Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
Інформаційна хвиля корупційного скандалу затьмарилася новою, ще більш потужною щодо "мирного" плану Трампа. Безперечно що це сколихнуло всіх не тільки в Україні, а і в Європі та навіть у США, де про цей план ніхто не знав, і який вискочив як Пилип з конопель.
До Києва тут же примчав міністр армії США Дрескот з вимогами негайного підпису до Дня подяки в США, тобто до 27 листопада, інакше буде гірше. І це щось нагадує незабутні "мінеральні" угоди зі США, де таким же чином і з такими ж терміновими вимогами до нас приїжджав Скотт Бессент.
А далі, як пам'ятаємо, ситуація розгорталася в стилі армійського гумору: "Не спіши казати "Єсть", надійде команда "Відставити"" і шляхом переговорів уклали пристойну угоду, яка внаслідок відомих причин припадає пилом. Головне тоді було витримати першочерговий натиск і зараз важливо також не піддаватися на спробу наскоку і не робити жодних поспішних і різких рухів, розуміючи, що росія на жодні угоди наразі не погодиться. Отже, що ми маємо зараз і чи ситуація дійсно є настільки критичною?
По пунктах:
1. Проєкт плану мало чим не відрізняється від попередніх російських пропозицій, за винятком косметичних прикрашень на кшталт ради миру, яку має очолювати Трамп тощо.
2. Угода у такому вигляді не прийнятна для українського суспільства. Влада не захоче і не зможе її акцептувати, тим більше що вона затьмарила корупційний скандал і дозволяє Зеленському виступити на сторожі інтересів України, підкресливши всю драматичність ситуації, про що й була мова у його зверненні.
3. Представниця України в ООН після публікації плану офіційно заявила про червоні лінії для України: територіальна цілісність, армія, національна ідентичність.
4. Очевидно, що Трамп цієї угоди не читав, як і не читає інших документів. Не були до неї залучені Рубіо та інші посадовці Держдепу.
5. Накручування ситуації, що американці припинять допомогу та позбавлять нас розвідувальних даних є лише медійними домислами, як у нас, так і за кордоном, включаючи як московські вкиди, так і корисних ідіотів. Пригадаймо, що Венс на запитання щодо відмови України від підпису сказав лише, що це погіршить ситуацію для неї, а Трамп на своєму брифінгу біля Білого дому ствердив, що тоді Зеленський зможе воювати далі з усією силою свого маленького серця. Про жодні каральні акції мови не йшлося.
6. На запитання, чи це кінцевий варіант плану, Трамп чітко відповів: "Ні!"
7. На запитання, чи збирається він скасовувати санкції проти росії відповідь була, що не збирається і санкції вступили в дію з 21 листопада. Очевидно, що таке алярмове просування плану, мабуть, було обумовлене сподіванням москви, що Україна відмовиться, а Трамп ці санкції скасує.
8. На боці України щодо неприйнятності плану в такому вигляді виступили, як європейські країни, так і медіа США, а також сенатори, зокрема й республіканці. Окрім, звісно, Орбана та Фіцо.
9. Європа висунула свою версію мирного плану. На переговори до Трампа їде делегація лідерів ключових європейських країн, оскільки автори плану безцеремонно почали розпоряджатися європейськими інтересами та грішми. Мелоні та Стубб вже провели бесіду з Трампом
10. Лукашенко звільнив 31 українського ув’язненого на прохання Трампа, що є безперечним позитивом.
11. Попередня інформація про зустріч у Женеві за повідомленнями Рубіо та Єрмака ніби позитивна, принаймні не посварилися. Далі до зустрічей приєднаються європейські дипломати.
12. Термін подачі заявок на омріяну Трампом Нобелівську премію миру триває до лютого, отже час ще є, а День подяки вибрали американці виключно з піарною метою.
Після цього можна припустити, що інтенсивні переговори США-Україна-Європа триватимуть ці декілька днів. План, ймовірно, скоригують до не зовсім приємного, але не такого огидного виду. Україна збереже обличчя, адже все показує на те, що путін все одно його не погодить, бо його висунули лише з провокативною метою.
А ось як виглядають "мирні" зусилля Трампа для цивільних українців. За повідомленням Сирського росіяни за весь час запустили по Україні 112000 шахедів, тобто в середньому по 100 на день, не рахуючи ракет різних типів. Якщо взяти останні два великих і приблизно однакових нальоти, то сумарно запустили 973 цілі, з яких 906 безпілотників, 53 крилатих ракети та 15 балістичних.
З них загальний процент ураження всіх цілей 93%, БПЛА – 94%, крилатих ракет – 89% і балістичних – 52%. Результативність під час таких масованих нальотів дуже висока, але все ж частина цілей пробиває захист, вражаються об’єкти та трапляються трагедії подібно тернопільській.
Водночас коли нальоти менш масовані та йдуть на місцевості менш захищені системами ППО, або на прифронтові міста, де засоби ППО знаходяться під загрозою знищення, то коефіцієнт ураження падає. При цьому загальна результативність роботи ППО за тим же повідомленням Сирського складає 84%, тобто загалом збили чи придушили РЕБ понад 94000 БПЛА.
Уявімо собі скільки зусиль і засобів потрібно було для цього та вартість нашого захисту. Така статистика лише для БПЛА – одного фактору війни який напряму стосується цивільного населення, і яку Трамп зі своїм планом хоче закінчити до кінця місяця.
Отож видається, що кавалерійський наскок Україна відбила, процес увійшов у переговорне річище. Наскільки воно буде тривалим наразі невідомо. Оскільки до переговорів підключається важка європейська артилерія то є надія, що далі справи підуть краще.
путін не отримає можливості перекинути вину за бойові дії на Україну. Війна ж буде продовжуватися, адже фюрер не має жодного бажання її завершити, хоча видно, що економічна ситуація в росії його турбує дедалі більше. Тут тішить те, що ЗСУ розширили удари з нафтоперероблення на російську електроенергетику. Побажаємо їм у цьому успіху.
фото: wikipedia.org