article

Микола Іщук: Кожен успішний аукціон – це внесок у перемогу й майбутнє України

Петро Михайловський
пʼятниця, 16 травня 2025 р. о 17:50

Розмова з начальником Регіонального відділення Фонду державного майна у Львівській, Закарпатській та Волинській областях Миколою Іщуком.

ФДМУ відіграє ключову роль у реформуванні управління державними активами, не зупиняючись навіть у воєнний час. Які основні завдання стоять перед ФДМУ та вашим регіональним відділенням у 2025 році?

Як державний діяч я бачу ФДМУ рушієм економічного відродження України. Наша місія – не просто продавати чи здавати в оренду майно, а створювати умови для залучення інвестицій, розвитку громад і наповнення держбюджету, який підтримує нашу оборону та соціальні потреби. Я надихаю свою команду чітким баченням: кожен успішний аукціон – це внесок у перемогу та майбутнє України.

Уряд поставив амбітну мету скоротити кількість державних підприємств до 100-130 стратегічно важливих об'єктів. Сьогодні в Україні близько 3000 державних підприємств, з яких 70% не працюють – вони або збиткові, або існують лише на папері. Наше завдання – приватизувати чи ліквідувати ці активи, щоб позбутися тягаря та дати їм нове життя в руках нових власників. 

Перелік стратегічних підприємств ще формується, але критерії зрозумілі: унікальність, зв'язок із національними ресурсами чи інтересами, здатність приносити соціальне благо, наприклад, стабільний дохід для суспільства. Щойно уряд затвердить цей перелік, решту активів перейде до ФДМУ для приватизації чи ліквідації. Попри виклики ми вже досягли значних результатів на цьому напрямку. 

Микола Іщук
Микола Іщук

Затвердження переліку стратегічних підприємств ймовірно збільшить обсяг роботи для ФДМУ.  Але й зараз ваше регіональне відділення готує до приватизації чи ліквідації ряд державних об'єктів?

У 2025 році ми перерахували до держбюджету 45,8 млн грн від приватизації: 25,8 млн грн – зі Львівської області, 6,8 млн грн – із Закарпаття, 13,2 млн грн – із Волині. Уклали 22 договори купівлі-продажу: 11 – на Львівщині, 5 – на Закарпатті та 6 – на Волині. 

Ми готуємо до приватизації низку великих об'єктів на Львівщині: Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут на вул. Науковій, 7 (майже 20 тис. кв. м включно з майном у Запоріжжі та будинком відпочинку у с. Гребенів), конструкторське бюро "Топаз" на вул. Личаківській, 110 у Львові, дослідне господарство "Миклашів" і Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка" у Новому Роздолі. 

Також у планах – Львівський лікеро-горілчаний завод і Львівський іподром. Ці об’єкти не увійдуть до переліку стратегічних, а в приватних руках вони можуть стати успішним бізнесом, який сплачує податки та сприяє розвитку регіонів. 

Наша стратегія – це ретельний аудит об'єктів, прозорі аукціони через "Прозоро.Продажі" та активна комунікація з інвесторами, зокрема іноземними. Ми також використовуємо механізм "гривневих аукціонів" для об'єктів із нульовою балансовою вартістю, що дозволяє залучати інвесторів до активів, які держава не використовує. 

Наприклад, у 2024 році будівлю у Пустомитах зі стартовою ціною 1 грн продали за 1 млн грн, що демонструє ефективність цього підходу. Ми співпрацюємо з місцевими громадами, щоб забезпечити інтерес до аукціонів навіть у воєнний час, сприяючи наповненню держбюджету та економічному розвитку регіонів.

Які приватизаційні аукціони стали найуспішнішими цього року?

Одним із найбільших успіхів стала приватизація єдиного майнового комплексу ДП "Екотрансенерго" в Яворівському районі Львівської області: стартова ціна 6 млн грн зросла до 14 млн грн завдяки конкуренції двох учасників. У Самбірському районі будівлю для перероблювання борошна продали за 1 млн грн за стартової ціни 18,5 тис. грн – 14 учасників забезпечили зростання ціни в десятки разів.

Ще одна будівля їдальні у тому ж районі пішла за 1,2 млн грн за стартової ціни 18 тис. грн із 17 учасниками. Середня кількість учасників на наших аукціонах – 6,8, що гарантує конкуренцію та зростання цін. Ці приклади показують те, як прозорі аукціони приносять користь державі.

Як ви оцінюєте вплив приватизації на місцеві громади?

