Міська влада Борислава та екологи б’ють на сполох: якщо не вжити рішучих заходів, місту загрожує екологічна катастрофа
Борислав - єдине місто в світі, яке розташоване прямо на нафтовому родовищі і відтак має цілий “букет” екологічних проблем - висока загазованість, затоплена озокеритова шахта, численні потенційно небезпечні нафтові свердловини у поєднанні з поганими комунікаціями є підставою для надання місту статусу зони екологічного лиха. Цього зараз і домагається міська влада.
Нафтова загроза
Кілька тижнів тому, 16 липня, у Бориславі зі свердловини стався викид нафти. Сама по собі ця подія не є чимось надзвичайним. У місті, що фактично розташоване на нафтовому родовищі, такі випадки трапляються регулярно. Однак цього разу збіг низки чинників призвів до того, що нафта потрапила до місцевої річки і водопровідної системи Борислава, завдавши збитків на 150 тис. грн. Це і стало останньою краплею, яка спонукала міську владу всерйоз заговорити про надання місту статусу зони екологічного лиха.
За словами Ігоря Михайлишина, начальника нафтогазовидобувного управління НГВУ “Бориславнафтогаз”, яке є структурною одиницею ВАТ “Укрнафта”, витік нафти зі свердловини 16 липня стався через неконтрольований викид вуглеводнів, а до помешкань бориславців вона потрапила через сильну зливу.
“Поруч із цією 494-ою свердловиною є свердловина №497, з якої трапляються і сильніші викиди. Однак, на сьогоднішній день у світі немає технології ліквідації сверловин, які мають нецементовані колони. Ми закачали в одну свердловину 100 тонн цементу, а він виліз за 300 метів від свердловини. Ви уявляєте, як це все там гуляє? І так воно гуляє через цілий Борислав”, - розповідає Михайлишин.
Неконтрольовані викиди нафти зі свердловин, за словами нафтовика, пов’язані із зростанням пластових тисків.
“Через те, шо в 60-х роках було нерентабельно добувати зі свердловин нафту в обсягах 1-3 тонни, свердловини заливали цементним розчином. Що відбувається навколо тієї нецементованої колони - ніхто не думав. Тим часом через тиски нафта помаленьку підходить і виходить то в людей в городі, то десь на подвір’ї, то десь провалиться. У Бориславі таких копанок біля 20 тисяч, він - як решето”, - каже Михайлишин.
У місті є 470 працюючих нафтових свердловин, із кожна з яких може стати джерелом викиду нафти. Однак для того, щоб надійно обладнати кожну свердловину, за словами нафтовика, потрібні мільярди гривень.
Загазованість – проблема №1
Нафта, що полилася з кранів бориславців 16 липня, далеко не єдина проблема міста. Значно більшу небезпеку несуть гази, що виходять з-під землі на поверхню. Саме загазованість міський голова Борислава Володимир Фірман називає проблемою №1.
У 1972 році вибух газу у Бориславі зруйнував двоповерховий будинок на вулиці Володимира Великого і забрав, за офіційними даними, життя 9 осіб. І ця ситуація, за словами Фірмана, може повторитись в будь-який момент, адже в Бориславі є десятки будинків, мешканці яких, в буквальному розумінні, живуть на пороховій бочці.
Один з таких будинків розташований на вулиці Чорновола, 12. В подвір’ї поблизу будівлі видно невелику копанку, з якої виходить нафта. Задля безпеки вона оточена маленькими свердловинами. На поверхні нафти проступають бульки - це виходить газ.
“Будинок свого часу (60-ті роки ХХ ст.) був збудований на шурфах (порожнинах, які утворюються в гірському масиві після виймання корисних копалин та інших порід, переважно невеликої глибини - “Варіанти”). Якщо зайти в квартири на перших поверхах, то чути запах нафти і газу”, - розповідає заступник начальника НГВУ “Бориславнафтогаз” з охорони праці та техніки безпеки Михайло Данчишак.
Одна із мешканців будинку каже, що підвал споруди був закритий відразу ж після того, як будинок побудували. Спеціальний вентилятор, призначений для відкачування газу з підвалу, не працює близько десяти років, тобто ніщо не перешкоджає газам накопичуватись у приміщенні.
Єдиний вихід із ситуації, за словами Данчишака - відселення мешканців. Такі спроби робились 10 років тому. Спеціально з цією метою для мешканців будівлі на Чорновола, 12 побудували житло. Однак через небажання старших людей переселятись у новобудову невдовзі продали, і все залишилось як раніше.
Із загазованістю в місті намагаються боротись представники "Укрнафти" - щороку підприємство НГВУ “Бориславнафтогаз” виділяє по 12-16 мільйонів гривень на дегазацію міста.
“Спеціальний цех нашого підприємства займається віднайденням усіх цих колодязів, шурфів, їх облаштуванням, цементуванням старих свердловин і підключенням їх до спеціальної системи вакуумпроводів, щоб відкачати з неї газ. На сьогоднішній день працюють дві потужні вакуумні станції, які розміщені у двох різних кінцях міста” - розповідає Ігор Михайлишин. Проте він, як і міський голова визнає, що цих коштів недостатньо.
