В області провели соціологічне дослідження серед учнів 8-11 класів.
Про це повідомила пресслужба Львівської обласної ради.
Згідно з даними соціологічного дослідження, яке сьогодні, 4 вересня, презентувала дослідницька агенція Fama, 57% школярів 8-11 класів шкіл та гімназій Львівщини хотіли б здобувати вищу освіту в Україні.
Натомість 21% з них поки не визначилися, чи залишаться на Батьківщині.
"Метою проведеного соціологічного дослідження є з’ясувати нинішній стан справ та визначити основи для напрацювання Стратегії національної пам’яті Львівщини. Формувати світогляд потрібно насамперед серед молоді. Важливо зрозуміти, як діти ототожнюють себе з державою Україна, яким бачать своє майбутнє в країні, як оцінюють, усвідомлюють і тлумачать історичні події та процеси, чи простежують причинно-наслідкові зв’язки між подіями минулого та сьогодення" – зазначив перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.
За інформацією соціологів, за можливості поїхати з України, залишитися вдома хочуть 47% опитаних. Але лише 29% з них – точно впевнені у своєму рішенні нікуди не їхати.
Також 57% школярів відчувають гордість за свою країну, радше погоджують з цим ще 26% опитаних, а ще 14% зайняли нейтральну позицію, і лише 3% не відчувають гордості за свою країну.
Найбільше молодь Львівщини пишається українською історією (82%), незламністю у сучасній війні (85%), емоційною прив’язаністю до малої батьківщини, свого міста чи села (69%).
Щодо історичної частини дослідження, до найвідоміших історичних постатей учні 8-11 класів зараховують Богдана Хмельницького, Степана Бандеру і Тараса Шевченка. Четверту сходинку займає Іван Мазепа. Найбільшими лиходіями школярі вважають Сталіна, Путіна, Януковича і Леніна.
Весь перелік героїв налічує 147 постатей (у той час, як лиходіїв 116). Серед названих героїв сучасної війни – 37 імен. Зокрема, Дмитро Коцюбайло, Тарас "Сармат" Матвіїв, Юрій Руф. Цікаво, що місцевих видатних діячів опитана молодь, переважно, не називає. Опирається на прізвища зі шкільної програми.
Старшокласники Львівщини високо оцінюють важливість добре знати історію України (78%). Дослідження показало, що в них є запит на сучасні, динамічні й інтерактивні формати навчання, особливо ті, що включають відео та інші цифрові джерела. Використання відеоконтенту напряму пов’язане з вищою зацікавленістю предметом історії.
Майже половина підлітків (48%) на Львівщині відвідують пам’ятні заходи з примусу, або взагалі не ходять. Більшість тих, хто на такі події все ж приходить, мають на увазі заходи на рівні школи (до 83%). Чверть опитаних приходять на заходи громади (8-25%) і ще менше – на ті, які ініціюють громадські чи скаутські організації (8-20%).
80% опитаних школярів заявляють, що не належать до жодної молодіжної, громадської, спортивної чи релігійної організації.
"Для половини учнів (48%) є нецікавими заходи національної пам'яті, які організовуються як на рівні школи, так і на рівні населених пунктів. Маємо змінити підходи до планування та реалізації таких заходів. Також важливо формувати сприятливе середовище для інтеграції молоді в молодіжні громадські організації (передусім патріотичного спрямування), адже, як бачимо, 80% підлітків не асоціюють себе з жодними молодіжними об'єднаннями" – наголосив один з ініціаторів розробки регіональної стратегії політики національної пам’яті й член профільної робочої групи з питань національної пам’яті при Львівській ОВА Антон Петрівський.
Аж 74% школярів 8-11 класів шкіл Львівщини, які взяли участь у соціологічному дослідженні, вказали, що беруть інформацію з Телеграму. Запитання передбачало кілька відповідей, тож наступним за популярністю новинним джерелом для них виявився TikTok (67%). Високі показники зберігає Instagram (49%).
Серед найважливіших джерел інформації опитані назвали також сім’ю (63% опитаних дізнаються новини від батьків). Майже половина школярів отримує інформацію про те, що діється у світі, від вчителів (47%), а 45% опитаних – від друзів.
Зазначимо, дослідження провели на замовлення Львівської ОВА та за фінансової підтримки ПП "Капітель". Опитуванням, яке тривало упродовж 19 травня – 3 червня 2025 року, охопили 31 школу області та 1087 учнів 8-11 класів. Максимальна теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 3%.
Ознайомитися з дослідженням можна тут.
