Роман Іванців: Ми зможемо з гордістю показати Палац спорту наступним поколінням
Розмова з депутатом Львівської міськради Романом Іванцівим про Палац спорту на Сихові.
Варіанти розмовляють з депутатом Львівської міськради Романом Іванцівим (Громадянська позиція) про те, чому так зросла ціна на будівництво Палацу спорту у Сихівському районі та звідки Львівська міська рада візьме 1 мільярд гривень.
Поясніть, чому вартість реалізації проекту будівництва спорткомплексу зросла в п'ять разів протягом року: з 200 млн гривень аж до 1 млрд гривень?
З самого початку ми дійсно планували будівництво на 200-300 млн. грн і провели архітектурний конкурс на відповідний спортивний комплекс, у якому спланували зали на 200 глядацьких місць. Однак згодом мені стало відомо, що держава розробляє програму підтримки місцевих бюджетів і готова фінансувати будівництво палаців спорту. Відповідно до умов, зал має вміщати не менше 2,5 тис місць. Тому, щоб взяти участь у конкурсі, ми внесли в проект лише одну зміну – додали один зал, у якому помістяться 2,5 тис глядачів. Часу глобально змінювати проект не було. Відтак вартійсть проекту зросла до 1 млрд грн. Проект реально втілити у життя.
Держава надасть лише 54 млн грн субвенції на будівництво цього року, а де місто знайде решту необхідної суми?
54 мільйони у нас вже є: 27 млн грн вже перерахували з держбюджету Львівській міськраді і 27 млн грн ще перерахують в найближчий час. Остання сума спочатку призначалась для Вінниці, але там не впорались з вимогами державної програми. Рішення про переказ цих 27 млн грн до бюджету розвитку Львова затвердили на останньому засіданні Міністерства молоді і спорту. До того ж, у державному бюджеті на 2019 рік Верховна Рада передбачила субвенцію в сумі 200 млн грн для трьох міст: Львів, Хмельницький, Рівне, які, власне, беруть участь у державній програмі спрямованій на підтримку фінансування спорткомплексів в Україні. Ці 200 млн грн розподілять між трьома вищезгаданими містами. Можемо припустити, що з цієї суми до бюджету Львова перерахують як мінімум 50 млн грн. Отож, разом з цими 50 млн грн, які отримаємо наступного року – виходить гарантованих 104 млн грн на будівництво комплексу, хай навіть 110-120 з врахуванням тих коштів, які ще залишились у бюджеті міста.
Відповідно до проекту, фундамент і підведення комунікацій до Палацу спорту коштуватиме 100 млн грн. 170 млн грн коштуватиме зведення стін спорткомплексу. Тобто 270 млн грн коштуватиме сама коробка. Ми плануємо спорудити її за два роки. Львівська міськрада повинна виділяти лише 80-90 млн грн на рік з бюджету міста. Зазначу, що цього року бюджет розвитку Львова становив 2 млрд грн, тому, на мій погляд, виділяти 90 млн грн виглядає цілком реалістично. Через два роки, у 2020-му, ми будемо поступово вводити в експлуатацію зали спорткомплексу. І навіть якщо відкриватимемо один зал у рік, то наші зусилля того варті.
Передбачаю, що на етапі, коли вже зведуть коробка спорткомплексу, з'являться інвестори. Вони можуть зацікавитися, наприклад, дахом Палацу. Ця конструкція передбачається для гірськолижного спуску площею 8 000 кв.м. Її встелять спеціальною ворсистою тканиною, якою можна буде влітку кататися на лижах. Це коштуватиме приблизно 85 млн грн. Це дорого. Але в світі такий дах роблять тільки в Копенгагені, наступного року в них якраз буде відкриття. Найвища точка там 85 м. Найвища точка нашої конструкції – 40 м, це як дев’ятиповерховий будинок. До речі, щодо басейну, то мені відомо, що держава планує створити програму фінансової підтримки будівництва басейнів в Україні. Тож ми зможемо розраховувати на додаткову допомогу з державного бюджету.