Приватизація – це не лише кошти до бюджету, але й нові можливості для громад. Приватизовані активи стають драйверами розвитку, залучаючи інвестиції та сприяючи добробуту громад.

Наприклад, продаж нежитлової будівлі у с. Майдан Дрогобицького району за 1,8 млн грн у 2025 році привернув інвесторів, які планують комерційні проєкти, що створює робочі місця та податки для місцевих бюджетів. У Самбірському районі приватизація будівель для перероблення борошна та їдальні пожвавить економічну активність завдяки модернізації новими власниками. 

Деякі громади хочуть отримати державні об'єкти у свою власність безоплатно. Якою є ваша позиція?

Як державний діяч я відстоюю національні інтереси. Державні активи створювалися за кошти всіх українців, тому їхня передача має бути справедливою та приносити користь держбюджету. Безоплатне передання прибуткової Дрогобицької солеварні не є вмотивованим – це ефективне підприємство, яке може працювати у державній власності чи його приватизують через аукціон.

Щодо Львівського протезного заводу, якщо громада задекларувала готовність розвивати там виробництво протезів, це можливо, проте за прозорих умов та з урахуванням державних інтересів. Громади можуть брати участь в аукціонах чи інвестувати власні кошти, але "подарунки" суперечать принципам ефективного управління.

Оренда – ще один важливий напрям вашої роботи. Які результати у цій сфері?

У 2025 році ми перерахували до держбюджету 26,6 млн грн від оренди: 21,8 млн грн – зі Львівської області, 2,2 млн грн – із Закарпаття, 2,6 млн грн – із Волині. Уклали 54 договори оренди: 31 у Львові, 9 на Закарпатті, 14 на Волині. Загалом діє 1646 договорів, з яких 1210 – комерційні, а 436 – для бюджетних організацій.

Нагадаю, що під час дії воєнного стану договори оренди продовжуються автоматично до завершення воєнного стану плюс чотири місяці після його завершення, але балансоутримувач може відмовитися від автоматичного продовження, попередивши за місяць орендаря. 

Ми працюємо як сучасний сервісний центр, забезпечуючи прозорість і ефективність. Усі об'єкти доступні на "Прозоро. Продажі" та orenda.gov.ua. 

Ви зазначили, що працюєте як сервісний центр. Як це виглядає на практиці, і чи є місце для штучного інтелекту в цій системі?

Наше відділення – це сучасний сервісний центр, де всі процеси цифровізовані: від обробки запитів до укладання договорів. Усе відбувається в електронній формі через "Прозоро. Продажі", що забезпечує прозорість і швидкість. Штучний інтелект може стати проривом: він пришвидшить аналіз заявок, оцінку об'єктів і прогнозування ринкової вартості. Ми готові тестувати ШІ, але за умови високих стандартів безпеки та захисту даних. 

Земельний банк – один із ключових проєктів ФДМУ. Як він працює у нашому регіоні?

Земельний банк – це ефективний механізм, започаткований попереднім керівництвом ФДМУ, зокрема Віталієм Ковалем, нині міністром аграрного господарства. Землі державних підприємств передаються в оренду до земельного банку. Земельний банк займається передачею інвесторам в суборенду державних сільгоспземель через аукціони.

У Львівській області, наприклад, землі насіннєвої станції в с. Миклашів уже частково передали у суборенду. В Україні в обігу сотні тисяч гектарів, і цей процес набирає обертів. Аукціони проводить центральний апарат ФДМУ, але при потребі ми готові долучитися. Суборенда від 12% нормативної грошової оцінки забезпечує ринкову ціну, приносячи кошти до бюджету та підтримуючи економіку.

Ви – не лише управлінець, але й депутат Львівської обласної ради. Як ваш політичний досвід допомагає у реалізації завдань ФДМУ?

Мій досвід депутата Львівської обласної ради дозволяє глибше розуміти потреби громад і знаходити баланс між місцевими та загальнонаціональними інтересами. Очолюючи комісію з питань соціального захисту, я бачу, як приватизація сприяє створенню робочих місць і підтримує соціальні ініціативи. У ФДМУ я дію виключно в інтересах держави, забезпечуючи прозорість і законність усіх процесів. Моя мета – щоб українці оцінювали нашу роботу за відчутними результатами: наповненням держбюджету, зростанням зайнятості та пожвавленням економіки регіонів.

фото: Телеграм Миколи Іщука

Варіанти - онлайн газета новин Львова. Інший погляд на львівські новини та новини львівщини. Завжди свіжі новини про Львів, про львів'ян і не тільки. Тут новини у Львові оновлюються постійно.

Варіанти © 2012-2024