Нонконформістські партитури позачасової сценографії: яким видався львівський дебют артпроєкту "Лисик"
Варіанти подорожували художніми світами декоратора Євгена Лисика в атріумі Центру інтелектуального мистецтва "Меркурій".
Січень 2025-го. У звукоізольованих залах львівського ЦІММу настоюється густа творча аура. Кожен закуток виставкового комплексу вібрує лейтмотивним звукосполученням "Лисик", а з об'ємних макетів і деталізованих ескізів у вічність позирає харизматичне обличчя унікального художника-експерименталіста другої половини XX століття.
На очах у десятків візитерів куратори проєкту втілюють трюк із хроносом, і давно відшумілі аншлагові постановки, виконані під егідою малярського таланту геніального сценографа, в експозиційному просторі набувають обрисів новоявлених театральних явищ.

Багатоголосся епічних авторських композицій тут почленоване хіба що безкомпромісним лезом змісту. Так, в ідейно-образній площині артініціативи присутні полотна та декоративні елементи, розроблені під окремі зразки синтетичного мистецтва – п'ятірку грандіозних опер та балетів усіх часів і народів.
Донька художника Ганна Лисик розповідає: "Проєкт у ЦІММі – перша масштабна виставка, яка широко презентує творчість батька суто як художника театру. Величезний матеріал дає змогу зіставляти та порівнювати, охопити зорово його шлях як сценографа, а також принаймні наблизитись до того явища, яке сьогодні можна означити як Театр Лисика".
Варіанти дослідили сотні квадратних метрів інстальованих Лисикових творчих горизонтів і готові поділитися живим враженням зі своїм читачем.
Спартак

Монументальний лаконізм, червоно-чорна колірна домінація, сюжетно-символічна позачасовість – ось стрижневі мазки, якими Євген Лисик чотири рази зводив Стародавній Рим на сценах Львова, Мінська та Донецька.
Декоративне тло для балету "Спартак" Арама Хачатуряна у виконанні знакового львів'янина обростає поліфункціональним навантаженням і, за словами співорганізаторки проєкту Ганни Лисик, перетворюється на грандіозний колаж краху цивілізації, яка відрікається від людського в людині.
Своєрідною афішею до потужної танцювально-музичної вистави постає залита кров'ю арена амфітеатру, у якій Спартак дає останній бій на шляху до духовного визволення. Її реалізована мінікопія дожидає відвідувачів у першому виставковому залі, тож поціновувачі сценографічних лаштувань отримують шанс насолодитися продуманою видрібненістю дизайнерських елементів, щойно ступлять на територію культурного нонконформізму імені Євгена Лисика на площі Адама Міцкевича, 10.

Ромео і Джульєтта
Зоною благотворчого катарсису та терапевтичного трагізму постає сусідній до "Спартака" інтер'єрний ансамбль, присвячений історії візуального супроводу балету Сергія Прокоф'єва "Ромео і Джульєтта".

Оформлене зовні з легкої руки Євгена Лисика всього-на-всього двічі за майже пів століття, оркестрово-хореографічне переосмислення Шекспірового шедевру встигло ефектним акцентом врізьбитися у творчу біографію образотворця. Причина успіху, очевидно, у масштабах і самоцінності сценічних завіс.
Два ряди стел, які тягнуться до обрію, і тяжкі ренесансні двері, що ведуть грішні душі в нескінченну небесну блакить, – ці образи десятиліттями брендують вказану балетну постановку. Водночас не порушує органіки спектаклю й несподівана поява лику Воскреслого Ісуса в кульмінаційній точці музичної партії.
Ілюстрація золотого сяйва Христового серця, що раптово являється глядачам і вмить зникає у світлі потужних софітів, творить ілюзію дивовижного видіння, здатного опромінити надією найнезворушніших скептиків. Цікаво й те, що намальований Син Божий у цій неканонічній іпостасі незаплановано й зовсім незадовго до прем'єри вистави.

Створення світу
Уславлені проби Лисикового пензля унаочнити біблійну притчу про космогонічність людського начала, вічної любові та диявольського зла в мистецькому вимірі – на вершині ЦІММівської виставкової піраміди.
Начерки рухомих "задників", зарисовка інтермедійної завіси й двадцятиметровий фрагмент оригінального сценічного оздоблення – такою солідною вибіркою експонатів у Львові презентоване графічне доповнення до балетної композиції Андрія Петрова "Створення світу".
Ключовий задум цього демонстраційного сегмента розкриває креативник Микола Молчан: "Коли розпочалася робота з експозицією, одразу виникла ідея розмістити бодай фрагмент справжньої декорації так, щоб глядач мав змогу підійти до полотна на ту відстань, із якої її створювали художники. Так, щоб зображення охопило все поле зору й розчинило глядача у вигаданій реальності Євгена Лисика".

Водночас не менш вартими уваги є й малярські сценічні завіси на світобудовну тематику. Вони, серед іншого, уповні відбивають "залаштунки" майстрової душі, що сповнена містицизму, інтуїтивності та колосальної емпатії.

Тіль Уленшпігель
Сценографія до балету Євгенія Глєбова "Тіль Уленшпігель" – це мистецький акт на межі порятунку й руйнації. Натхненні фландрійськими мотивами Босха та Брейгеля, конструкції українського театрального ландшафту пройшли повний життєвий цикл поруч зі своїм творцем – від тріумфу на помостах культурних столиць до "загибелі" в оковах репресивного вандалізму.
Окрема секція в межах виставкової програми відведена під реконструйовані макети та панно до згаданого музично-театрального союзу. Зокрема, вражає металевий зліпок сцени за прототипом корабля. У око впадає напіввитерта моторошна сірість імпровізованого судна, а ще, на перший погляд, безпілотний штурвал, який насправді потерпає від рвучких пересмикувань уособленого зла.

Отелло
Передчасний фінал життєтворчості видатного живописця-реформатора відгримів під безжальну ритміку мінорних акордів опери Джузеппе Верді. Уміщена в неоднорідну музичну партитуру подієва драма розгорнулася в "Отелло" на тлі химерних архітектурних рішень, останніх на рахунку Євгена Лисика.
Ірраціональні споруди, звернені до безодні Всесвіту... Цей тривожний пейзаж виринає з глибин багатої уяви художника специфічного профілю як реверанс карколомній зміні соціокультурної парадигми, що зненацька заскочила людство наприкінці другого тисячоліття. А можливо, відмова від гуманістичного пафосу й загальна ідейна вихолощеність підсумкової сценографії зумовлена прозаїчною земною втомою митця на заході його "зірки".

Зрештою, поміркувати про високі матерії й приховані сенси в доробку Євгена Лисика львів'яни та гості міста можуть щодня, окрім понеділка, із 12:00 по 20:00 до 9 березня включно. Ба більше, ресурсний потенціал згаданого артпростору дає організаторам привілей виходити за межі вернісажного формату й додатково тішити охочих публічними лекціями, панельними дискусіями та робочими інтенсивами.
Проєкт реалізований за підтримки Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької та приурочений до 125-ї річниці її заснування.