Зараз головне – збудувати коробку за два роки. Далі ми зможемо коригувати суму. Загалом вся будівельна частина коштує 480 млн. Близько 160 млн – це обладнання середини. Альпіністська гірка коштує приблизно 7 млн грн. Я готовий всім розіслати кошторис. У проекті передбачені накладні витрати. У них ми відразу заклали інфляційні очікування. Рентабельність прописали 3%. ПДВ – шоста частина від загальної суми. Сума, звичайно, дискусійна, але фахівці повинні сісти і розібрати її. І ми можемо певною мірою її коригувати. Частину грошей призначили на облаштування території навколо будівлі, зокрема, на паркування – 800 паркувальних місць. Без парковки Палац не зможе нормально функціонувати. Це комплексний проект. Ми збудуємо Палац і зможемо з гордістю показувати його наступним поколінням. Ми досі не маємо такої грандіозної будівлі. Аеропорт отримали за допомогою держави, стадіон Арена.Львів – це інша історія, адже він знаходиться далеко за містом і тому використовується не завжди повноцінно.
Чи Ви підраховували, скільки грошей вдасться повернути Львівову за певний період експлуатації Палацу спорту?
Маркетингу ніхто ще не прораховував, бо нічого ще не ввели в експлуатацію. Але тут не стільки запитання про повернення вартості. Це ж приміщення, яке треба буде опалювати, дати світло, виплачувати зарплату працівникам. Дай Бог, щоб палац сам себе окуповував, і не треба було витрачати гроші, як зараз держава утримує Арену.Львів. Важливо, щоб він просто не був збитковим об'єктом. Я був у Кракові в "Конгрес-холі", який коштує майже 100 млн євро. Коли їхав туди, то думав про те, що ж можна зробити за такі гроші? Повірте, досі вражений. Там відбувається приблизно 200-300 подій на рік. Це так притягує людей, це загружає аеропорт, готелі, сферу послуг. Краків має бюджет в чотири рази більший від Львова, а у нас досі немає схожого закладу. Львів з новим Палацем зможе прийняти 3-4 гри збірної України з баскетболу на рік. А так ми тільки збірну з футболу приймаємо і все. Ні волейболу, ні гандболу. У нас навіть інфраструктури для масових занять дітей не вистачає.
Банальний приклад. Всеукраїнська юнацька баскетбольна ліга. У нас немає залу, де можна проводити змагання навіть для юнаків. Школи ніби мають спортзали, але вони не відповідають офіційним розмірам. Маємо три зали: у обласній спортивній школі, але він закритий на ремонт, зал в політехнічному інститути та зал "Галичина". Але й там досить обмежені можливості. А провести декілька матчів одночасно ми, взагалі, не можемо фізично. Спортивна інфраструктура у нас суттєво відстає. Саме тому від самого початку виникла ініціатива керівників федерацій командних видів спорту, які представлені у депутатському корпусі, створити спортивний комплекс, де б тренували дітей. І вже в процесі ми трансформували цю ідею та підлаштували один із залів до вимог державної програми, яку затвердив Кабінет міністрів.
Коли оголосять тендер на визначення забудовника та оберуть переможця? Зараз проект має перейти на стадію "Р" (робоча документація). Ця стадія власне дозволяє нам оголосити конкурс на визначення підрядника. Львівська міська рада планувала оголосити тендер на забудовника 1 листопада. Це буде міжнародний тендер, тож терміни процедури трошки затягнуться. Ми розпланували, що орієнтовно після 20 листопада мали би вийти на підписання договору. Потім ми проведемо авансовий платіж за договором з генпідрядником. Інакше субвенція повернеться назад в держбюджет в межах календарного року. Зрозуміло, що підрядник не встигне за три дні заактувати 54 млн грн. Тож ми спланували перенести ці кошти в бюджет наступного року. Будівельники у спокійному режимі розпланують собі роботу і почнуть працювати. Наразі чекаємо лише підтвердження від Кабміну.
теперішній стан майбутньої території Палацу спорту на Сихові поблизу церкви "Голгофа", Інтерсіті та Сихівського лісу
