Микола Іщук: Приватизація в умовах війни має бути виваженою 

Микола Іщук — про підходи до приватизації під час війни

Варіанти поспілкувалися з начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях Миколою Іщуком про долю Роздільської сірки, Дрогобицької солеварні та Львіввугілля, а також про те, чи варто нині продавати державні приміщення у Львові.

ФДМУ продовжує приватизацію державного майна, щоб наповнювати оборонний бюджет. Зараз регіональне відділення вдруге виставило на аукціон Роздільську сірку – великий і складний об'єкт, який не вдалося продати з першого разу. Тепер його пропонують інвесторам за половину початкової ціни. Це так?

Повторний аукціон відбудеться 6 жовтня, стартова ціна — 6,3 млн грн. Початкова становила 12,7 млн грн. – ціна сформована на підставі балансової вартості активів підприємства, однак при цьому наявні — майже 164 млн грн, боргів, які потенційний покупець має погасити перед державою. Також зверніть увагу, що на приватизацію виставлено лише майновий комплекс, без землі.

На першому аукціоні, який мав відбутися 28 вересня, учасників не було. При цьому зниження стартової ціни не зменшує боргових зобов’язань підприємства.

Тобто шанси продати Роздільську сірку невисокі?

За аналітичними прогнозами, процес дійсно складний. Проте потенціал залишається: з огляду на площі, логістику та розташування може знайтися інвестор, готовий взяти на себе ці зобов’язання. Крім того, проведення аукціону дозволяє державі чітко визначити подальшу стратегію щодо цього комплексу. 

Майновий комплекс розташований на 110 земельних ділянках промислового призначення. У разі застосування процедури банкрутства територія колишнього підприємства може стати дуже привабливим майданчиком для громади, військової адміністрації та бізнесу. Фактично це готовий промисловий парк, яким вже цікавляться підприємства, що планують релокацію. Оскільки підприємство не працює, ця земля є цінним ресурсом під нові виробництва.

Ще один об'єкт на Львівщині, про який останнім часом згадують у контексті приватизації, — Дрогобицька солеварня.

Так, підприємство повністю підготовлене до приватизації, і ми очікуємо на рішення ФДМУ щодо виставлення його на продаж. Нещодавно там відбулася зміна керівництва через робочі зауваження до логістики та взаємодії з підприємцями. Ця кадрова зміна є плановим робочим моментом і не впливає на процес підготовки до приватизації, за який відповідає наше регіональне відділення.

Серед потенційних учасників ми бачимо Дрогобицьку міську раду, яка висловлювала зацікавленість у збереженні об'єкта в комунальній власності, адже він має не лише виробничий, а й значний туристичний та культурний потенціал.

Нещодавно відділення продало у Львові єдиний майновий комплекс ДП «Львівський науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою». Чи готуються інші аукціони у Львові?

Залишилося небагато об'єктів, що знаходяться у придатному для використання стані, наприклад як адміністративні будівлі. Зокрема, інститут «Містопроєкт» на вул. Чупринки, 71.

Саме тому сьогодні важливо спільно з ФДМУ та органами управління детально аналізувати доцільність виставлення таких об'єктів під час війни. Необхідно знаходити оптимальний баланс між залученням коштів до бюджету та збереженням інфраструктурного резерву для виконання державних функцій. Наприклад, після приватизації будівлі «Укрбуду» у Львові Сихівське відділення Пенсійного фонду стикнулося з потребою переїзду та пошуку нових площ. Схожа ситуація виникла із продажем Інституту землеустрою на вул. Чорновола, 4: Департамент агропромислового розвитку ЛОДА та Державний земельний кадастр тепер розглядають варіанти для розміщення.

На моє переконання, до малої приватизації варто підходити виважено, додатково аналізуючи, які активи доцільно залишати у державній власності для забезпечення поточних потреб воєнного часу. 

Враховуючи специфіку воєнного стану, взаємодія та узгодженість рішень між центральним апаратом, регіональними відділеннями та обласними військовими адміністраціями є ключовою запорукою ефективного управління державним майном.

Яка доля ДП «Львіввугілля»? Це працююче підприємство, що перебуває у спільній власності держави в особі ФДМУ та приватних власників. Нещодавно там змінився керуючий банкрутством. Чи надалі держава реалізовуватиме Стратегію справедливої трансформації, тобто закриватиме шахти?

Уряд ухвалив рішення про передачу ДП «Львіввугілля» до Фонду державного майна України з метою залучення приватного інвестора. Перехід під управління ФДМУ має забезпечити надходження приватних інвестицій, необхідних для модернізації виробничих потужностей, підвищення ефективності видобутку та фінансового оздоровлення підприємства. Водночас реалізація Стратегії справедливої трансформації та реструктуризація шахт залишаються в порядку денному, проте в умовах війни всі рішення ухвалюються з огляду на енергетичну безпеку та збереження робочих місць. 

Щодо ПАТ «Львівська вугільна компанія», де державна частка становить 37,6%, прийняття рішень вимагає діалогу з приватними співвласниками. Новий керуючий тільки приступив до виконання обов'язків, тому робити висновки зарано. Головне завдання держави сьогодні — забезпечити прозоре та відповідальне адміністрування цих процесів у тісній співпраці з потенційними інвесторами.