Варіанти побували на допрем'єрному показі камерної опери Русалонька японського композитора Ясухіро Касаматсу.
На брифінгу з нагоди прем'єрного показу камерної опери Русалонька найбільш часто вживаним було словом "вперше".
Перша японська опера на українській сцені. Перша опера, яку поставили у новому сценічному просторі "Львів Опера: Малярка". Перший в Україні сценічний експериментальний оперний простір, створений у межах "українського культурного прориву". Перша опера англійською мовою у Львівській Опері. А також дебют Антона Литвинова як режисера-постановника та автора сценографії та Анастасії Миколайчук – як художника-дизайнера.
З цього переліку для нашого міста найбільш важливим є дві події, а саме відкриття нового експериментального оперного сценічного простору у Львові, а також те, що ця подія вшанувала та популяризує пам'ять видатного театрального художника Євгена Лисика.
Львів отримав новий експериментальний оперний простір ім. Євгена Лисика
Відкриття нової, навіть невеликої, оперної сцени – це завжди подія, яка привертає увагу. Особливо важливо це в складні часи для української культури та країни. Усі, хто сприяв цьому, заслуговують на повагу та подяку.
Новий оперний простір "Львів Опера: Малярка" розмістився у колишній художній майстерні Євгена Лисика, на п'ятому поверсі будинку на вул. Куліша 6а у Львові. Цей будинок збудували для потреб Оперного театру ще 125 років тому. Зала велика та висока, з доброю акустикою, балконами, які можна використовувати для постановок, а також декількома входами. Вона ідеальна для камерних музичних постановок.
На одній зі стін зали знаходиться величезний харизматичний автопортрет Євгена Лисика. Колишній господар цього приміщення прискіпливим оком спостерігає за всім, що відбувається, і цей погляд не відпускає ні виконавців, ні глядачів, довго заважає сконцентруватись на чомусь іншому, окрім самого портрета.
У залі Малярки немає чіткого розмежування між сценою і глядацьким простором. Як визнав головний режисер оперного театру Василь Вовкун, це: "заставляє всю творчу групу працювати по іншому, ніж на великій сцені".
Вовкун розповів, що ідею відкриття малої оперної сцени реалізували протягом місяця. Він пообіцяв, що мала сцена стане експериментальним майданчиком для молодих режисерів, які "можуть приходити з божевільними ідеями, знайти матеріальний ресурс і втілювати себе на цій локації". Куратор проєкту однак не уточнив, хто фінансово підтримав постановку опери Русалонька, прем'єра якої відкрила цей новий оперний простір у Львові.
Русалонька Ясухіро Касаматсу. "Нові, зовсім не дитячі, незбагненні досі філософські сенси"
Японський композитор Ясухіро Касаматсу (Kasamatsu Yasuhiro) відомий європейським шанувальникам музики переважно як автор саундтреків до фільмів відомого режисера Хірокадзу Корееди, зокрема Після смерті (Wandafuru raifu, 1998). Ясухіро Касаматсу також писав музику до п'єс вже покійного відомого театрального режисера Нінагава Юкіо. Певний резонанс в європейській пресі отримала балетна вистава Токійського національного театру режисера Мотоко Хіраями на музику Клода Дебюссі та Ясухіро Касаматсу "Полудень фавна".
Камерну оперу Русалонька Ясухіро Касаматсу написав у 2011 році. Тоді ж відбулась її прем'єра в Японії. А у 2019 році у Відні відбулась європейська прем'єра англійською мовою, де партію Русалоньки виконала українська співачка Наталія Степаняк.
Саме Наталія Степаняк, як розповів Василь Вовкун, ініціювала постанову Русалоньки Ясухіро Касаматсу у Львові.
В основу лібрето опери Русалонька композитор Ясухіро Касаматсу поклав сюжет відомої однойменної казки Ганса Крістіана Андерсена. Однак кінцівка казки змінена. Русалонька не перетворюється на морську піну, а вбиває свої мрії про кохання та принца. Як зазначив режисер-постановника Антон Литвинов, Русалонька робить вибір на користь прагматичних речей, а не продовжує жити своїми мріями, що, на його переконання, є правильним у сучасному світі.
"Русалонька – це історія про щирість і силу прагнень, навіть якщо вони марні. Найголовніше – не припиняти намагань, адже людська краса зокрема полягає у готовності йти до своєї мрії до останнього", – пояснив свій задум Ясухіро Касаматсу.
Нове завершення історії про Русалоньку, яке запропонував Ясухіро Касаматсу, з одного боку, дійсно осучаснило класичний сюжет, наблизило його до реальності, але з іншого повністю змінило сенс цієї казки, яка до цього моменту сприймалась як красива легенда про пошук безсмертної душі та жертовне кохання, а тепер перетворилась на типову історію з життя будь-якої дівчини періоду дорослішання.
І якщо віденська мінімалістична постановка Русалоньки сприймається як цілісна реалістична сучасна історія, яка дорівнює замислу Ясухіро Касаматсу, то львівська Русалонька розривається між казкою та реальністю, вона за духом і формою все ж казка, де певним дисонансом сприймається остаточний вибір героїні на користь буденності.
Казкова атмосфера львівської Русалоньки створена насамперед завдяки художньому та візуальному оформленню, костюмам, а також тому, що музику, яку написали для квартету, у Львові розклали на секстет. У львівській постановці, на відміну від віденської, залучили лише двох виконавців для п'яти вокальних партій.
Партії оповідача, бабусі Русалоньки, принца та відьми виконує Петро Радейко. І робить він це органічно, легко перевтілюючись в різні образи, що додає казковості цій виставі. Мелодійна музика Ясухіро Касаматсу не є складною для вокалу, голоси Степаняк і Радейко звучать чисто і впевнено протягом всієї вистави.
У цій казковій атмосфері реалістична кульмінація постановки, що включає "нові, зовсім не дитячі, досі незбагненні філософські сенси", внесені Ясухіро Касаматсу, прозвучала непереконливо. Попри різноманітні символічні візуальні прийоми, які використали для підсилення кульмінації, сценічне дійство не змогло повністю передати саме цей задум композитора.
Постановка Русалоньки Ясухіро Касаматсу Львівської Опери не залишає глядачів байдужими, викликаючи дискусії, що властиво справжньому мистецькому твору. Варто привітати колектив Львівської Опери з прем’єрою, яка збагатила їхній сучасний репертуар.
