Сергій Соболєв: Ставку треба зробити на очевидні речі – на ЄС і колективну безпеку НАТО

Розмова з головою фракції Батьківщина у Верховній раді України Сергієм Соболєвим.

Вибори Президента України відбуватимуться 25 травня у надзвичайно складній політичній ситуації. Що можемо очікувати від першого туру президентських виборів? І як запобігти фальсифікаціям?

Я не думаю, що на цих виборах будуть застосовані технології фальсифікацій.

Думаю, що після того як ми наїлися фальсифікаціями від пана Януковича і те, що сьогодні є широке представництво у комісіях – це дає можливість стверджувати, що фальсифікації будуть зведені до мінімуму.

На жаль, ми не змогли провести через Парламент рішення про додаткову кримінальну відповідальність за фальсифікації.

Але навіть при цьому законі можна кидати за грати будь-кого, хто хоче фальсифікувати результати виборів і тепер це зробити набагато легше.

Що стосується особливостей, то з одного боку це найлегша кампанія.

Тому що у нас вперше за 24 роки не змагаються кандидати з найбільш рейтинговим варіантом: я за Росію, чи я за ЄС. Ми чудово розуміємо: і Порошенко, і Тимошенко є кандидатами які вестимуть країну в Європейський Союз.

Тут більше змагання іншого плану: а яку ми далі країну будуємо? Країну олігархічного капіталізму, дикого капіталізму, який будувався 24 роки, чи нарешті ми побудуємо країну в якій живуть естонці, латиші, латвійці, чехи, поляки, де є дрібний, середній бізнес і клас.

Назвіть мені хоч одного олігарха в Польщі. Чи можете ви назвати людину з мільярдними статками, у такій країні, в якої ВВП втричі більше, ніж в Україні. Немає таких.

І от я думаю, що у цьому буде змагання ідей. І це буде змагання за Європейський Союз. Ви знаєте, у нас є політики, які сором’язливо відмовляються від ключової складової ЄС – це система колективної безпеки.

Без системи колективної безпеки НАТО жодна країна не увіллє сюди жодного євро. Хто сюди буде вливати мільярди євро, як це було у Польщі чи інших країнах, якщо немає системи безпеки.

Тому потрібно дати ключову відповідь, яку дає сьогодні Тимошенко: Ми в НАТО? Якщо ми в НАТО то я це розумію, що це в ЄС.

І тоді ніколи жоден агресор не зможе на нас заритись. І я думаю, це є відповідь на усі запитання.

Наскільки вирішальними для долі України є вибори 25 травня?

Без сумніву, вони є вирішальними і визначають, як далі ми рухаємося. Але з іншого боку не розумію цієї істерії, яка сьогодні проводиться. Вибори в один тур.

Мені взагалі це дивно чути, тим більше коли ті ж тези я чув приблизно в 2010 році, коли були вибори Януковича і коли так само у другий тур пробували витягати Тігіпка, який не мав ніяких шансів.

Тоді казали, рейтинг Тимошенко впав, вона немає шансів. І тут Тимошенко набирає 25%, а Тігіпко ледь 13%.

Я пригадую вибори 2012 року, коли нас лякали тим, що впав рейтинг Батьківщини, Удар вийшов на друге місце. 26% Батьківщина, а Удар – 13%. Тому ці маніпуляції із свідомістю громадян робляться з однією метою.

Єдине, що не хочеться – щоби люди були розчаровані, коли вони 25 чи 26 травня побачать результати виборів, зрозуміють, що нас нагнітали не голосувати ні за кого окрім одного самого рейтингового.

Люди зрадять Тимошенко чи іншого кандидата, а вкінці-кінців буде другий тур. І це очевидно. І будуть громадяни обирати, а не нав’язуватися ця ідея каналом "Інтер" Фірташа чи будь яким іншим канало, який контролюється олігархами.

Ви вважаєте, що рейтингам не можна повністю довіряти, що це є маніпулятивні технології?

2010, 2012, 2014 роки ніби нічого не змінилося. Маніпуляції з цифрами. Для нас узагалі парадокс – це київські вибори.

У 2012-му році казали: Батьківщина програла на усіх округах, тому знімайтеся за тиждень до виборів. А тут виявляється: з 10-ти округів – 10 округів виграє партія Батьківщина, при чому з шаленим відривом.

Тому знаєте, подивимось, 25 травня – це визначальний день для тих, хто наголос зробив не на змаганні програм, а на маніпуляції цифрами, фактично психологічною маніпуляцією.

Думаю, відповідь буде дана. І на другий тур буде можливість реально змагатися програмам.

