Олексій Антипович: перспективи об'єднання опозиції – соціологічний вимір
Виступ соціолога. керівника соціологічної групи "Рейтинг" Олексія Антиповича на «круглому столі», який відбувся у Львові, 5 квітня, з ініціативи Фонду «Українська політика».
На даний момент, з огляду на те, що більшість українців, приймаючи рішення за кого голосувати на парламентських виборах, будуть орієнтуватися на опозиційність до діючої влади, конкретно - до президента Януковича, вони будуть старатися знайти спільні точки і голосувати за партії, які в майбутньому парламенті повинні скласти більшість, коаліцію, опозиційну до президента.
Нагадаю, згідно оприлюднених нами цифр, ще в кінці минулого року більше 40% українців очікують створення в майбутньому парламенті більшості опозиційної до Президента більшості, третина – понад 30% - пропрезидентської. Відповідно цей баланс - 40 на 30 - простежується вже майже півроку в рейтингах політичних сил, і в підтримці, зрештою, ідеї об'єднання опозиції.
Як ідею, об'єднання опозиції підтримує 40% українців. Це багато в чому декларативно, і ми про це ще поговоримо. Натомість об'єднання провладних партій підтримується тими ж 30% українців. На Заході ідея об'єднання опозиції, звичайно, зашкалює – відсоток підтримки доходить до 60% - майже 2/3 позитивно ставляться до цього. Відповідно в середньому по країні це - близько 40%, і в цілому це більшість прихильників опозиційних сил.
Але є момент віри в те, що опозиційні партії зможуть об'єднатися. За результатами нашого дослідження, оприлюдненого місяць тому, віра в об'єднання провладних партій у виборців є вищою, аніж віра в об'єднання опозиційних сил. Якщо в об'єднання влади вірять прихильники більшості політичних сил, то в об'єднання опозиції вірить, умовно кажучи, сама опозиція і то далеко не вся.
Але це все декларації. «Чи підтримуєте ви ідею, чи вірити ви, що опозиція може об'єднатися?» - такі питання є доволі загальними. Конкретика починається тоді, коли ми, соціологи, починаємо запитувати: «Чи проголосуєте ви за єдиний список тих чи інших політичних сил?», в тому числі і провладних, і опозиційних. І там ми бачимо, що класичне правило, коли похід партій по-окремо дає більше результату, ніж їх об'єднання. Це правило працює. І працює воно завдяки тому, що далеко не всі, зокрема прихильники опозиції ,готові зливатися воєдино з різними ідеологічними платформами, з різними економічними переконаннями. Є більш ліберальні лідери, є більш радикальні. Це все дається взнаки і тому сказати, що 100% арифметика 20+10 = 30, не доводиться. Є ті, хто відходять, є ті, хто, навпаки, приходять до об'єднання.
Я почну з об'єднання провладних політичних сил, яке ми досліджували місяць тому, а на даний момент ми вже бачимо результат – Партія регіонів і Сильна Україна злилися.
Ми досліджували варіант об'єднання Народної партії і Сильної України з ПР. Тенденція там була приблизно наступна: тільки половина прихильників НП Литвина готові до такого об'єднання, тобто готові голосувати за такий єдиний список. І тільки 2/3 прихильників Сильної України також були готові до об'єднання з ПР. Натомість прихильники ПР в абсолютній своїй більшості переходили до цього єдиного списку.
На даний момент ми вже маємо факт об'єднання, причому тільки з Сильною Україною, результатом якого було те, що в останньому з наших замірів ми побачили 3% зростання Партії регіонів загалом по Україні, але тут також не можна займатися чистою арифметикою: була Сильна Україна, яка мала 3%, Сильної України не стало, ПР отримала 3%. Це не зовсім так. ПР від злиття з Сильною Україною реально отримала приблизно 2%, а ще один відсоток – він зріс скоріше завдяки тим тенденціям, які ми спостерігаємо по рейтингу самого Януковича. Тобто він спочатку також знижувався разом з рейтингом партії, але вже в попередніх дослідженнях він зупинився, напевно, багато в чому завдяки соціальним ініціативам президента. І відповідно наступним кроком - через три-чотири тижні зупиняється падіння і рейтингу ПР, і навіть трошечки піднімається. Але в більшості своїй, звичайно, ПР забрала прихильників Сильної України, що і було спрогнозовано.
