Перемикаючи ввечері телеканали, побачив на президентському 5 каналі знайоме, брезкле обличчя Ігоря Смешка, голови СБУ часів Кучми, а в нині радника президента Порошенка.
Головна проблема української влади полягає в тому, що більшість її представників є виключно майстрами розмовного жанру. А коли доходить до діла, то завсідники телевізійних ток-шоу виявляють виняткову імпотентність.
Особливо небезпечно, коли такий фуфел позиціонує себе великим фахівцем з питань національної безпеки.
Але навіщо потрібен Петру Олексійовичу "отруювач" Ющенка та "свідок вбивства Юлею Щербаня", а також фігурант інших кримінальних справ?
Розпочнімо з історії нашого героя. Фігура Ігора Смешка – комічна і зловісна одночасно, фігура зловісна та обізнана до того часу, поки не починає бавитися
багатослів'ям.
За його багатослівністю – порожнеча людини, яка нічим, окрім скандалів, не прославився в силових структурах. Він успішно розвалив свого часу ГУР, а згодом, вже на посаді голови СБУ – наповнив цю організацію пройдисвітами.
Але можливо саме це й було потрібно його покровителю, який старанно просуває Смешка у службових лабіринтах. Адже його патроном був сам Віктор Медведчук. Щиро кохаючись у грошах, Смешко регулярно промишляв торгівлею зброєю. Навіть на пост голови СБУ він входив з кримінальною справою на найближчих соратників (Юрія Прокоф'єва, Олександра Сарнацького та Олександра Галаки) за підробку документів на ввезені контрабандою пістолети.
Медведчуку довелося тричі телефонувати Піскуну, аби ГПУ закрила справу. Маючи такий дах, Смешко не гидував "бізнесом", щоб реально бив по обороноздатності нашої країни.
Так, разом з майбутнім наступником на посту голови ГУР і бізнес-партнером Олександром Галакою, він штовхнув до Еквадору у 1998 році зняті з бойового чергування зенітно-ракетні комплекси.
За успіхи в зниженні обороноздатності країни всесильний глава адміністрації Кучми, Медведчук – ставить Ігоря Смешка керівником Комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при президентові і за сумісництвом – заступником Секретаря РНБО.
Секретарем РНБО тоді був партнер Медведчука по СДПУ (о) Євген Марчук. Хто не знає, Комітет з ВТС та ЕК був головним оператором торгівлі зброєю, отриманого від роззброєння української армії. Шкоди нашій обороні за часів Кучми було завдано не набагато менше, ніж за часів Януковича. За відмінні результати на цьому поприщі Медведчук у 2003 році забезпечив призначення Смешка на посаду керівника СБУ.
Помаранчева революція змусила Смешка неабияк попітніти. Він безтямно намагається довести, що не годував Віктора Ющенка діоксином під час сумнозвісної вечері на дачі у Володимира Сацюка. Але той був упевнений в зворотньому, оскільки за спиною голови СБУ виднілася фігура Медведчука.
фото: rudenko.kiev.ua
Після того як Ющенко став президентом, він позбавив Смешка посади, а Сацюку довелося втікати з країни. Взагалі, якщо згадати, чим запам'ятався Смешко на посаді голови СБУ – то це, насаперед, незаконне стеження і прослуховування опозиції, а також призначення на високі посади відвертого бандита Сацюка (перший заступник голови СБУ), і шахрая, який не мав жодного поняття про розвідку – Олега Синянського.
Нагадаємо, що 5 вересня 2004 року опозиційний кандидат в президенти Віктор Ющенко повечеряв з головою СБУ Ігорем Смешком на дачі у його заступника Володимира Сацюка. Після вечері Ющенку стало зле, а закінчилося все клінікою "Рудольфінерхаус" у Відні, наривами на обличчі та висновками міжнародної комісії про отруєння діоксином.
У 2009 році, відбившись від кримінального переслідування, нікому не потрібний Смешко намагається зайнятися політикою, очоливши партію з претензійною назвою "Сила і Честь".
У партійну рукавичку до Смешка набивається натовп відставників: екс-заступник генпрокурора Микола Обиход, заступник міністра НС Григорій Рева, екс-головком ВМС Володимир Безкоровайний, екс-начальник УБОЗ Юрій Черкасов. Прокурори Гарник та Колінько (повний склад тут).
Ближче до занепаду епохи Януковича з усієї лампасної братії залишається лише кілька реальних персонажів, і передусім, – ще одна довірена людина Медведчука – Микола Обиход. Свого часу його звільнив з ГПУ Геннадій Васильєв, незважаючи навіть на заслуги в справі Лазаренка та пресування Тимошенко, і Обиход знайшов притулок в команді Медведчука в СБУ – заступником у Смешка.
