Олег Баран: Україна може нагодувати не тільки Європу
У третю неділю листопада українські аграрії відзначають своє професійне свято.
Львівщина у цій галузі показує щороку добрі результати, наскільки був вдалим цей рік для аграріїв, які перспективи та можливості розвитку агропромислового комплекту Львівщини Варіанти запитали в Олега Барана, депутата Львівської обласної ради та одного з найуспішніших підприємців у цій сфері, співзасновника та заступника директора ТзОВ "Барком".
Підсумовуючи цей рік, наскільки він був вдалим для аграріїв Львівщини і у яких саме сферах?
Можна задекларувати одне, що аграрний сектор в Україні активно розвиваєтсья. Це не може не тішити.
Наша держава може стати згодом не тільки житницею Європи, а й всього світу загалом.
За підрахунками ООН, тою кількістю сільськогосподарської продукції, яку ми експортуємо, можна нагодувати близько одного мільярда людей. Тут є над чим замислитись, є поле для роботи.
Якщо говорити конкретніше, то цього року ми експортували за кордон сільськогосподарської продукції на 10 мілярдів доларів,а це на сьогоднішній день 25 % від загального експорту держави.
Цього року маємо найкращий урожай по зернових, але тваринництво також добре розвивається.
Якщо ще підсумовувати, то на 5% збільшилась кількість ВРХ. І світові ціни на сільгосппродукцію, крім зернових, тішать, фермери бачать рентабельність справи і мають бажання розвиватись.
Зокрема на Львівщині протягом року активніше розвивається тваринництво, збільшується поголів'я ВРХ, галузь свинарства успішна, птахофабрики працюють.
Вважаю, що досить добре у нас працює програма на підтримку малого господарства, де є більше чотирьох ВРХ, діє дотація і ця програма показує добру динаміку.
Але все ж таки тваринництво чи рослинництво має кращі перспективи на Львівщині?
Найкраще, щоб розвивалось всі сфери агропромислового комплексу. Було б добре, якби зерновий урожай ми використовували у тваринництві.
А це більше робочих місць, додаткове виробництво, нові інвестиції. Чим більше трансформації сільгосппродукції у нас, тим краще для справи.
Нам треба менше експортували зерна, тварин, а більше тут переробляли. Якщо ми експортуємо соняшник, то чому ми не можемо його тут переробляти і експортувати соняшникову олію.
В тому напрямку має Україна розвиватись, максимальна трансформація сільськогосподарських продуктів. Завжди вигідніше продавати готові продукти, а не сировину.
Чи плануєте в інших напрямках агропромислового комплексу працювати, створювати нові виробництва?
Ми зараз пробуємо на невеликих ділянках вирощувати овочі, наразі досліджуємо цей напрямок, вивчаємо на скільки це перспективно.
У наших планах – вдосконалюватись у тваринництві, також у розвиткові молочно-переробної промисловості.
Які першочергові реформи потребує агропромисловий комплекс країни?
Найперше, мають працювати ті програми, які існують. Наразі все виглядає так, що програми написані, підприємці роблять все, що від них вимагає держава, а обіцяних дотацій не отримують. Яка тоді ефективність цієї програми і на що фермер може розраховувати?
Мусять працювати програми ті, які є, вже після того можна думати, які програми створювати.
До прикладу, ми багато риби імпортуємо, це така галузь, яка може і у нас розвиватись.
Треба підтримати це виробництво, щоб згодом ми експортувати, а не імпортували рибу.
Програми мають бути довготривалі, на 5 років і надійні. Багато у плані реформ вартує запозичувати у європейців, у них є чимало програм, які ефективно працюють.
Які інші проблеми заважають розвиватися сільському господарству в області? Зокрема, чи достатньо спецалістів, чи не виникає проблем з кадрами?
Є справді проблеми з кадрами, потрібні спеціалісти, але це не така вже й проблема, ми запрошуємо на наші підприємства іноземних експертів, які можуть навчити наших працівників.
Але інша проблема – кредитні відсотки для фермерів. 20% щомісяця – це нереальна сума.
Тим більше, що собівартість продукту, яка закладена в проект – одна, а через деякий час – інша.
Це великий ризик, багато фермерів так і не наважаються на такі кредити. Це основні проблеми, які турбують наших фермерів.