Другий варіант, який ми також досліджували, напевно, найменш вірогідний. І про це лунають заяви від Віталія Кличка. Це об'єднання «Батьківщини» із Фронтом змін чи лише Батьківщини, чи лише Фронту змін з УДАРОМ. Чому це варіант найменш ймовірний? Я не виходжу з експертних оцінок, я соціолог, і виходжу з цифр. Ми прекрасно знаємо, що досить довгий період Віталій Кличко мав досить високі особисті показники і особисту довіру, яка ґрунтувалася на думці виборців, які не довіряли жодному іншому політику – ні Тимошенко, ні Януковичу, ні Яценюку, або ж довіряли значно менше. Відповідно це був його автономний власний рейтинг. Так було, умовно, десь до літа минулого року і надалі у Віталія Кличка почав зростати його особисті показники, особливо показник довіри тобто позитивного ставлення до політика. Також зростали рейтинги, особисті чи партійні, зростали вони завдяки покращенню ставлення до нього (Кличка) прихильників інших політичних сил – так звані перетоки електорату. Але в своєму кістяку, основі, УДАР має більшість молоді – до 40% електорату, це більше чоловічій, аніж жіночій вибір, і однозначно міське населення. Це і є структура електорату партії УДАР.
А тепер давайте візьмемо на противагу структуру ФЗ чи Батьківщини. Остання - більш показова. Це – більшість жінок, більшість сільського населення, більшість середнього і старшого віку і це - значно менші доходи, ніж у прихильників УДАРу. Відповідно ми отримуємо дві діаметрально протилежні частини електорату, які «сшити» воєдино, напевно, було б цікаво і це було б захоплення великої електоральної бази. Але це - малоймовірно. Та ж молодь, той кістяк партії УДАР, він фактично відходить, коли з'являється таке об'єднання. На основі цього ми можемо говорити, що таке об'єднання безперспективне з точки зору електоральних показників . Заяви Кличка про те, що він не буде ні з ким об'єднуватися, звичайно, це все підтверджують. Його соратники і аналітики все це розуміють, знають і тому УДАР не буде ні з ким об'єднуватися.
Другий варіант, який був доволі обговорюваним, але з певних причин також малоймовірний, це об'єднання трьох опозиційних сил: Батьківщини, Фронту змін і Свободи. Все було би добре, бо ми перебуваємо у Львові, і наш «круглий стіл» у Львові, і у Львові таке об'єднання підтримується, але кумулятивного ефекту немає: окремо ці партії набирають 35%, а разом набрали би 30%. Чому відбувається падіння? Тому, що на Західній Україні під 60% готові були би проголосувати за таке об'єднання, але давайте підемо на Схід: на Півночі там вже менший відсоток - на рівні 36% готові підтримати, а в Центрі – лише чверть. Тому висновок №1: різна ідеологічна база цих трьох політичних сил не дозволяє отримувати значні дивіденди в масштабах всієї України. Ми не говоримо про Захід, повторюся, під 60% готові голосувати за такий єдиний список, але в масштабах України був би програш. Тому цей варіант є малоефективним .
Інша справа - об'єднання Батьківщини і Фронту змін, про яке говориться давно і з огляду на інформаційні потоки воно є найбільш реальним. Звичайно, тут також немає кумулятивного ефекту, тобто 20-21% Батьківщини і умовні 10% Фронту змін - це більше, ніж вони набирають в єдиному списку. Ми чітко показували цифри: йдучи окремо в масштабах України вони набирають 31%, разом – 30%.
