Поселення давніх слов'ян виявили археологи НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАНУ поблизу сучасного центру Львова, на вулиці Веселій, 5, де розпочалося будівництво готелю.
Про це повідомила прес-служба Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.
На глибині п’яти метрів фахівці виявили господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця. Попередньо дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури.
- У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Втім, це ще не означає, що нам треба переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює ранню його історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів. Цьогорічні результати досліджень дозволять стверджувати, що давньоруський Львів виріс з поселення ранніх слов'ян і розвивався на його місці, - розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
Окрім цього, на вул. Веселій археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки, XV-XVIII ст.
Празько-корчацька культура – археологічна культура, що існувала в V – VII ст. н.е. Її пов'язують зі слов'янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою "склавіни".
