Розмова з членом Спостережної ради Оксі Банку та директором НВП "Гетьман" Олегом Баляшем.
Куди йде держава з новим Податковим кодексом та новим бюджетом?
Що ми мали у 2015 році? Коли органи державної влади не виконують своїх зобов'язань, то це призводить до того, що бізнес також не виконуватиме своїх. Якщо Національний банк не дає сьогодні на міжбанку можливості багатьом підприємствам купити валюти для завершення своїх зовнішньо-економічних контрактів (авансові платежі чи оплати за отриману продукцію), то це веде до колапсу.
Як тоді таким підприємствам працювати? Перший варіант – це думати, як ті гроші зняти готівкою, купити валюту, поїхати туди (завезти її в валізці), розрахуватися там, привезти товар та вже тут розрахуватися за свої борги. Але усі ми розуміємо, що це призводить до збільшення тінізації.
Якщо є підприємства, що пов'язані у схемах з відмиванням коштів, то для того й є контролюючі органи, які повинні ними займатися. Має бути чіткий підхід: якщо у тебе чесно і легально, то спокійно працюй, а якщо є проблеми, то нехай відповідні органи цим і займаються.
Але ці речі просто не вирішуються, бо якщо говорити про горілчану промисловість, то наш завод має валютну виручку, але 75 відсотків цієї валютної виручки є до обов'язкового продажу. Ми дали заявку, що хочемо купити обладнання за кордоном для підтримання нашого об'єму виробництва та для сплачування податків, і нам вже два рази відмовили без жодної причини у купівлі валюти.
Коли говорити про Податковий кодекс та бюджет, то оскільки у нас дуже часто змінюють закони і ніхто не розуміє, що буде завтра, то дуже багато проектів взагалі не працює.
Ми хотіли у 2015 році запускати один проект, але не запускаємо, бо сказали, що у 2016 році буде змінюватися підхід до сільськогосподарського виробника, і ми не розуміємо: чи буде сільськогосподарський виробник платником ПДВ чи не буде?
Якщо він не буде платником ПДВ, то проект запускати нерентабельно, якщо буде – то рентабельно.
Держава зчиняє своїми законами такий хаос, і у ньому, звичайно, що є люди, які ловлять золоту рибку, але нормальний бізнес просто вичікує, що ж буде далі. Авжеж, що можна працювати у такому руслі, другому, третьому, але ж усі хочуть стабільності.
Якщо у нас в законі прописано, що Податковий кодекс може змінюватися лише за певний проміжок часу, то так й має бути. Це те, на чому я постійно наголошую, що спочатку виконувати закон мають самі державні органи.
Якщо вони будуть виконувати, а люди та бізнес будуть це бачити, то вже наступним кроком можна буде вимагати виконання законів вже й з них. Але якщо чиновники та депутати першими показують свою законну діяльність (чи бездіяльність), то що можна вимагати від інших?
Зараз у нас хочуть збільшити акцизи, хтось, напевне, вчився десь закордоном у доброму університеті і вже собі помножив на калькуляторі, що збільшаться надходження до бюджету. Та не збільшаться, і це вже показало неперше підняття акцизів.
Збільшення акцизу призведе до збільшення доходу в тіньовому ринку. Більше того, відбудеться переведення ще якоїсь частини бізнесу в тінь та зменшення кількості легальної продукції.
Кабмін оцінює нелегальний ринок у 40-43 відсотки і тому трохи не зрозуміло, що роблять усі фіскальні органи? Я такі служби просто позакривав, бо це буде дешевше, ніж їх тримати. Бо якщо порахувати ті 40 відсотків нелегального ринку, то за ті відсотки можна мати одну службу, яка усі ті питання вирішуватиме.
Але така ситуація комусь вигідна, хтось ці питання кришує, і тому все ось так у країні працює.
І ще одне. Ми усі платимо акциз наперед, всі горілчані заводи, нехай їх там буде десять, мають певну кількість обігових коштів, але банки їх практично не кредитують. Тому навіть якщо ми теоретично захочемо збільшити обігові кошти для збільшення сплати податків, то ці кошти фізично немає звідки взяти.
