровиробника, тому про це можна говорити лише на перспективу під кутом зору подальшої інтеграції України в економічний простір ЄС.
Натомість мною зареєстровані альтернативні законопроекти, якими пропонується не обмежити, а навпаки, збільшити чинний ліміт безмитних міжнародних поштових відправлень до норми 50 кг на суму 200 євро в добу. Це дозволить розширити доступ українців до ринку закордонних товарів за доступними цінами, а також стимулює розвиток великих і середніх компаній сфери поштово-логістичних послуг.
Які прогнози щодо ухвалення Держбюджету-2018 цього тижня?
Проект бюджету на наступний рік ухвалено за основу, але ми не бачили ще остаточний варіант, з пропозиціями і правками народних депутатів. Очікується, що це буде документ, в якому дохідна частина буде в сумі приблизно 800 млн. грн., а витратна – 1,5 млрд. грн. Потрібно всі апетити депутатів привести до розумних меж і знайти компроміс. Що зробити непросто.
Адже мажоритарники, якщо депутат нахрапистий і дієвий, намагаються тягнути ковдру на свої округи. Такій лобістській складовій не місце в парламенті, на мою думку, такі дії можна вважати зловживанням, адже тим самим, депутати обмежують в задоволенні потреб інших виборців, які мешкають за 10 км від його округу.
У держбюджеті 2017 року з моєї ініціативи було закладено кошти на заміну ліфтів у Львівській дитячій чорнобильський лікарні. На прохання Львівської ОДА до бюджету 2018 року я подавав пропозиції щодо змін стосовно освітньої субвенції для області в 2018 році. Також на наступний рік у держбюджеті має бути закладена сума на оснащення та обладнання для перинатального центру, на фінансування модернізації очисних споруд та інші проекти у Львівській області.