Сольний дебют юної співачки Вікторії Гарванко у Мадриді.
Браво, Вікусю! Молодчинка! Ці схвальні відгуки можна линуть до юної співачки Вікторії Гарванко, перший сольний концерт якої відбувся в суботу, 6 травня, в Мадриді. Можливо, це взагалі перша сольна програма на території всієї Іспанії, коли 11-річне дівчисько зібрало стільки глядачів та шанувальників української музики.
Про те, що Віка чудесно співає відомо давно. Її сходження по творчій драбинці відбувається доволі стрімко. Проте цю нелегку стежину вона долає завдяки своєму таланту та працелюбності. Адже добре відомо, яким би сяючим не був талант, його постійно потрібно шліфувати. Очевидно, в цьому заслуга як самої Вікторії, так і її матусі Галини (в недалекому минулому мешканки Червонограда) й татка Степана (вихідця з Добромиля, що на Старосамбірщині), а також, безумовно, мистецької наставниці юнки та водночас її музичної "хресної мами" Лариси Сенів.
Власне, в очолюваному нею гурті "Українські передзвони" Віка не тільки здобула чималу популярність серед глядачів, але й має чудову нагоду і виступати, і спілкуватися з іншими напрочуд талановитими виконавцями.
Вимогливість і професійна майстерність художнього керівника гурту дають свої рясні плоди. Колектив, де б він не виступав, зриває бурю аплодисментів і бажання знову й знову дивитися нові програми. Лариса будує роботу так, що гурт звучить як одне ціле загалом, а солоспів майже кожного учасника є доповнюючим елементом до концертної програми. Тому вона, як правило, є тематичною, а не просто скомпонованою з окремих номерів.
А ось Віка Гарванко в цьому гурті не лише не загубилася, а стала його справжньою яскравою зіронькою. До того ж не лише співає, але й підтанцьовує, що надає особливого шарму всьому номеру.
Повертаючись усе ж до її першого сольного концерту, то зауважимо, що вже вкотре вона вразила глядачів своїм дзвінким і потужним голосочком, неабиякою витривалістю, задирикуватими підтанцьовками: як українських гостей, так й іспанську публіку. Немаловажний факт: дуже вдало і зі смаком було підібрано костюми. Таким чином, Вікторія встигала і переодягатися, і змінювати аксесуари, і переобладнувати зачіску, та навіть переосмислювати образ до кожної пісенної речі.
Хотілося б відзначити також і роботу хореографа Олександра Ситнікова (свій шлях у світ танцю торував у Львові). Чудові та запальні танці від його колективу Кричевчанка заповнили цей вечір і своєю майстерністю, й енергією та вмінням занурити глядача в культурну глибінь нашого народу.
А хіба могло обійтися без дівчат і хлопців з "Українських передзвонів"? Їхні сильні й гарні голоси лунали у супроводі гучних оплесків протягом двох годин. Керівник гурту Лариса Сенів також виконала в дуеті зі своєю вихованкою декілька пісень, привітавши її з такою важливою для неї подією. Крім цього настановила Віку не зупинятися на досягнутому, а працювати над втіленням у життя своїх мрій і врешті-решт досягти великої сцени.
Репертуар Вікторія представила різноманітний. Лунали сумні та веселі пісні українською, іспанською й англійською мовами. Прозвучали пісні "Україна" та "Дощик", які спеціально для дівчинки написала відома співачка та волонтер Христина Панасюк.
З ними юна артистка розпочала своє яскраве музичне життя.
Ще один позитивний момент цього вечора – благодійна його складова. Під час концерту відбувся розіграш лотереї в рамках акції "Ланцюжок добра".
Прикметно, що всі вилучені кошти Вікторія вирішила спрямувати на допомогу дітям в онкологічне відділення однієї з лікарень. Це вказує на те, що дівча виховується не лише на українських культурних традиціях, а й у просторі благодійності, добра та миру.
Усім цим вона завдячує, безперечно, свої батькам, тому на сцені неодноразово звучали на їхню адресу слова подяки за підтримку, за такий безцінний дар, за організацію цього першого сольного концерту. Зрештою за подарунок від них: запис пісні у професійній студії.
Ще одним приємним сюрпризом для юної артистки став вірш, подарований для неї поетесою Лесею Утриско (мешканкою Комарна).
Так лиш співають солов'ї, Прибравши світ вінком калини. Лунає пісня із душі В чужім краю із уст дівчини. Так лиш співають солов'ї, Де сколосилось рідне поле. Лягла стежина в чужині, Та пише пісню твоєї долі. Так лиш співають солов'ї, В акордах разом із тобою. Вклонившись небу та землі, У гай ведуть тебе з собою. Так лиш співають солов'ї, Заквітчано, в вінку калини. Де лине пісня із душі, Із уст красунечки-дівчини.
Часто-густо оплески в залі не стихали, а деякі пісні викликали сльози на очах не лише у жінок. Безмежна кількість квітів, подарунків і обіймів принесли Вікусі зливу позитивних емоцій як і потроїли бажання йти далі, працювати над собою, вчити різножанрові твори, віддавати публіці все, що вміє та знає, дарувати насолоду своїм співом, нести українську пісню по всьому своєму життєвому шляху.
Тож нехай лине наша пісня усією Європою, хай цвіт нашої нації й надалі відроджує забуте. Нехай воно лунає дзвінкими голосочками від щирих сердець. Хай усі дитячі мрії Віки здійсняться.
авторка: Наталя Богацька