Розмова з т.в.о. директора департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Ольгою Березюк.
Хто така Ольга Березюк?
Журналістка, яка випадково потрапила в стіни Львівської обласної державної адміністрації і яка займається інформаційним простором усієї Львівської області. Ольга Березюк не є типовим державним службовцем, який діє від дзвінка до дзвінка, а працює з "надривом".
Як Ви стали чиновницею?
З'явилася така можливість піти подивитися як тут, у ЛОДА. Коли я працювала журналістом, то здавалося, що це дуже закрита структура, тому що було дуже мало інформації. І я собі подумала: "Ок, побуду тут трішки, подивлюся, як все із середини працює, та й піду геть". Однак з кожним днем ставало все цікавіше і тому я залишилася.
Я прийшла на посаду керівника відділу комунікацій з громадськістю, співпрацювала з громадськими організаціями тощо. А згодом з'явилася вакансія начальника управління інформаційної політики. Оскільки рік тому звільнився директор департаменту, а моя посада була найвищою, то відповідно я стала тимчасово виконуючим обов'язків керівника департаменту внутрішньої та інформаційної політики.
Що таке інформаційна політика ЛОДА?
У ЛОДА є двадцять структурних підрозділів, один з яких – внутрішня інформаційна політика. До складу цього підрозділу входить: прес-служба, відділ поліграфії, відділ масових заходів, також у нас є відділ моніторингу, відділ молоді та відділ комунікації з громадськістю. Це дуже величезний спектр роботи.
Директор департаменту інформаційної політики, скажімо, міста Дніпра – це невідома людина, натомість Ви користуєтесь високою популярністю. Чому?
Я медійна особа, працювала на телебаченні сім років, була ведучою. Мала активну громадянську позицію, завжди була в громадському секторі. До слова, зараз я відстежую все, що пишу на своїй сторінці в соціальних мережах, тому що це все одразу трактується, як офіційна позиція ЛОДА чи Олега Михайловича Синютки.
А як працювати з Олегом Синюткою?
Дуже добре. Робочий день у мене часто розпочинається о 6:45, я приходжу другою, після Олега Михайловича. Коли я виходжу, то, зазвичай, він ще є. Він дуже вимогливий, в нього все має бути конкретно (терміни, час, об'єм). Олег Михайлович ніколи не обманює, завжди дотримується слова і є дуже чесним з людьми, які до нього приходять. Кажу вам щиро і відверто, що я б дуже хотіла, щоб йому усі аплодували, коли він йтиме (з посади голови ЛОДА). Але такого в житті не буває.
Після останнього візиту Президента Петра Порошенка Ви зробили пост на своїй сторінці у фейсбуці про те, що Порошенко запросив Садового до себе в машину, де зробив йому зауваження щодо вимкнених світлофорів та сказав, що якби Андрій Іванович працював в нього підлеглим, то його б вже звільнили за таке. Звідки Ви знаєте про ці слова?
Є такий факт. Я знаю це.
Чи хотів Петро Олексійович, аби Ви озвучували цей факт?
Не знаю.
Повертаючись до подій, коли Олег Березюк та Ольга Березюк практично синхронно розпочали голодування в Києві та у Львові, там ще були О. Сироїд та О. Сироїд. Це якісь очевидні речі, створені для того, щоб перетворити певні події на фарс. Причому, вони настільки очевидні, наскільки і бездоказові. Чи можете сказати, чия була ідея та яка справжня мета цього?
Того ефекту, що я хотіла, я досягнула. Олег Березюк під час офіційного візиту Президента Порошенка в Вашингтон, почав голодування, начебто, для того, щоб зняти блокаду. Я так підозрюю, що з попередньою домовленістю про публікацію в іноземних ЗМІ.
Коли Олег Березюк оголосив про голодування, то я вирішила, що також голодуватиму, що це буде таким віддзеркаленням. О сьомій годині ранку я прийшла до Олега Михайловича з заявою на відпустку і сказала, що іду голодувати. Олег Михайлович сказав, щоб я не займалася дурницями і не вигадувала. Але це була моя принципова позиція. Я так вирішила. А десь після обіду до мене прийшов хлопець на прізвище Сироїд, якого я навіть не знала, і який прийшов мене підтримати. Про це говорили всі центральні канали і тому почули й нашу позицію.
Яке Ваше розуміння кар'єри?
Я не знаю. Якби мені три роки тому хтось сказав, що я працюватиму в ЛОДА, то я б не повірила. Я не розраховую довше працювати на цій посаді, ніж голова ЛОДА.
Чого Вас навчила ця робота?
Те, що я побачила зсередини, зовсім відрізняється від того, на що це схоже назовні. Навіть якби я повернулася в журналістику, то зовсім інакше діяла б у тих чи інших ситуаціях, бо знаю, як це відбувається, і знаю, де брати інформацію.
Яка Ваше улюблене заняття на цій посаді та заняття, яке Вам найбільше не до вподоби.
Найбільше я не люблю розписувати пошту. Її приходить багато в паперовому вигляді. А найбільше люблю комунікувати із громадськими активістами, журналістами, також люблю розробляти інформаційні кампанії, зокрема соціальні.
А яка Ольга Березюк поза державною роботою?
За межами роботи я сплю. Це пов'язано з тим, що я працюю з сьомої ранку і приходжу додому о 21:00. На вихідних, переважно, ми працюємо. У мене є чоловік, донька, якій 14 років, і дві собаки. Люблю малювати й співати, коли ніхто не чує. Полюбляю зустрічатися з друзями та читати книжки. Ще мені подобається подобається вивчати мову жестів.
Який Ваш улюблений фільм?
Секрет та Доктор брехні. Люблю психологічні фільми.
Просто чи складно розповсюджувати інформацію?
Складно. Наприклад, є програма "Доступні ліки", яка полягає в тому, щоб допомогти людям у придбанні дороговартісних препаратів. Власне, попросити ЗМІ, аби вони дали інформацію буває дуже складно. Це ж рейтинги не піднімає.
автор: Ярема Огура
фото: Фб Ольги Березюк та Євгена Кравса