Можливо, нарешті побачимо, де і хто змагається у прямих ефірах, змагання у дискусіях, дебатах, чого на жаль ми сьогодні не бачимо.

Майдан усіх змінив і тепер українці будуть набагато вимогливіше ставитися до майбутнього президента України. На Ваш погляд, яким він має бути?

Відповідь на це питання громадяни уже дали. Ті громадяни, які перемогли найжорстокіший режим, який тільки існував в Україні. І тепер бореться з іншим режимом, фактично фашистським.

Думаю, ставку треба зробити на очевидні речі – на ЄС і колективну безпеку НАТО, ми повинні зробити ставку на дрібний і середній клас на того, хто формує основу основ.

Я побував на Тернопільщині. Там головним платником податків є дрібний і середній бізнес. На Львівщині головним платником податків є дрібний і середній бізнес.

Чому серед п’яти основних платників податків немає олігархів? Хоча вони мають мільярдні статки. А ключові платники податків є НАК "Нафтогаз", "Укрзалізниця" – тобто знову державні компанії, з яких видоюють і видоюють останнє.

І останнє – це соціальна політика. До тих пір поки будемо дурити безкоштовною освітою, безкоштовною охороною здоров’я в нас нічого не буде. Тому ідемо шляхом реформ. Медичне страхування, яке забезпечує мінімальний рівень.

Коли ми розуміємо, що дійсно повинні приєднатися не на словах, а на ділі до Болонського протоколу, яке дає можливість нашим студентам, випускникам далі вчитися у європейських країнах.

Який зв'язок вбачаєте між люстраційними і виборчими процесами?

Той, хто працював в уряді Януковича, чи має він іти на президентські вибори? Якщо так підходити до цього, то всі міністри з уряду Януковича не мають право іти в Президенти.

Тоді залишаться один чи два кандидати з тих двадцяти, які є на сьогодні. Чи ті що служили режиму Януковича, мають право займати посади? Тому у нас переважає вибірковий підхід.

Я думаю, що потрібно виходити з того, де ти був останні чотири роки і що ти робив. Вважаю, що є всі очевидні моменти для того, щоби голосувати за Тимошенко.

Я вважаю, що на сьогодні більшого борця з режимом Януковича, який не визнав вибори Януковича і увесь цей час перебував у реальній опозиції навряд чи знайдемо.

Наскільки успішним є процес люстрації і як він впливає на свідомість громадян загалом?

На жаль, маніпуляції із люстрацією як у тому анекдоті: з’являються мільйон українців, які несли дерево з В. І. Леніним. У нашому випадку: ті, хто побував нібито на Майдані. Це ключове гасло від якого далі усі йдуть.

Я переконаний, що дійсно, ті хто витримали шалений тиск страшного фашистського режиму Януковича, хто змогли встояти в цих умовах повинні, крім всього, мати і професійні якості. І в цьому поєднанні порядності і професійності повинна бути відповідь на запитання.

Це не означає, що ми когось позбавляємо прав на майбутнє. Ні, ці люди повинні мати можливість займатися бізнесом. Інше питання чи це державна служба, зайняття посад. Тут має бути ключовий момент для проведення люстрації.

Процес люстрації – це не процес заборони на професію. Це процес, який дозволяє усунути від влади номенклатуру, яка утримувала режим Януковича.

Найболючіше питання: як нам досягнути миру в країні?

Давайте визначимось раз і назавжди: чи ми далі є для Росії якимось містком, чи ми є членами ЄС, який є в системі колективної безпеки.

Якщо ми даємо відповідь "так", розуміючи, що ЄС плюс НАТО є гарантією нашої безпеки, далі ми повинні цю гарантію безпеки продовжити на нас самих.

І тут є два варіанти: ми за жодні гроші не проведемо переозброєння, не змінимо нашу психологію армії і силових структур. Ми повинні це зробити завдяки нашим партнерам на Заході. Зокрема, і США.

Але з іншого боку повинні розуміти, що до тих пір поки наші громадяни не отримають право захищати свою Батьківщину, через кадровані підрозділи, право на носіння зброї, яка повинна бути видана будь-якому громадянину, який готовий захищати Батьківщину, думаю, що без цього ми ніколи не просунемося вперед.

Бо бандити мають зброю, а прості громадяни себе захистити не можуть. У цьому плані є яскравий приклад цілого ряду європейських країн.

Коли армії невеликі, але в разі загрози є кадровані підрозділи, які перетворюються в реальні армії. І це дасть нам можливість вирішити питання безпеки держави.