Наталія Шелестак: Ситуація з кредитами Львова у 2025 році не стала для мене несподіванкою
Розмова з головою комісії з питань фінансів та планування бюджету Львівської міської ради Наталією Шелестак.
Варіанти розмовляють з головою комісії з питань фінансів та планування бюджету Львівської міської ради Наталією Шелестак про бюджет Львова 2025 року та фінансові виклики, які чекають громаду міста наступного року.
Держава перекладає все більше своїх фінансових зобов'язань на місцеві громади, не надаючи їм відповідних повноважень. Як це вплинуло на бюджет 2025 року Львова?
Насправді перелік зобов'язань передусім соціальних пільг, надання яких гарантує держава, але виконання яких забезпечують коштом міських бюджетів, не збільшується. Збільшується кількість осіб, які мають право на отримання державних пільг, і відповідно, видатки з місцевих бюджетів на їхнє виконання.
Наприклад, візьмемо пільги на перевезення у громадському транспорті. Збільшується кількість пільговиків, ветеранів, осіб з інвалідністю, також постійно зростає вартість самих перевезень. Видатки міського бюджету на це, відповідно, збільшуються щорічно, навіть щоквартально. Завдяки впровадженню системи е-квитка (ЛеоКарт), яка передбачає реєстрацію мешканців для отримання пільги на проїзд в громадському транспорті Львова, ми знаємо, що у 2025 році видатки на забезпечення пільгового проїзду можуть сягнути майже мільярда гривень.
Є й інші делеговані державою громадам пільги, деякі з них, зокрема, вже застаріли морально, але вони діють, а місто їх фінансує. Наприклад, 4 мільйони гривень наступного року витратять з міського бюджету на пільгу окремим категоріям населення за користування стаціонарними телефонами. Хоча ми добре знаємо, що Укртелеком вже давно не є державною компанією, а більшість навіть пенсіонерів користуються мобільним, а не стаціонарним зв'язком.
Складна ситуація з тарифами на тепло та воду. Держава накладала мораторій на тарифи за тепло для населення вже декілька років поспіль, хоч ціни на газ для ТЕЦ зростають, а отже зростає й собівартість послуги. У Львові гігакалорія стала вже золотою. Різницю в тарифах мала б компенсувати держава, оскільки це вона визначила саме таку політику, але насправді ці видатки переважно компенсуються коштом міського бюджету. Наступного року вони складуть суттєве навантаження на бюджет – майже 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Ця цифра не є остаточною, все залежить від того, наскільки сильними будуть морози та інші фактори. Якщо ж зима буде холодною, то видатки на купівлю газу для ТЕЦ зростуть.
НКРЕКП також вже декілька років не підвищує тариф на послуги КП "Львівводоканал": для мешканців Львова він становить майже 18 грн за кубометр. Цей тариф не закриває навіть 50 відсотків собівартості затрат підприємства. Де-факто чинний тариф є умовно пільговим для всього населення міста. Влада Львова неодноразово виходила з пропозицією запровадити цільову дотацію з міського бюджету для пільгових категорій тарифу на воду, однак держава нас не чує. Різницю у тарифі на воду для всього населення міста закриває міський бюджет.
У 2025 році держава у громад забрала реверсну дотацію, це майже 1,9 мільярда для Львова. Ця сума торік йшла на закриття різниці в тарифах на тепло та воду для населення. Натомість громадам залишили 64% надходжень від ПДФО замість 60%. Проте ось ці 4% – це лише додатково 500 мільйонів гривень для бюджету Львова, а цього не достатньо для того, щоб закрити різницю в тарифах. Також, нагадаю, у громад вилучили військове ПДФО, для бюджету Львова це втрата на ще 1,9 мільярда гривень. Разом це значні втрати для бюджету громади, які складно компенсувати власними надходженнями.
Додаткову напругу також викликає ситуація з державною освітньою субвенцією. Громади отримали її розрахунок лише на перші вісім місяців 2025 року. Що буде далі – невідомо, але в будь-якій ситуації місто вчителів не залишить без зарплат.
Львів компенсує пільгове перевезення залізницею чи лише міським громадським транспортом?
Львів не компенсує пільгові перевезення Укрзалізниці. Більшість інших громад не мають власної мережі перевезень громадським автотранспортом, тому вони компенсують саме пільгові перевезення залізницею.
Чому місто утримує власним коштом, а не прибутками перевізників систему моніторингу громадського транспорту та штат працівників, які цю систему обслуговують?
Мені складно це пояснити. З цим питання краще звернутись до директора департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Олега Забарила. Ми, депутати, сприймаємо цю ситуацію як аксіому та виконуємо рішення про відшкодування вартості перевезень підприємцям, оскільки так раніше вирішили.