Чому немає кумулятивного ефекту? Відповідь криється у ставленні прихильників ФЗ до такого об'єднання. Якщо серед прихильників Батьківщини 90% виборців позитивно ставляться і готові голосувати за цей єдиний список, то серед прихильників ФЗ – тільки 75%, тобто чверть. А чверть від нинішнього рейтингу ФЗ, коли мірялося, це було 11%, чверть – це добрих під 3%. Втрата цих 3% це, з одного боку, ризик ФЗ, з іншого – це автоматичне пониження показників єдиного списку, і третє, це шанс для інших, для тих, хто забирає ці голоси. А це - УДАР і Свобода.
Але чому, умовно, якщо падає показник підтримки на 3% тільки завдяки прихильникам ФЗ ( тому що вони не хочуть голосувати за єдиний список), чому досить близько стоять показники походу по-окремо і єдиним списком? Тому, що є перетоки від інших політичних сил. Оцей запит на об'єднання опозиції , він призводить до того, що кожний 5 прихильник Свободи готовий проголосувати вже не за Свободу, а за отакий об'єднаний список Батьківщини і Фронту Змін. Тобто, це є ризик для Свободи, з одного боку. Але перетоки , що відходять від списку, доходять в певній частині і до Свободи і в якійсь мірі балансують такі втрати.
Отож саме такий варіант об'єднання і створення єдиного списку, з огляду на досить близькі показники – 30 і 31%, він напевно дає перспективу. Попереду ще виборча кампанія, мобілізація електорату різним політиками, які увійдуть у цей список. У принципі, для Яценюка буде не складно приїхати на Західну Україну чи в Центральну і пояснити свою позицію, навіщо він об'єднується, і таким чином повернути частину тих голосів, які наразі в соціології відходять. Відходять вони переважно не до інших політичних сил, а в категорію невизначених. Люди задумалися: навіщо їм об'єднуватися? Я не буду чіпати історію про те, чому прихильники Фронту змін не хочуть об'єднуватися з Батьківщиною, але давайте згадаємо президентську кампанію, коли досить великою була кампанія голосування проти: або проти всіх або тільки не за того, або мовчазна позиція. Тобто розділявся електорат і закінчилося це десь в листопаді минулого року , майже два роки після президентських виборів, коли і Олег Тягнибок, І Арсеній Яценюк, і Олександр Турчинов зробили заяви і взаємні кроки до об'єднання. Після чого ми в соціології почали фіксувати автоматичні переходи звідусіль до усіх: я голосую за Тимошенко, я автоматично голосую за Яценюка і Свободу, за УДАР, тобто з'явилася усереднення виборця, почали зменшуватися крайні позиції «тільки за Тягнибока», « тільки за Яценюка», «тільки за Тимошенко». Кампанія, напевно, все це поверне, тому що кожний буде агітувати в першу чергу за себе і свою політичну силу. Мажоритарні округи, де будуть кандидати від тих чи інших політичних сил, будуть членами тої чи іншої політичної партії , також сприятимуть поверненню цього, тому побачимо в майбутньому.
Але до чого ж таки ці всі заяви про єдиний список призвели? Ті, хто бачили наші останні рейтинги, також зрозуміли: у нас в рейтингах відбулося падіння рейтингу ФЗ на 1,3%. Можна говорити про похибки. Але ми це підтверджуємо попередніми дослідженнями. Це не є похибка, це і є отой відхід електорату Яценюка, який не готовий до об'єднання з Батьківщиною . Політик зробив крок або заяву, яка не сподобалась виборцю. Цей відхід відбувся багато в чому вбік партії УДАР, яка отримала 1% зростання, частково відбулися відтоки на дрібні політичні сили, частково і Свобода отримала з цього. Але є й ті, хто частково попереходили з усіх інших партій, власне, чи до Батьківщини, чи до ФЗ, які збираються об'єднуватися. Тому такі кроки будуть змінювати електоральні позиції і і в майбутньому, коливання будуть. Залишається чекати конкретніших кроків від опозиції , таких як це зробила ПР, об'єднавшись з Сильною Україною.