За часів Януковича нерозлийводам вдалося монетизувати, те, чим займався переважно Обиход: вони наймаються до Партії регіонів підтримувати дискредитацію Юлії Тимошенко.
Обиход пише книгу "Та, що забрехалася. Прокурори США та України проти тандему Лазаренко-Тимошенко", а Смешко їздить міжнародним конференціям (в Парижі, Берліні, Римі і т.д.) та роздає інтерв'ю про причетність екс-прем'єрки Юлії Тимошенко до фінансування вбивства депутата Євгена Щербаня.
Зазвичай це виглядало так: "Про ймовірну причетність екс-прем'єрки Юлії Тимошенко до фінансування вбивства депутата Євгена Щербаня правоохоронцям відомо ще з 2001 року. У рішенні суду Луганська щодо банди Кушніра присутнє посилання, навіть у вироку, на свідчення від квітня 2001 року Кириченка, який заявив на допиті в присутності американських правоохоронців про те, що Юлія Володимирівна Тимошенко причетна до фінансування за вбивство депутата Щербаня", – сказав екс-голова СБУ Ігор Смешко в ефірі телеканалу ТВІ.
За цією досить прибутковою справою їх застав Євромайдан, перемога Революції, втеча Януковича, анексія Росією Криму, початок АТО і президентські вибори, які виграв Петро Порошенко. Фактично, у той час, коли народ вже виходив на Майдан – Смешко продовжував обслуговувати інтереси Януковича-Медведчука.
фото: depo.ua
Медведчуку, який хотів отримати монополію таємного парламентера з Путіним, потрібна була своя людина в новій адміністрації президента. Такою людиною став Смешко.
Необізнані у підкилимні договорняки здивувалися, коли Порошенко 7 жовтня 2014 року призначив Ігоря Смешка радником та керівником Комітету з питань розвідки.
При цьому майже ніде в коментарях це призначення не пов'язали з іншим призначенням: 10 жовтня 2014 року головою Донецької обласної держадміністрації (потім – ВГА) став генерал Олександр Кіхтенко, який на виборах 2014 року очолював передвиборний список смешковської партії "Сила і честь", (список – тут).
Протрималися обидва недовго. У 2015 році Смешка та Кіхтенка звільнили з різницею в кілька місяців. Але чому Петро Олексійович наблизив до себе людину з огидною (відверто кажучи) репутацією?
Відповідь – банальна. Контакти з Медведчуком компрометували президента, тому потрібен був сірий та непримітний контактер, присутність якого, як в АП, так й в офісі Медведчука не привертала б особливої уваги.
Ідея відродити Комітет з розвідки, який вже існував за Кучми, і який Смешко очолював із 1995 до 1997 року, за чутками, стала хорошим прикриттям для цієї людини-ляльки. Він не розповів Петру Олексійовичу, що єдиним результатом роботи старого Комітету під його керівництвом стало викачування інформації з СБУ, Міноборони і кримінальної розвідки ГУБОЗ МВС в інтересах його господаря – нібито для роботи з міжнародними злочинними синдикатами. Насправді вони промацували тіньові фінансові потоки (торгівля зброєю, виведення капіталів через схеми, контрабанда) і самі сідали на них.
Коротка ретроспектива подвигів Смешка і його оточення не залишає жодних сумнівів щодо того, чим саме займалася його команда.
Можна згадати конфлікт з Савлоховим навколо стрип-бару "Варшава". Квартирне кидалово фірм "Інтербудінвест" і "Стабіл". Загадкові смерті бізнес-партнерів (наприклад, Чумака) з подальшою передачею їх частки кримінальним авторитетам (Фадєєву "Москва").
Кадрові призначення, ініційовані Смешком, також диктувалися політичними і бізнес-інтересами його патрона. Зважаючи на те, що Володимир Сацюк, Олег Синянський, Микола Обиход (і багато інших) були заточені на бізнесові та політичні інтереси Медведчука, то вони, наче зайчики, виконували будь-які його доручення.
Дружини і діти близьких до Смєшка ділків та вихідців з ГРУ (Сарнацького, Галаки, Сацюка тощо), а також його дружина Юлія Михайлівна Смешко, були зафіксовані співзасновниками ТОВ "Бізнес-консалтинг центр", який поєднує невинну дослідницьку діяльність з поставками зброї авіакомпанією "Volare".
Після скандалу з отруєнням Ющенка у фірми змінилися засновники. Але збережений зв'язок можна простежити через племінницю Смешка – Ірину Харитонову, яка була співзасновником в "Інтербудінвест" і зараз залишається в "Бізнес-консалтинг центр".