Раніше, до ЛеоКарту, я взагалі не розуміла, як вираховували сплату за пільгові перевезення. Цим питанням мають займатись органи контролю, аудитори, які можуть провести фаховий та неупереджений аналіз.
Чи справді владі Львова потрібна така значна кількість ресурсів для виконання її повноважень? Львівська міська рада є засновницею понад 500 юридичних осіб (зокрема установи та підприємства), 36 тисяч мешканців отримують зарплати лише з міського бюджету.
Дати відповідь на питання про те, чи справді місту потрібно така значна кількість установ і підприємств, складно. До того ж міський голова вважає, що будь-які зміни сьогодні не на часі. Хоча за результатами діяльності 2024 року у нас незбитковим є лише комунальне підприємство "Львівсвітло", а прибутковим – КП "Муніципальна обрядова служба".
Щодо зарплат, то напряму з міського бюджету скеровують видатки на зарплату працівників органів виконавчої влади міста, а це 1673 осіб. Їхнє утримання вартує громаді близько мільярда гривень в рік. Також місто фінансує зарплату та доплати загалом 24 тисячам освітян та працівникам сфери культури та спорту, які працюють в комунальних установах. Інші видатки на зарплати з міського бюджету йдуть через різні програми за виконання послуг.
Загалом на освіту у 2025 році в міському бюджеті призначили 4 мільярди гривень – це виключно зарплатний фонд, комунальні та інші обов'язкові платежі.
Наступного року видатки на муніципальну медицину заклали в сумі 330 мільйонів, з яких 200 мільйонів гривень – це оплата комунальних послуг медичних закладів, а 130 мільйонів гривень – виконання заходів медичних програм для населення. Перед медичними закладами Львова гостро стоїть проблема забезпечення їхніх щораз більших потреб в електроенергії, адже сучасна медична апаратура споживає багато електроенергії. Разом з волонтерами намагаємося облаштувати лікарні міста альтернативними джерелами енергії. Нещодавно привезли три фури сонячних панелей, які встановлять на дахах лікарень.
Неспокій особисто в мене викликає хронічне недофінансування вже третій рік поспіль сфери ЖКГ у Львові. Підприємства ЖКГ не отримують коштів на забезпечення життєдіяльності міста. Натомість на поточні ремонти та обслуговування в цій сфері наступного року призначили лише 1,3 мільярда гривень. Про капітальні видатки взагалі мова не йде, бо бюджету розвитку немає. Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, то матимемо руїну. Резервний фонд в бюджеті міста на 2025 рік становить лише 250 мільйонів гривень, а це в наших умовах і реаліях є мізерною сумою.
Якою є ситуація з бюджетом розвитку на 2025 рік, з якого фінансуються ремонти доріг та інші видатки на розвиток міста?
У 2025 році кошти бюджету розвитку підуть на сплату кредитів, а це 1 мільярд 900 мільйонів гривень. А от на всі інші цілі коштів немає. Сплата кредитів з'їсть 180 мільйонів гривень, які місто планує отримати від продажу землі та майна, та всі інші надходження до бюджету розвитку.
Для мене це важка ситуація, хоча вона й не була несподіванкою. Я писала про це ще у 2021 році. Вже тоді я прорахувала, що на 2025 рік припаде пік виплати за кредитами та іншими зобов'язаннями, які набрало місто, і ми залишимось без коштів на проєкти розвитку.
Я не проти кредитів, однак кредити є різні як за умовами, так і за призначенням. Переконана, якщо місто їх бере, то вони мають йти виключно на важливі інфраструктурні проєкти. Львів же останнім часом набрав чимало так званих коротких кредитів для своїх підприємств, обслуговування та виплати за якими значно обтяжують міський бюджет. От і задля виходу з цієї ситуації, виконавча влада пропонує взяти ще 2 мільярди гривень кредиту. Це короткі та дорогі в обслуговуванні кошти. Невідомо на яких умовах і хто нам дасть ці кредити, і як потім місто буде їх віддавати.
Депутати погоджуються наразі на кредит у мільярд гривень. Цей мільярд зарахують в бюджет розвитку для видатків у програмі "Національного спротиву". Що ж стосується ще одного мільярду позики, то згоди депутатів на це поки немає, адже незрозуміло на які цілі ці кошти призначать, адже є чимало незавершених проєктів і об'єктів. Наприклад, складною є ситуація у ТМО 1. Місто започаткувало багато проєктів, але їх так і не завершили, а тому ця дилема зараз постане перед нами.
Я пропоную натомість замість кредиту у мільярд гривень ще раз переглянути та скоротити видатки бюджету наступного року. За моїми попередніми підрахунками, ця ревізія може вивільнити 500 мільйонів гривень, якими ми можемо наповнити бюджет розвитку. У ці параметри потрібно вкластись.
