Політики про голодування соратників Тимошенко у Львові
10 добу в центрі Львова члени ВО «Батьківщина» голодують на підтримку Юлії Тимошенко. Інші опозиційні партії підтримують цю акцію: виставили намети, встановили свої партійні фани, роздають газетки і листівки, жваво обговорюють тему голодування на засіданнях Комітету опору диктатурі, але жодний їх представник не наважився голодувати разом з членами "Батьківщини".
«Варіанти» вирішили запитати у дружніх до «Батьківщини» політиків, чому ніхто з них не висловив солідарність Юлії Тимошенко у формі голодування?
Степан Кубів, голова ЛОО «Фронт змін» так і не надав прямої відповіді на запитання про те, чому жодний член «Фронту змін» не наважився голодувати разом з членами «Батьківщини». Особисто ж він сам займається сьогодні підготовкою до мітингу опозиції в Києві 12 травня і вважає, що це – форма протесту проти режиму не менш важлива, ніж голодування.
«Підтримка акції протесту - це не тільки у формі голодування, це і моральна підтримка. Ми підписали маніфест про спільну діяльність, координацію дій. Ми погодили, як партнери, абсолютно в толерантному і досить такому відповідальному режимі балансуємо і знаємо, що ми робимо, і для чого ми це робимо. Люди самі вибирають форму. Ми прийняли підтримку солідарності, це нормальні відносини, навіть форма безпеки людей, які тут ночують... Ми виставили палатки як форму протесту. Ми зробили газети з точки зору декларації, підписаної Яценюком і Тимошенко. У вихідні перед пам'ятником Шевченкові є наші депутати, які проводять інформаційну роботу. Ми показуємо. що це - форма спротиву режиму.
Голодувати – це не є проблема. і для мене в тому числі, але вираження позиції є і в дії, і роботі, яку ми кожний день проводимо. Ми проводили таку роботу з представниками Батьківщини: що ми будемо робити завтра, і до 12 числа буде мітинг об'єднаної опозиції в Києві. Роботу треба проводити. Політична робота - це велика відповідальність.
Я готовий голодувати, але це рішення я буду приймати сам для себе. Я - керівник партійної обласної організації, перш за все, і займаюся зараз організацією роботи по проведенню загальноукраїнської акції у Києві 12 травня. Поїхати по районах - це також форма протесту і організувати мітинг в Києві – це також протест».
Ірина Сех, голова ЛОО ВО «Свобода», пославшись на зайнятість, відмовилася відповідати на запитання про те, чи готова вона або її однопартійці приєднатися до голодування і послала нас ... у партійну прес-службу в письмовому вигляді.
Народний депутат, позапартійний, Андрій Парубій заявив нам про те, що КОД дав йому доручення блокувати трибуну парламенту у Києві, і тому він, як вірний солдат КОДу, буде виконувати саме це доручення до кінця, поки не надійде іншої команди. Цікаво, адже більшість членів КОДу стверджують, що КОД – це лише майданчик для обговорення і ніхто нікому не роздає там доручень, а лише координують дії.
«Ми у ВРУ блокуємо трибуну. Я максимально був там і залучатися до цієї акції голодування я не можу, оскільки я перебуваю в Києві. Я долучаюся до заходів, які організовуються в столиці. Якщо буде потреба, я долучуся до голодування у центрі Львова. Потреба – це рішення КОДу, якщо буде таке рішення - я буду брати участь".
У відповіді народного депутата, керівника Зарваницької ініціативи Тараса Стецьківа ми відчули його неабиякий політичний досвід участі в організації масових протестних акцій і навіть з деякими його аргументами можемо погодитися:
«Для того, щоб відповісти на запитання чи готовий я чи будь-хто інший голодувати, треба зрозуміти мету такого голодування. Тому що це не жарт увійти в таке голодування,а питання в тому. як потім з нього вийти. І тому, коли люди оголосили таке голодування не пояснивши, що вони мають на меті. як вони довго збираються це робити, не запросивши інших до цього. то на це питання відповісти зараз не можливо.
Які вимоги ставляться? До якого часу триватиме акція? Бігти в коротких штанах і говорити – це не серйозно. Голодування – це серйозний засіб політичної боротьби і просто так роботи, як це робиться – спонтанно, думаю, що це - не правильно, бо це приводить не до результату, а до чергового розчарування, чергової зневіри.
Організатори цієї акції повинні були звернутися до інших, пояснити мету, закликати – вони нікого не закликали. Вирішили це робити самі . Так при чому тут «готовий чи не готовий»?
Юлія Тимошенко нікого не закликала голодувати. Вона оголосила персональну голодовку. Якщо б це була загальнонаціональна акція її треба було планувати як таку акцію. Тоді би, напевно, ми би і підключилися до цього діла, розуміючи до яких наслідків і результатів це призведе. А зараз не зрозуміло, що це за голодовка, як вона організована, скільки вони збираються протриматися. Чи не закінчиться це все на День міста Львова? Тобто не зовсім продумано і підготовлено. Але, можливо, ці люди хочуть самі висловити солідарність Тимошенко, тому що ніхто не звертався і не закликав публічно до участі в цьому ділі».
Ми поважаємо думку і позицію кожного політика, як і їх право взагалі відмовитися від коментаря, однак як це все пояснити тим українцям, які ще не втратили віри у можливість реального об'єднання опозиції, в те, що опозиція може не тільки говорити, але й спільно діяти, вчиняти конкретні справи, нехай не завжди обдумані і сплановані?