До речі, в статус фізосіб-підприємців недавно перейшли всі члени сім'ї Смешка – його дружина Юлія, сини-студенти Ігор і Михайло. Зважаючи на дані Мін'юсту, вони займаються здачею в оренду нерухомості в Києві. Яка вже тут розвідка?!
Не дивно, що з призначенням Смешка в 2014 році керівником Комітету з питань розвідки, президент замість інформації отримував дезінформацію, а замість координації роботи спецслужб – підкилимну гризню та надування щік в пустопорожніх інтерв'ю.
Положення Ігоря Петровича ускладнювало й те, що він посварився з тієї своєю свитою, яка в 2003-2005 роках грала короля в СБУ. Покійний Андрій Таранов, якого він привів в СБУ з ГУР та дипмісії в Ізраїлі – спочатку керівником свого апарату, а потім керівником Департаменту контррозвідувального забезпечення економіки, нібито відкрито посилав колишнього шефа подалі.
З 2005 року їх уже нічого не пов'язувало. До свого призначення, Таранов вийшовши на пенсію, працював начальником безпеки в ТОВ "Ренесанс Капітал". Пізніше, коли Смешко разом з Обиходом чмирив за гроші Партії регіонів Юлію Тимошенко, Таранов розрулював серйозні бізнес-питання КМДА, Євро-2012 та аеропорту "Бориспіль".
Тому, коли Ігор Петрович з'явився в коридорах АП, його колишній начальник апарату, м'яко кажучи, не зрадів. Як і екс-голова СЗР Микола Маломуж, який змінив свого часу Синявського. Між Тарановим та Маломужом з одного боку, і Смешком – з іншого, вибухнула словесна дуель в ЗМІ.
Варто було Таранову заявити в інтерв'ю 5 каналу ПРО ТЕ, що Україна в змозі самостійно забезпечити протиповітряну оборону і не чекає, що США нададуть їй переносні зенітно-ракетні комплекси, як Смешко накидався на нього, фактично називаючи профаном, який забагато на себе бере.
"Питання організації протиповітряної оборони поза компетенцією Таранова, а тому заступник голови АП повинен був отримати попереднє письмове погодження подібної публічної заяви у командувача Військово-повітряних сил, начальника Генерального штабу та міністра оборони України", – заявляв екс-голова СБУ (повний текст тут).
Маломужем він пройшовся в інтерв'ю "Дзеркалу тижня", де звинуватив його в ще більших гріхах.
"Маломуж до 2005-го не мав жодного стосунку до розвідорганів і не працював за кордоном, а в 2010-2013 роках був радником Віктора Януковича. У КДБ УРСР він працював в 5 відділі "боротьби з інакомисленням" і відповідав за оперативну розробку Київського національного університету, з якого згодом вийшли деякі впливові політики, пов'язані з паном Маломужом. Саме ці політики допомагали Маломужу зробити кар'єру. Але мені дивно чути його виступи в ЗМІ як нібито експерта з розвідки. Саме Маломуж знищив комітет з розвідки в 2007 році – як ми бачимо, це призвело до катастрофічних наслідків та дезорганізовувало розвідспільноту", – гарячкував Смешко.
У тому ж інтерв'ю Смешко натякав на підніжки з боку Таранова і свою близькість до Президента: "До сьогоднішнього дня не було жодного випадку, коли я прохав можливості для доповіді президентові, і мені б відмовили. Жодного. При цьому прошу врахувати, що сам проект положення про створення комітету з розвідки і штат цієї структури ми, група колишніх працівників цього комітету, подамо на розгляд президенту найближчим часом, можливо навіть завтра, якщо це дозволить графік мирних переговорів. Причина пробуксовування з розробкою і затвердженням положення саме та, про яку ви й казали – шалений опір бюрократичного апарату. Зокрема й всередині адміністрації президента. Підтримка проекту є тільки у самого президента України. І за його підтримки цей проект послідовно реалізовується, незважаючи на всі перепони".
фото: ednist.info
Але багатослівність та відсутність реального вихлопу погубило мертвонароджений розвідкомітет. Не без сприяння Таранова в бюджеті 2015 року на його діяльність практично не виділили коштів.
А навесні 2015 його й зовсім розформували, а Смешка понизили до рівня радника президента. Його усунули від можливості закидати дезінформацію в силові структури і керівництву країни, залишивши, мабуть, лише функції таємного ланки з кумом Путіна.
І поки в оточенні президента є такі "радники", Медведчук може спокійно працювати в Україні.
передрук з Цензор. Нет, автор: Ростислав Мазуренко