Наприкінці лютого українці традиційно чують про наміри скасувати святкування 8 березня.
Думки щодо цього свята також різняться, адже деякі вважають 8 березня пережитком радянщини, а інші – наголошують, що це саме день боротьби за права жінок і жодної радянщини там нема.
Цьогоріч ситуація від слів зрушила в бік дій. 13 лютого група депутатів Верховної Ради України зареєструвала законопроєкт, що передбачає скасування 8 березня, 1 та 9 травня. Натомість вони запропонували українські відповідники:
– замість 8 березня – 25 лютого, який стане Днем української жінки;
– 9 березня – Шевченків день;
– другу неділю травня зробити Днем матері, який не один десяток років святкують українці.
Зміни свят можна детальніше розглянути у порівняльній таблиці до проєкту Закону України.
Історія визнання 8 березня як Міжнародного дня боротьби за права жінок та міжнародний мир розпочалась ще далеко до часів Радянського Союзу. У радянському дискурсі це свято втратило своє початкове значення та стало святом весни, краси та жіночності.
Детальніше про історію та значення Міжнародного жіночого дня розповіла Анастасія, медіакоординаторка ГО "Феміністична майстерня" у Львові.
"Не пам'ятаю такого року, щоб ближче до кінця лютого, не розпочиналось обговорення про те, як комуністи нав'язали нам святкування 8 березня. Для мене це дивно. Здається, що люди абсолютно не знають історію цього дня, і я буду наголошувати саме на тому, що це День, а не свято.
Ми святкуємо 8 березня якраз через радянщину, а в усьому світі 8 березня – це Міжнародний день боротьби за права жінок. Це визначила ООН у 1977 році. На честь 8 березня присвячені феміністичні марші та просвітницькі події в Європі, в Північній Америці, а також у країнах пострадянського простору. Але це міжнародний день, і власне в цьому дні жодної радянщини я не бачу", – зазначає вона.
Розпочалось все з жіночих протестів в США, які відбувались у 1857 році. 8 березня текстильниці вийшли на протест з вимогою рівних умов праці та встановлення десятигодинного робочого дня. Трохи пізніше, на початку XX століття, в Америці знову відбулись протести жінок, які вимагали тих самих прав, а також права голосу та заборони дитячої праці. Тобто радянської складової тут нема.
Анастасія пояснює те, чому 8 березня вважають радянським рудиментом.
"Є думка, що сталося це через Лютневу революцію в Російській імперії, яка розпочалася саме з жіночого протесту після подій Першої світової війни. Жінки виступили з гаслом: "За мир! За хліб!" Адже багато чоловіків померло на війні, і жінки були втомлені від цих подій, вони просто хотіли рухатись до мирного життя. Протести відбулися 23 лютого за юліанським календарем, який потім змінили на григоріанський, відповідно, це сталося 8 березня.
У радянську добу свято почало втрачати свій політичний сенс і перетворювалось на свято весни з листівочками та квітами. А після Другої світової війни воно взагалі стало уособлювати свято краси, радості та жіночності. Після цієї війни жінок стали більше залучати до політичної та економічної діяльності, а тому й виникла потреба відродити цю жіночність. І от зараз виникає гостре питання. Коли говоримо про 8 березня, то що ми маємо на увазі? Це боротьба жінок за права чи листівки з квітами та дивні привітання від держслужбовців у фейсбуці?", – наголошує вона.
Обґрунтування того, чому саме 8 березня доцільно скасувати в Україні разом з 1 та 9 травня, нардепи, ініціатори законопроєкту, так і не оголосили. Їхні аргументи, що в картці до законопроєкту, що на словах, звелись лише до одного: це лише нав'язані московським режимом свята, які варто викорінювати з української культури.
"8 березня, 1 та 9 травня – це рудименти, це свята, встановлені московським режимом, які використовувались для пропаганди. І, я вважаю, що всю цю радянщину треба викорінювати та запроваджувати наші українські визначні дати та святкові дні, якщо ми дійсно хочемо стати державою, незалежною від Росії та радянської ідеології. Це і є головною метою нашого законопроєкту. Ми ні в якому разі не скасовуємо День боротьби жінок за права!
Ми просто переносимо його на 25 лютого – цей день буде уособленням до Дня української жінки, в честь дня народження Лесі Українки. Відтак пропонуємо перенести державний вихідний з 8 березня на 25 лютого, що логічно. Проте, це не скасовує додаткових вітань, приємних слів чи подарунків 8 березня. Наші жінки – заслуговують на це щодня! Також ми пропонуємо на офіційному рівні визнати День матері у другу неділю травня, який вже багато років святкують українці", – зазначив Ростислав Тістик, народний депутат від партії Слуга народу.
Леся Українка – важлива постать в українській культурі, жіночих емансипаційних рухах, одна з перших українських феміністок. Тому зробити свято на її честь справді варто. Як і закарбувати пам'ять Тараса Григоровича Шевченка святом на честь його дня народження. Але чи дійсно варто змінювати дату Дня боротьби за права жінок та міжнародний мир на День української жінки?
"8 березня є міжнародним днем, який передбачає консолідацію жінок в усьому світі. Консолідацію українок з європейками, з американками. А український відповідник не має такої складової в собі, тому жінки світу просто не зрозуміють такої тенденції", – переконана Анастасія.
авторка: Дар'я Ришкович