Висока загазованість негативно впливає на здоров’я місцевих мешканців. "Середній рівень захворювання бронхіальною астмою у Львівській області становить 5,1 то в Бориславі - 8,2. Також вищий показник, ніж в області, по онкозахворюваннях", - каже в.о. головного санітарного лікаря Борислава Роман Ковтало.
Підступний озокерит
Затоплена озокеритова шахта - ще один привід для хвилювання бориславців. Через нерентабельність підприємство припинило видобуток озокериту у 1996 році, а у 2003 шахту затопили. Раніше власником підприємства було МПК “Перспектива”, однак зараз 75% перебуває у власності міської влади. Попри де-юре наявність власника, де-факто проблемами шахти ніхто не займається. А вона, як вважає заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Василь Стрищак, якраз і являє собою найбільшу загрозу для міста, адже може спричинити провал землі.
“19 гектарів становить загальна площа гірничого відводу шахти і 15 гектарів - площа, на якій власне шахта знаходиться. Тобто практично половина міста перебуває над озокеритовою шахтою і під землю можуть піти цілі вулиці. Ці питання слід ставити не тоді, коли будуть людські жертви. Якщо не розробляти комплексну програму щодо ліквідації наслідків, за кілька років ми матимемо просідання, підтоплення та інші негативні наслідки, які може спричинити видобування нафти”, - наголошує Стрищак.
Його підтримує науковий співробітник відділення фізико-хімії горючих копалин Інститу фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України Ольга Романюк. За її словами, аби будинки, які розташовані біля шахти, не пішли під землю, на шахті слід провести суху консервацію.
Пропозиції вирішення проблеми, на думку Старищака, насамперед повинні надходити від міської влади. Попри те, що видобувати озокерит на шахті нерентабельно, безпека людей у цьому випадку повинна бути першочерговою.
Влада закриває очі на проблему
Всі вищеперелічені проблеми для Борислава - не нові. Однак зараз, за словами міського голови, вони підійшли до кризової точки і потребують нагального вирішення. Фірман віддає належне зусиллям нафтовиків із “Бориславнафтогазу”, які працюють над вирішенням проблеми загазованості, однак наголошує, що їхніх зусиль замало: Борислав потребує грошей і на дороги, і на заміну комунікацій, 80% з яких є застарілими, але найголовніше - надання місту статусу зони екологічного лиха.
“Найгірше те, що місто дає на одного мешканця найбільше в області платежів в бюджет, а дотацій і субвенцій з державного бюджету до нас йде найменше”, - розповідає Фірман.
До проблем міста вже неодноразово намагались привернути увагу державної влади. Останнього разу це відбулося 24 березня 2011 року. Тоді урядова комісія під головуванням міністра надзвичайних ситуацій Віктора Балоги ухвалила протокол з низкою пунктів для вирішення екологічних проблем у Бориславі. Однак чи не єдине, що виконується з цього протоколу - моніторинг ситуації “Укрнафтою”, на який підприємство щорічно витрачає 16 мільйонів гривень. З рештою пунктів протоколу складніше: якщо сучасну станцію для знезараження води таки побудували і вона чекає дозволів для початку роботи, то для проекту програми невідкладних заходів із запобігання загострення екологічної та соціальної ситуації в Бориславі на 2011-2015 рр. коштів Кабінет Міністрів так і не виділив. Не знайшлося охочих експлуатувати Бориславське озокеритне родовище і, як вважає міський голова, ситуація в цьому плані не зміниться.
Як зазначає секретар комісії екології та природних ресурсів Львівської обради Осип Магур, в міських архівах можна знайти багато протоколів таких урядових комісій і головна причина невиконання програм - відсутність фінансування.
Нещодавно депутати Бориславської міської ради звернулися до Президента України, Голови ВРУ, прем’єр-міністра, міністра екології та природних ресурсів та голови Львівської облради з приводу екологічної ситуації в місті. Найближчим часом, за поданням профільної комісії, це питання винесуть на сесію Львівської облради.
“Підхід до проблем у Бориславі давно вже носить загрозливий характер, а тому рішення сесії повинне бути не шаблонне, а мати особливий підхід”, - висловлює сподівання секретар профільної комісії.
Богдан Матолич, перший заступник голови Львівської ОДА:
"Вже давно розроблена програма захисту Борислава як єдиного міста в Європі, яке знаходиться на нафтовому родовищі. Туди слід вкладати кошти і рятувати його від таких бід. У випадку того забруднення, яке сталося, комісія із надзвичайних ситуацій Львіської ОДА прийняла рішення - була виділена і матеріальна допомога, надана технічна допомога, проводились організаційні роботи, щоб якнайшвидше очистити воду від залишків нафтопродуктів.
Кожного року в екологічних програмах закладаються гроші для спеціальних інститутів, які досліджують, як витоки нафти і загазованість впливають на навколишнє середовище - це також іде за кошти обласного екологічного фонду.
Однак це не проблема обласного рівня, адже місто розташоване на родовищі, на якому споконвіку видобувалась нафта. Нафту видобули, лишився нафтовий газ, який неконтрольований і може в будь-яку хвилину заповнити чи то приміщення, чи територію. Тому за ним ведуться спостереження, щоб він не приніс якоїсь біди. А от якоїсь чіткої програми, щоб вже завтра навести там порядок - немає".