Терапевтичний мініальбом львівської музикантки Евеліни Стебельської для внутрішньої людини.
Проєкт ембієнтових лабіринтів ногируки на одеському лейблі Liky Pid Nohamy, який заснував Віктор Константинов (проєкт Polje).
Ембієнтний проєкт львів'янки Евеліни Стебельської так готується до внутрішніх блукань навпомацки, що може якось прийти у тих самотніх лабіринтах й до поезії Емілі Дікінсон замість власного спокенворду.
Та й не настільки вона самотня й на вкраїнських теренах. З Цимбровським чи проєктом Сум з альбомом "Географія Особистості" (2022) вона б мала про що поговорити, наприклад, про Grouper чи Julianna Barwick.
Її лабіринти не обмежуються лише ритуалами терапевтичних ефектів у чітко структурованих автотренінгах. У треці "розділ 3" охочі натраплять на певний іронічний момент попри весь сновидний аспект мініальбому, де авторка коментує процес створення музики.
Це ще й досі незвідана територія людської психіки попри всі серйозні дослідження та експерименти. Сфера настільки тонка та делікатна, що обов'язково потребує певних урочистих приготувань для подібних мандрів. Не лише приготування, але й певного застановлення, для того, щоб навчитися втримувати всю увагу в одному моменті та не розпорошування на дрібне, зайве та несуттєве. Певної сталої протяжности розважання, де й з'явиться нізвідки урочий молитовний шепіт ("розділ 2").
Щось у тому трохи мусило б бути від слів Майстра Екгарта про безсловесне розчинення у спогляданні, якби не львівська географія музикантки, яка у місцевій традиції має певну пошану до святого тіла. З нього, власне, й з'являються тут певні видіння чогось готичного. Лабіринтової мари у карпатському тумані зі загубленими дзвониками, яка своїми постійними припливами вимиває все непостійне та слабке ("розділ 4"). Все це лише підготування до того остаточного рішення назавжди загубитися поміж широкого світу.
Саме там їй так пасуватиме Andy Aquarius з треком "Goat Song" з альбому "Golla Gorroppu" (2024).