Протермінований виклик. Управління відходами на Львівщині потребує змін
Ігнорування проблеми управління відходами у Львівській посилює ризики для екології, здоров'я мешканців і розвитку громад.
Війна відклала на другий план проблему управління відходами у Львівській області, але її ігнорування регіональною владою посилює ризики для екології, здоров'я мешканців і розвитку громад.
Брак прозорості, координації та стратегічного підходу до розв'язання цього питання гальмує впорядкування ситуації з відходами попри окремі спроби реформ у минулому.
Варіанти спробували проаналізувати те, як історичні зусилля, сучасні виклики та європейські перспективи формують ситуацію з поводженням відходами на Львівщині.
Історичний контекст і результати реформування
У 2016 році Львівщина зробила перші кроки до реформування системи управління відходами. Тоді затвердили Стратегію управління відходами до 2030 року та Програму поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) на 2017–2022 роки.
Ці документи передбачали скорочення кількості полігонів до семи, закриття 14 санкціонованих і 154 стихійних звалищ до 2022 року, а також створення шести субрегіонів із сучасними переробними підприємствами. У 2019 році область однією з перших в Україні почала розробляти Регіональний план поводження з відходами на 2023–2030 роки.
Чи не єдиним вагомим досягненням започаткованої реформи стало налагодження централізованого вивезення сміття у 2017–2020 роках, що охопило 74% населення. Ця система функціонує й досі, але війна впливає її стабільність: обладнання зношується, кошти скорочуються через неплатежі, а людські ресурси зменшуються.
Решта цілей – сортування, перероблення, рекультивація звалищ – залишилися майже нереалізованими. Внаслідок цього у 2023 році Львівщина опинилася на третьому місці в Україні за обсягом відходів (5 млн тонн), а кількість полігонів зросла до 22, плюс чотири звалища, що сукупно займають понад 140 га. Питання утилізації небезпечних, медичних і промислових відходів також не розв'язали.
Вступ України до ЄС як поштовх до змін
Статус кандидата на вступ до ЄС, який Україна отримали у 2022 році, підкреслив важливість екологічних реформ. У червні того ж року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про управління відходами", що встановлює засади для зменшення відходів і розвитку перероблення.
Закон вимагає створення Національного плану до 2030 року, а також регіональних і місцевих планів для громад із населенням понад 50 тисяч. У грудні 2024 року Кабмін затвердив Національний план до 2033 року, зобов'язавши регіони розробити власні плани протягом року.
Ці зміни відкрили нові можливості для Львівщини, але також оголили її відставання. Область залишається без оновленої програми поводження з ТПВ після завершення попередньої у 2022 році. Регіональний план, передбачений законом, також не розробили.
Сучасний стан: тендер без стратегії
У квітні 2025 року Департамент екології Львівської ОДА оголосив тендер на розроблення Регіонального плану управління відходами до 2034 року вартістю два мільйони гривень.
На розробляння стратегії влада витратить втричі більше коштів, ніж у 2019 році. Для порівняння у 2019 році розроблення попереднього проєкту, який так і не затвердили, коштувала 600 тисяч гривень.
Нинішній тендер оголосили на тлі неухваленої, але вже оновленої Стратегії розвитку Львівської області на 2021–2027 роки та, відповідно, застарілої Стратегії управління відходами до 2030 року. Це ставить під сумнів ефективність майбутнього плану та доцільність витрат.
Наслідки бездіяльності та шляхи вирішення
Бездіяльність регіональної влади, що уникає своїх управлінських і комунікаційних функцій, завдає громадам значної шкоди. Без регіонального плану громади не можуть розробити власні стратегії, що призводить до накопичення сміття, перевантаження полігонів, збільшення стихійних звалищ та погіршення екології. Це також блокує інвестиції у перероблення, а також гальмує виконання національних цілей, залишаючи громади без підтримки.
