Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Продовжується імітація переговорного мирного процесу, який вже набув характеру інформаційної істерії. Дискусії щодо Донбасу підсилилися вкидами про можливі вибори Президента та навіть референдум щодо схвалення мирного плану.
Оскільки ніхто не знає, що ж є в тих пунктах, скорочених з двадцяти восьми до дев'ятнадцяти, чи до двадцяти, а також суті переговорів між Україною та Європою і європейських лідерів з Трампом, то весь вал інформації можна прирівняти з гаданням на кавовій гущі. Проте можна зробити два висновки.
По-перше, до переговорів долучилися ЄС і Великобританія, чого вперто уникали США і чим був вкрай незадоволений Трамп, оскільки пишуть що четвергові переговори між ним та Стармером, Мерцом і Макроном проходили конструктивно, але у жорстких тонах.
Це незадоволення привело до скасування переговорів Україна-США-Європа у суботу в Парижі, але потім до перенесення їх на неділю-понеділок в Берлін, де вони без сумніву пройдуть "конструктивно". На додаток Зеленський знову заявив, що готовий до компромісів, проте задекларував позицію щодо припинення вогню по лінії розмежування та справедливий мир, чим по суті, відкинув ефемерні пропозиції щодо вільної економічної зони та контролю США над Запорізькою АЕС.
Окрім цього підтвердив, що мовна політика в Україні законодавчо побудована на вимогах ЄС, а російська церква не буде джерелом пропаганди русского міра. І погодився на вибори й навіть референдум щодо мирного плану по-єзуїтськи запропонувавши американцям допомогти забезпечити безпеку.
Іншими словами видається, що розумно залучивши Європу, ми витримали цей шалений тиск Трампа, який мріяв до річниці інаугурації відзвітувати, що він уклав черговий мир і готовий отримати Нобелівську премію. Чого вартують його попередні миротворчі угоди, добре видно на прикладі Ізраїлю з Хамасом та Таїланду з Камбоджею, де бойові дії продовжуються і про ці папірці вже ніхто не згадує.
По-друге, весь оцей шарварок призначений лише для Трампа, оскільки всім, окрім нього та ще Віткофа з Кушнером, зрозуміло, що путін це все відкине, залишившись на своїх максималістських вимогах, бо свято переконаний, що його армія успішно наступає, Покровськ і Куп'янськ взяті, економіка знаходиться в чудовому стані а, найголовніше, Трамп – слабак, якого можна водити за ніс користуючись його непомірними жадібністю і нарцисизмом.
Окрім цього до нас прийшли дві позитивні новини з Європи. ЄС безстроково заморозив російські активи обсягом $240 млрд попри опір Орбана і Фіцо. Це по-перше, відкриває шлях для подальшого рішення ЄС щодо реалізації репараційного кредиту Україні на 2026 та 2027 роки, а по-друге, закриває шлях Трампові та Віткофу для включення цих, не їхніх грошей в мирну угоду для торгівлі з росією.
Друга новина це те, що у Львові на підсумковому річному засіданні міністрів із питань європейських справ країн ЄС в обхід Угорщини прийняли рішення про відкриття технічних переговорів про вступ України по всіх кластерах. Це означає, що переговори проходитимуть без формального схвалення, що вимагає консенсусу, а у випадку їх успішного завершення будуть швидко проведені всі формальні процедури. Це не буде швидким процесом, оскільки вимагатиме приведення українського законодавства до нормативів ЄЄ у різних сферах діяльності та постійного контролю за цим процесом.
А оскільки першими вимогами будуть реформи всіх правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, то зважаючи на наші останні події, це викликатиме значний спротив, особливо знаючи схильність нашої влади до невиконання обіцянок і іншого саботажу в даній сфері. Проте шлях відкритий і тут все залежатиме уже від нас, і особливо, активності того, що ми називаємо громадянським суспільством.
І не можна не згадати успіх нашої армії у Куп'янську та продовження успішного утримування Покровсько-Мирноградської агломерації, які путін уже "взяв" і навішав локшини на вуха американців. Отож війна і надалі продовжуватиметься, про що свідчить останній наліт на Одесу і південні області за участі 495 різноманітних цілей, з яких 430 уразили.
А на додаток, два удари по турецьких суднах у Чорному морі, до і після зустрічі путіна з Ердоганом, де говорили про мир. А загалом за останній місяць з 14 листопада до 13 грудня здійснили 6 масованих нальотів (450 і більше цілей одноразово). Загалом випустили 3291 засіб ураження (3084 БПЛА і 207 ракет різного типу. Уразили 2976 цілей (90,4%), з яких 2845 БПЛА (92,3%) та 131 ракета (63,3%). Це крім щоденних, які вже стали рутиною.
І ще одне повідомлення, яке прийшло минулого тижня і дійсно може в майбутньому прискорити мирний процес. Офіційно повідомлено про бойове застосування балістичної ракети дальністю до 500 км і початок серійного виробництва оперативно-тактичного комплексу "Сапсан".
Таким чином наша держава ввійшла в невеликий клуб країн, які здатні виробляти балістичну зброю середнього радіуса дії, чому звичайно не раді ні росія, ні США, які в минулому постійно блокували нам виробництво зброї великої дальності.
Недаремно заборону на ракети такого класу внесли у "мирний план Трампа", оскільки всі розуміють що досягнувши успіху на 500 км ця дальність невдовзі подвоїться, або потроїться і диктувати можливості її застосування вже ніхто не зможе. Тим більше, що подібні вироби можуть зацікавити європейців оскільки жодна європейська країна подібної зброї не має.
Таким чином можна припустити, що миротворчо-виборча істерія, яка заполонила світові та українські медіа буде продовжуватися, а сізіфова праця світових лідерів на догоду Трампу приведе до мінімальних наслідків доки США не усвідомлять, що результат можна досягнути шляхом переміщення постійного тиску з України на росію, а не виконанням всіх забаганок останньої.
Фото: Фб GeneralStaff.ua