Розмова з чеським музикантом Петром Врбою (Petr Vrba).
Під час львівської частини фестивалю Art Meetings 2015 місто стане свідком багатьох оригінальних концертів.
Одним із них буде невгамовний гурт, у межах якого, виступлять: чех Петр Врба (Petr Vrba) і словак Міро Тос (Miro Tóth). Музиканти представлять своє бачення імпровізованої музики заснованої на панку.
У вересні разом з Міро Тосем виступатимеш під час Art Meetings у Львові. Чи маєш певні очікування від цього фестивалю?
Так, маю. З досить простої причини. Останнього разу грав у дуеті з Міро понад три роки тому. Мені цікаво наскільки ми змінилися, куди нас завели наші мистецькі пошуки протягом цих років.
Ми були активними в різних сферах, таких як опера, танцювальні проекти, театр, створення музики чи участь в пост рокових гуртах.
Чому Ти погодився участь у проекті?
Якщо мова йде про фестиваль то мене запрошували ще минулого року, але я не зміг приїхати, мав дуже багато роботи. Коли мене запитали ще раз, чи братиму участь цього року, то з радістю прийняв пропозицію. Мені дуже цікаво співпрацювати з польськими музикантами.
Розкажи про проект з Міро Тосем?
Від нашого спільного проекту глядач може очікувати щось сире, енергетичне, водночас делікатне в деталях і різке в змінах. Свіжого в експресії. Однозначно нового звучання від нашої співпраці.
Що Тобі відомо про минулорічні фестивалі Art Meetings?
Щиро кажучи, чув тільки про фестиваль 2014 року, і про те, що він був успішним. Розмовляв з Магдою Маяс (музикантка виступала під час Art Meetings у 2014 році). Вона сказала, що їй дуже сподобався фестиваль, і що її оточували дуже приємні люди.
Я переглянув відео з минулого року і зрозумів, що участь у цьому проекті відкриє нові ідеї та приносить натхнення.
У квітні грав концерт у Вроцлаві і Познані разом з Хав'єрем Зарлсем. Як згадуєш цей виступ?
Це був успішний виступ. Ми двоє були захоплені аудиторією: свіжа, ентузіазна і молода. Ці два концерти були організовані чудовими організаторами, що приємно.
Коли ми їхали на виступ в Остраві, то мали трохи вільного часу. Ми поїхали в Освенцім та Аушвіц-Біркенау і це вплинуло на наш вечірній виступ в Остраві. Організатор теж це відчув. Бо через музику передалися наші переживання і сум. Нам бракувало слів від побаченого.
Експериментальна сцена у Чехії та Польщі. Яка між ними різниця?
Одна із ключових різниць – це розвиток історії джазу в Чехії і Польщі. У моїй країні важко знайти діючі фрі-джазові гурти, чи тих, хто займається імпровізацією. Маємо тільки кілька винятків, і це дует Durman та Free Jazz Trio Olomouc.
Чеська експерементальна джазова сцена вмерла у 80-х роках минулого століття. Зате у Польщі можна було знайти сильний рух, який нам відомий як "yass".
Хочу зацитувати Тимона Тиманського (один із найвидатніших представників польської ясової і рокової сцени), який говорив: "Була така легенда – Komedy, Sta?ki, Seiferta, чули що можна відірвати якийсь фрагмент, якийсь "Quebec", і створити власну республіку. Хотіли базувати джаз на польській музиці, на її корінні, на польському року, панку. Це було щось, на чому потім базувалася yassowa сцена, через що її можна було відрізнити від мейнстрімного джазу".
І на моє переконання їм це вдалося. Прикладом стали такі гурти як ?oskot чи Robotobibok. Це поєднання між джазом і електронною музикою, що триває й досі.
Але у Чехії? Щоби не було тільки негативу, то увагу звернув би на тріо Bergijot, засновником якого є талановитий чеський джазовий піаніст Vojtech Procházk, який творить з двома норвежцями. Завдяки йому сучасна чеська джазова сцена стає більш відкритою. Можливо через декілька років на сцені буде більше цікавих гуртів, відкритих на сучасний звук і музику.
Наступна різниця, яку я зауважив, це брак музичного лейблу у Чехії, який б зосереджувався на експериментальній, імпровізаційній музиці, шумі і дивній сучасній музиці.
У Польщі маємо лейбли: Monotype Records та Bolt Records (обидва широко відомі у світі). У Чехії маємо тільки один Poli 5, але на їхньому рахунку, окрім підтримки локальної експерементальної сцени, ще й мейнстрімова, принаймні у моїх очах.
Маємо менш відомі лейбли, що діють на засадах DIY, такі як: Klangundkrach або Meteorismo, які випускають справжні підземні матеріали. Ця сцена є цілком живою. Зауважив би також бум на аналогові синтезатори у Чехії.
За час своєї кар'єри виступав з багатьма музикантами з різних країн. З ким би ще хотів попрацювати?
Хотів би продовжувати співпрацю з Xavier Charles, Thomas Lehn і Tiziana Bertoncini у нашому новому тріо Noiz. Створили цього року шалене і галасливе тріо з Federselem i Didi Kern під назвою Posionous Frequencies. Плануємо концерти по Мексиці і Азії, яких не можу дочекатися.
Вже декілька років хочемо зіграти разом з Mazen Kerbaj, трубачем з Лівану, який у найближчий рік буде жити у Берліні. Тому надіюся, що наш план скоро стане реальністю.
Якщо перерахувати музикантів, з якими б хотів співпрацювати, то їх є дуже багато, наприклад: Le Quan Ninh, Michel Doneda, Tony Buck, Jim Denley.
На сцені часами використовуєш нетипові музичні прилади, а саме предмети щоденного вжитку, які не мають музичного характеру. Звідки взяв таку оригінальну ідею?
Це дуже стара і натуральна ідея, яка допомагає дізнатися як звучать речі, які тебе оточують. Це як дитина пізнає все довкола. Деякі барабанщики грають на вулицях по усьому світу, при цьому використовуючи відра або інші предмети.
Як би ти заохотив мешканців Львова прийти на ваш концерт?
Майлз Девіс колись сказав: "Кожен може грати. Ноти – це тільки двадцять відсотків успіху. Дурень що їх виконує це вісімдесят відсотків”. Маємо великий досвід грати музику на живо, навіть у момент її створення відкриваємо вуха і стаємо готові гарти без кінця.
Дует Петра і Міро виступить 11 вересня у Львов в Пороховій вежі о 20:00
автор: Ігор Варунський