Науково-мистецький захід під назвою «Монументальна Шевченкіана», який відбувся в неділю, 27 вересня, в актовому залі храму Доброї Вісті в Мадриді, де розташована українська парохія Благовіщення, викликав не лише непідробний інтерес в аудиторії, що зібралася, але й, до певної міри, жваві дискусії.
Здавалося б, на перший погляд: ну, що ще досліджувати в спадщині Великого Кобзаря. За стільки літ його проштудіювали, як мовиться, вздовж і впоперек.
Так ні: виявляється ще чимало цікавого та непізнаного причаїлося в надбанні нашого Пророка. Власне, це й засвідчила лекція, чи навіть вечір-розповідь і водночас вечір-бесіда, яку зініціював молодий дослідник-шевченкознавець Руслан Теліпський з Луцька.
Цей захід відбувся за сприяння греко-католицької парохії Благовіщення та асоціації «Українська громади в Іспанії за права честь і гідність українців», а також під патронатом Посольства України в Іспанії та Світового конгресу українців.
Прикметно, що лектор відвідав та сфотографував понад 1200 пам’ятників Кобзарю на чотирьох континентах у більш як 25 країнах світу (в тому числі на Львівщині). Провів понад 50 персональних фотовиставок та лекцій за кордоном, пройшов пішки понад тисячу кілометрів шевченковими місцями до Канева.
Як переконався кожен, хто прийшов на захід, дослідження Руслана просякнуті глибоким змістом. У своїй розповіді він не лише демонструє найоригінальніші монументи Великому Тарасові в світі, але й розкриває причинні зв’язки їх територіального поширення, вказуючи на велику роль діаспори в їх встановленні.
Крім цього молодий дослідник докопується до сутності шевченкового феномену, знайомить аудиторію із загальною кількістю скульптур Пророка. А ще порівнює його з іншими світовими постатями за масштабністю увіковічення їх в інших країнах, показує історичну географію пам’ятників Кобзаря як в Україні, так і у світі. А також розказує про роль і значення закордонних пам’ятників Тарасові в позитивному іміджі України, патріотичному вихованні молоді та згуртуванні діаспори.
І все це Руслан доносить до слухачів доступною мовою, паралельно задаючи їм запитання, а також відповідаючи на їхні. Тому захід сприймається не як класична лекція, а як «жива» розмова чи диспут. Така манера надзвичайно близька аудиторії та викликає бажання не лише уважно слухати, а й брати активну участь у ролі співбесідника. Все це сприяє тому, що відвідувачі отримують чудову нагоду побачити постать Кобзаря в новому світлі. А саме як «монументального посла України» у світі.
Після такої лекції стає зрозуміло, чому на річних зборах Світового конгресу українців, які нещодавно відбулися в Мадриді, Руслана Теліпського нагороджено ювілейною медаллю СКУ «200 років з дня народження Тараса Шевченка».
А аргументація «за значний внесок у популяризацію творчої спадщини та вшанування Т. Шевченка за межами України» не вповні відображає глибину досліджень, проведених молодим науковцем.
Попри все це присутнім у залі напрочуд приємно було побачити пам’ятники Кобзареві у тих населених пунктах, звідки вони родом. А вже після науково-мистецького заходу сфотографуватися разом з його ведучим на фоні екрану, на якому він відобразив близькі їхньому серцю місця, зокрема в Сокалі та Ходорові, що в Львівській області.
Окрім цього, не менш важливим моментом для всієї глядацької аудиторії стала пропозиція Руслана про підтримку ним створення оргкомітету для встановлення пам’ятника Т. Шевченкові в Мадриді.
Власне, в цьому ракурсі присутні не лише одноголосно висловилися за саму ідею встановлення, але й активно обговорили місця розташування майбутньої скульптури.
Цікаві пропозиції, зокрема, надійшли від віце-консула Посольства України в Іспанії Ніни Швець, голови «Української громади Іспанії за права, честь і гідність українців» Юрія Чопика та капелана української парохії Благовіщення отця Івана Липки.
Звісно, що вони від імені всіх присутніх щиро подякували Русланові Теліпському як за надзвичайно змістовний захід, так і за його подвижницьку працю. Хотілося б вірити, що його намагання не пропадуть даремно, і за якийсь час в іспанській столиці постане гідний пам’ятник українському Пророкові.