Міський голова та чиновники говорять про значну донорську допомогу від міжнародних партнерів, але чому її ніде немає у надходженнях до міського бюджету?
Цю допомогу фіксують як позабюджетні надходження. Донори переважно передають її установам і підприємствам міста, вона не йде у міський бюджет. І вже підприємства та установи вказують цю допомогу у своїх звітах. Наприклад, Центр волонтерства і захисту, засновницею якого я є, надає значну гуманітарну допомогу лікарням. Під час отримання подібної допомоги лікарні все детально фіксують, складають і передають Центру акти, а потім отриману допомогу облікують та вказують у звітах. Наскільки я знаю, то основний потік міжнародної допомоги скеровують у ТМО 1, а також у муніципальні підприємства, які забезпечують життєдіяльність нашого міста.
Донорська допомога є насправді важливою, вона дозволяє перекрити багато потреб муніципальних підприємств та установ. Львову вдається працювати активно у цьому напрямку. Наприклад, завдяки позабюджетним коштам ми забезпечуємо військовим реабілітацію протягом значно довшого періоду, необхідного для їхнього одужання, ніж це дозволяють робити пакети НСЗУ.
Або ж відновлення будинків, які постраждали внаслідок ракетного удару у вересні. Мільярд гривень, що необхідний для цього, є нереальною сумою для міського бюджету. Ці кошти дав бізнес, міжнародні партнери, причому зробили це відразу. Ми щиро вдячні їм за підтримку. Зі свого боку місто закрило видатки на оренду житла, заміну частини вікон і дверей, купівлю квартир та матеріальну допомогу постраждалим. Останню призначили у межах програми соціальної допомоги.
На сесії між міським головою та депутатами виникли певні розбіжності щодо програми соціальної допомоги на 2025 рік?
Програма соціальних допомог мешканцям діє багато років. До неї внесли всі види матеріальних допомог, які можуть отримати нужденні містяни, звернувшись до Львівської міськради з відповідним пакетом документів. Більшість видів допомог розподіляються соцзахистом автоматично, на підставі складених реєстрів. Одна є допомога, яку згідно зі законом можуть призначати депутати та міський голова. Соцзахист, який вже здійснює ці виплати, відповідним чином оформлює депутатські призначення. Допомогу від міського голови оформлюють його рішеннями, а виплачує також соцзахист.
Можна багато сперечатись щодо того, чи депутати та міський голова мали б у такій спосіб коштом міського бюджету розв'язувати проблеми людей. Проте до депутатів звертаються тисячі мешканців, які потребують негайної допомоги, і саме ось ці депутатські допомоги для цих людей стають рятівними у розв'язанні їхніх проблем. Цього року депутати Львівської міської ради призначили допомогу 5800 мешканцям, середня сума допомоги становила 5-6 тисяч гривень на особу. Останнім часом зростає кількість військових і членів родин військових, які потребують підтримки, а також тих, хто постраждав внаслідок війни.
Міський голова у 2024 році виділив своїм розпорядженням 4,6 мільйона гривень на 234 особи. Саме тому наша комісія за згодою представників всіх фракцій, зокрема й фракції Самопоміч, перерозподілила 134 830 мільйони гривень, призначені на реалізацію програми соціальних допомог мешканцям громади, збільшивши видатки на допомогу, яка надається депутатами з 600 до 800 тисяч грн одним депутатом. Сума на допомогу, яку призначає міський голова, становитимете у 2025 році 3 мільйони гривень. Цього року вона становила 4,6 мільйона гривень, а загальний кошторис програми – 175 мільйонів гривень. Тобто фактично у 2025 році зменшення зазнала сума, що призначена на автоматичний розподіл соцзахистом, а не видатки міського голови за цією програмою.
Наголошую, що це є позиція депутатів, рішення більшості, і всі, незалежно від того подобається їм чи ні це рішення, маємо його виконувати. Міський голова не мав права публічно маніпулятивно заявляти про те, що "депутатам забагато цих грошей".
Після цієї заяви на сесії Львівської міської ради міський голова не проголосував за бюджет 2025 року, що мене обурило значно більше, ніж суперечка за кошти матеріальних допомог. Адже саме міський голова запевняв нас, що потрібно ухвалили бюджет в грудні. Ми ґрунтовно опрацювали цей документ, депутати це робили на волонтерських засадах. Ми врахували всі пропозиції, хіба що окрім запозичення другого мільярда як кредиту, а все схоже на те, що міському голові зовсім не залежало на ухваленні цього основного фінансового документа нашої громади.
фото: Фб Наталії Шелестак