Не менш цікавим полігоном для об'єднання опозиційних політиків є мажоритарні вибори. Виходжу з того, що знаю, як соціолог.
Незважаючи на меншу віру в об'єднання опозиції, порівняно з вірою в об'єднання влади, готовність голосувати за єдиних опозиційних кандидатів є більшою, аніж за єдиних кандидатів від влади. Баланс приблизно 40 на 30: 40% готові голосувати за об'єднаного опозиційного кандидата, 30% – за об'єднаного провладного. Але специфіка полягає в тому, що власне мешканець Західної України найбільше підтримує об'єднаних опозиційних кандидатів. Уже в Центральній, Східній , на Півночі - рівень підтримки є значно нижчим. А якщо до цього бренду «об'єднаного» доєднується ще й Свобода, відбувається навіть зниження рейтингу.
Але говоримо про Захід, конкретно про Галичину. Львів та область, тут ми те ж показували ці цифри: понад 60% декларативно говорять про те, що готові підтримати кандидатуру об'єднаного депутата від опозиції, а на практиці все впирається в конкретне прізвище і конкретного представника політичної партії. Умовно кажучи, варіантів є багато, але класичними є кілька.
Перший. Кандидат, якого ніхто не знає в окрузі. Він має умовний 0 або 1-2% і до нього ставиться бренд трьох політичних партій Батьківщина, ФЗ і Свобода. І ми отримуємо показник явно недостатній для перемоги. При цьому виборець, який підтримує ці три партії, він також шукає за кого віддати голос і якщо не знаходить, вибирає категорію « інші політики», але не того, кого ми, соціологи, умовно призначили «об'єднаним» в нашому дослідженні. Сподіваюсь, що такі ризики розуміє об'єднана опозиція. Відповідно кандидатів будуть підбирати з прив'язкою до округів з певним рівнем відомості. Бо розуміємо , що без певного рівня популярності кандидата бренди йому нічого не додадуть або додадуть, але виграти буде надзвичайно складно.
Що дає об'єднаний бренд кандидату, який є більш-менш популярний і має свій самостійний власний рейтинг. Це дає значні шанси на перемогу. Рейтинги його виростають до 20-30%. А якщо кандидат є одним з лідерів, це може помножити його показники на 2 - 1,5 рази. Але тут з'являється інший момент і специфіка – наскільки є сильні опоненти в окрузі? Якщо це - відома людина, то бренд об'єднаного кандидата може не перебити його рейтинг популярності.
Єдине, що ще буде впливати, то це, звичайно, районування. Бо округи є різнопланові і от вирівняти різні райони допомагає якраз бренд об'єднаного кандидата . Адже, якщо я голосую за три політичні сили, то в принципі я можу прийти до цього кандидата.
Але закликаю політиків і експертів не дуже покладатися на цей бренд. Тому, що серед критеріїв виборців, які вони наводять, що повинно бути притаманним кандидатові і які проблеми потрібно вирішувати, в першу чергу стоять аж ніяк не партійна приналежність кандидата. В першу чергу стоять особисті якості: дотримання слова, особиста відповідальність, можливість змінити щось, можливість вирішити соціальні проблеми. Тобто виборець думає і голосує десь кишенею, десь емоціями. Але ніяк не партійністю. Тому масовими є випадки, коли прихильник тої чи іншої політичної сили голосує не за її представника на мажоритарному окрузі.
Але в цілому я цілком підтримую і розумію чому поширюються чутки, що Львівську область політичні сили мають узгодити. Тому, що без такого узгодження, без підтримки і не поборення, напевно, електорат поділиться між Свободою, ФЗ , Батьківщиною і, відповідно, хто виграє – це чиста лотерея. Якщо ж буде об'єднання або погодження - це, звичайно, дає значні шанси для перемоги на окрузі.
Слухати і дивитися виступ Олексія Антиповича тут.