Картину знаного представника польського мистецького модерну можна побачити у Львівській картинній галереї.
У одному із залів Галереї в кутку на стіні навпроти вікна висить велике полотно. На ньому зображений субтельний скрипаль з довгими пальцями і уважним смутком на обличчі. До спини скрипаля притулилася замріяна чорнява жінка у античній туніці. Довкола сидять слухачі – вгодоване паньство, поринуте у післяобідній сон. А за їхніми спинами простягнувся вічний пейзаж вмиротвореного італійського літа.
Картина дуже вдало презентує особливості творчості та мистецьке кредо польського художника Едварда Окуня, представника стилю Ар Нуво або ж сецесії, який у постаті скрипаля зобразив тут самого себе – вічного оспівувача потаємної езотеричної краси.
Едвард Окунь не входить до списку головних представників культурного руху Молода Польща, який заявив про себе напередодні Першої світової війни і втілював передові настрої епохи. Цей рух об'єднав вже тих художників, що змінили забронзовілого Яна Матейка.
В цей час Окунь подорожував південною Європою, навчаючись художнього мистецтва. Хоча він всіляко підтримував контакт із батьківщиною, його більше хвилювала ідеальна краса італійської природи.
Однак, для східно-європейського модерну Окунь фігура дуже значима. Адже, він чи не єдиний, хто залишався вірним ідеалам "молодого мистецтва" вже у новому світі міжвоєнної Європи буквально до кінця, тобто, до своєї смерті.
Едвард Окунь – це такий собі "останній могіканин" епохи модерну, який щиро і віддано втілював у своїй творчості найбільш знакові, найбільш глибинні ідеї та ідеали сецесії.
Життєві обставини від самого початку задали тло для формування з Окуня архетипного сецесійного митця.
Майбутній художник народився у давньому шляхетському роді гербу Беліна у 1872 році. Його батьки померли передчасно, залишивши хлопця сиротою та багатим спадкоємцем. Можливо, саме біль втрати найрідніших людей змусив Едварда до ескапістського і безкомпромісного занурення у прекрасний світ ідеальних мистецьких форм.
Багатство дозволило Окуню жити так як собі бажав. Він часто змінював школи, обираючи тих вчителів, які були йому до вподоби, малював тільки те, що йому дійсно хотілося і так як йому хотілося.
Анти-модерний пафос сецесії (парадоксально названої також модерном) Едвард Окунь поділяв усім своїм єством. В культ символічної краси та ідею одухотвореності природи, стверджувані "молодим стилем", він вірив як ніхто. Не даремно митець був відданим учасником масонства. Повернушись з подорожей на батьківщину у 1921 році, він став засновником першої у незалежній Польщі масонської ложі "Копернік".
На картинах Окуня ми бачимо звичні для сецесіоністів вправляння у зачаруванні назад сучасного світу, розчарованого індустріальними революціями. На загальному тлі ці роботи вирізняються добре продуманою простотою, навіть мінімалізмом, що відрізняє Окуня від буяння коштовних деталей Клімта чи декоративного маньєризму Мухи.
Показово, що одним з мистецьких ідеалів для Едварда Окуня було класичне японське мистецтво, що проявилося у багатьох його графіках.
Картина "Філістери", що експонується у Львівській галереї показує, за словами головного хранителя фондів Ігоря Хомина, "два окремі світи, взаємно недоступні – матеріальний, позбавлених естетичного чуття та ідеальний, духовний, заповнений музикою, поезією та мистецтвом".
"Філістери" відносяться до раннього, більш реалістичного стилю митця. Втім, реалізм Окуня завжди був глибоко символічним, насиченим особливими кодами, важливими для нього.
Одним з таких головних кодів стала дружина художника Зоф’я, яка після одруження з Едвардом постійно з’являлася на його полотнах як втілення особливої гармонії.
Остання виставка Едварда Окуня відбулася у 1939 році. Тоді роботи митця вже виглядали як цікавий анахронізмом, як музейні експонати минулої епохи.
Смерть від випадкової кулі у містечку Скерневіце у 1945 році не дозволила Окуню дожити до кінця нової війни. Але і вберегла від зіткнення з цілком новою реальністю повоєнного світу, який би йому, мабуть, дуже не сподобався.
Фото: Pinterest
Рубрика "Польська культура: найцікавіші варіанти" є спільним проектом Інформаційного агенства Варіанти та інтернет-порталу Інституту Адама Міцкевича у Варшаві - Culture.pl.
Culture.pl — це найсвіжіша інформація про новини та події польської культури у трьох мовних версіях — польській, англійській та російській, з текстами українською мовою. Інтернет-проект Інституту Адама Міцкевича у Варшаві — державної інституції Польщі в галузі культури.