Тому для мене просто дивним є той факт, що люди намагаються такі закони навіть приймати, оскільки це навпаки призводить до ще більшої тінізації, до ліквідації підприємств, до зменшення кількості працівників.
Яка логіка таких дій? Чого добивається влада?
Щороку у нас хочуть ще більше отримати з тих підприємців грошей. Це як віслюк, який ще поки іде, але його хочуть ще більше навантажити.
Певне хочуть максимально забрати усе в українського бізнесу, хочуть практично його зруйнувати, а пізніше, коли буде щось там нове, то на це нове прийдуть, не знаю, західні компанії. Але поки ситуації однозначна – максимальне витискання соків з бізнесу.
Бізнес також не просто сидить і чекає, то ж чи має він шанси вижити у такій ситуації?
Він може вижити лише в одному випадку – коли не буде платити податків, коли перейде в тінь. В Україні така політика держави, що окрім тінізації інших варіантів просто немає.
Ми реально повертаємося у 90-ті роки, коли зупиняться переводи у банках, буде готівковий обіг та бартерні схеми.
Є три Податкові кодекси. Хоч в одному з них є якісь полегшення чи покращення для бізнесу, чи там немає жодної різниці?
У нас така країна, що всі ті Податкові кодекси приймають з рук, під ялинку. На всі ці проекти можна взагалі не дивитися, просто проголосувати і все. Хоча, напевне, все ж буде якийсь зовсім інший варіант, гібридний, а гібрид також нічого доброго не дасть.
Під час детінізації економіки, яку декларує держава, мав би послабитися податковий тиск і збільшитися контроль. І коли говоримо, наприклад, про акциз, де вони хочуть отримати у два рази більше грошей, то це ж навіть не питання, бо ж вже згадували про 40 відсотків тіньового ринку.
Нехай працюють в тому напрямку. Хто не дає можливості підняти ті 40 відсотків, щоб вони усі до копійки лягли у бюджет? Але ж ніхто не працює. Для чого займатися тими 40 відсотками, якщо можуть заплатити ті, хто працює? Так легше.
Тут можна говорити про витискання українського бізнесу заради входження більших гравців, Європи чи Китаю?
Гадаю, що до того йде. З одного боку зрозуміло, що Євросоюз та МВФ тиснуть на те, що треба збільшувати надходження у бюджет, і тому влада починає тиснути на бізнес, але це шлях у нікуди.
Це якась короткотермінова перспектива.
Та немає вже ніякої перспективи. Короткотермінова перспектива була три роки чи два роки тому, коли розпочалася революція. А зараз, ти дивися навколо і вже нічого практично не працює. Ніхто нічого не купує. Всі скаржаться. Обіг скрізь впав. А люди, які пишуть податки кажуть, що треба, щоб платили більше. Куди більше?
Це все через те, що у нас є люди, які знаходять не на своїх місцях, некомпетентні люди.
У Податковому кодексі ще є декілька дивних норм, наприклад, брати з пенсії людей податок, вище 3500 гривень – плати, брати за квартири, більше 90 квадратів – плати. Так держава показує свою профнепридатність?
От скільки людина готова заплатити податків? Що б ви не робили, які б ви податки не придумували, то завжди є лише стільки, скільки вона готова заплатити.
Якщо вона може заплатити 1000 гривень, а ви захочете щоб вона платила 1200, то ще є шанси, що вона ті 1200 ще заплатить, але якщо ви захочете, щоб вона заплатила 10 000 гривень, то їй їх ніде буде взяти і тому вона почне щось комбінувати, щоб заплатити ті 1000 гривень. Тому для чого це робити, якщо результат вже відомий заздалегідь?
Україна, слава Богу, вже 25 років незалежна країна. Ми можемо проаналізувати усю статистику і побачити, що відбувається після того, як піднімаються акцизи. Коли підняли акцизи на 64 %, то тіньовий ринок виріс до 40 відсотків, і це ще офіційні дані, бо реально там усі 50 чи 60 відсотків.