Сміття не чекає. Як Ходорівська громада шукає можливості покращити ситуацію з відходами під час війни
Блог міського голови Ходорівської громади Олега Коцовського.
Проблема твердих побутових відходів (ТПВ), але вона нікуди не щезла під час війни. Статистика лише свідчить про її загострення. Ходорівська громада, середня за розміром серед 73 громад Львівщини, є прикладом викликів, з якими мають справу громади Львівщини у поводженні з ТПВ. Ось що ми робимо для розв'язання цієї проблеми.
Наші успіхи: Централізований вивіз і сортування
За вивіз сміття в громаді відповідає комунальне підприємство "Ходорівське УГП". І нам є чим пишатися: 96% жителів громади охоплені централізованим вивозом сміття (крім Голешева та Лапшина).
У громаді з 2019 року облаштували спеціальні майданчики для контейнерів зі збору сміття. У Ходорові контейнери біля багатоповерхівок і бюджетних установ вивозять тричі на тиждень, приватний сектор – раз на тиждень, а села – раз на місяць за графіком. Ми намагаємося інформувати людей. У селах є таблички із забороною спалювати чи викидати сміття деінде, старости пояснюють правила поводження з ТПВ мешканцям, у школах проводимо уроки та ековиставки для дітей.
Ми також проводимо роботу з порушниками законодавства у сфері поводження з відходами. КП може складати протоколи за порушення благоустрою (рішення №275 від 29.10.2024), а комісія з питань поводження з безхазяйними відходами (рішення №77 від 25.03.2021) тримає ситуацію на контролі.
Виклики: Тарифи, звалища та будівництво сміттєсортувальної лінії
Під час війни ми робимо все для того, щоб підтримувати лад у Ходорові та інших населених пунктах громади, яких загалом є 44. Це непросто. Так, цього року нам довелось вперше за останні п'ять років підняти тарифи на вивіз відходів для населення та підприємців через зростання вартості пального та інших витрат, пов'язаних з наданням цієї послуги.
На території громади також є стихійні сміттєзвалища, ліквідація яких потребує додаткових ресурсів, які складно віднайти під час війни. Вже майже п'ять років не вдається розв'язати питання з будівництвом сміттєсортувальної лінії. Отож відходи продовжуються офіційно завозитись на тимчасове зберігання на старий полігон ТПВ без поглибленого сортування. Деякі політики як раз цим постійно дорікають владі. Мені, тому дозволю на цьому питанні зупинитись детальніше.
Регіональна система управління відходами пробуксовує
Ефективне управління відходами – це державний пріоритет, а не лише завдання громад. У 2022 році Україна стала кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Серед реформ, які є обов'язковими для виконання Україною для вступу в ЄС, екологічні реформи є чи не найбільш пріоритетні в The Ukraine Facility Plan. Саме ця обставина стимулювала українську владу сфокусуватись на розв’язанні проблем поводження з ТПВ.
У червні 2022 року Верховною Рада України ухвалила новий закон Про управління відходами – рамковий документ, який окреслює основні цілі та заходи задля зменшення відходів та раціонального управління наявними обсягами. Закон передбачив створення Національного плану поводження з відходами до 2030 року, а також розробку протягом року регіональних планів управління відходами, а в громадах, де мешкає понад 50 тисяч людей, – місцевих планів.
Закон "Про управління відходами" набрав чинності 9 липня 2023 року. Його виконання поклали на обласні ради, органи місцевого самоврядування (сільські, селищні та міські ради), а також на бізнес та мешканців громад. Усі вони є учасниками системи управління відходами. У грудні 2024 року Кабмін затвердив Національний план управління відходами до 2033 року.
Львівська область з 2023 року не має Плану поводження з ТПВ (дія попереднього завершилась у 2022 році), а також поки що не має затвердженого Регіонального плану управління відходами. Ця ситуація стримує громади у формуванні власних ефективних програм та планів поводження з відходами, які б вписувались і сприяли реалізації регіонального та Національного плану управління відходами.
Згідно з обласною Стратегією управління відходами, що діє до 2030 року, на території області до 2022 року мали залишитись лише 7 полігонів ТПВ. Протягом наступних 5 років повинні рекультивувати та закрити 14 санкціонованих та ще 154 стихійні сміттєзвалища. Також запропонували територію області поділити на 5-6 субрегіонів або кластерів, у яких мали б облаштувати сучасні полігони ТПВ та підприємства з утилізації та перероблення сміття.
На жаль, все це залишається лише на рівні проєктів, адже нові терміни реалізації так і визначили. На момент цієї статті в області не ввели в дію жодного сміттєпереробного заводу. Працюють лише шість сортувальних ліній на п'яти полігонах ТПВ, дві з них в Стрию, одна компостувальна станція (Львів) та одна біогазова станція на закритому полігоні. Рекультивацію Грибовицького та інших сміттєзвалищ не завершили, більшість полігонів перевантажені, кількість їхня не скорочується, а площі під ними зростають. У 2023 році Львівщина стала третьою в Україні за обсягом утворених відходів (4,11 млн тонн на кінець року), тоді як ще у 2020 році вона за цим показником посідала 9 місце.
Наші кроки: Шлях до поглибленого сортування та переробки
Ходорівська громада прагне скоротити заховання відходів і збільшити перероблення, як вимагає Національний план. З 2021 року ми шукаємо місце для сміттєсортувальної лінії. Нагадаю, що пропозицію щодо будівництва сортувальної лінії на відстійниках цукрового комбінату відхилили Жирівська громада за підтримки депутатів міської ради від УГП, хоча всі екологічні стандарти дозволяли це робити.
Тому за моєї ініціативи Львівський інститут "Гірхімпром" вивчив і розробив документацію можливого розміщення та спорудження сміттєпереробного заводу. Експерти запропонували 15 ділянок для його будівництва. Також за моїм розпорядженням у лютому 2024 року утворили робочу групу задля визначення місця під розміщення сортувальної лінії. Отож тепер слово за рішенням ради та громади. Переконаний, що за будь-яких обставин введення у дію сортувальної лінії дозволить громаді значно скоротити обсяги відходів, які йдуть на заховання.
Також важливо у нашій громаді посилити роз'яснювальну роботу щодо підвищення рівня підготовки побутових відходів до повторного використання та рециклювання, а також з тим, щоб зменшити частку заховання біовідходів. Попри регіональні проблеми ми у Ходорові усвідомлюємо свою роль та відповідальність за розв'язання проблеми утворення відходів. Разом з тим створення ефективної системи управління відходами потребує співпраці держави, області, громад, бізнесу й мешканців. Ми рухаємося вперед, спираючись на власні сили, але без регіональної підтримки прогрес буде повільним.
Позиція Ходорівської громади – ключ до вдосконалення системи управління ТПВ
Вважаю важливим розповісти про можливості, які в нас є для того, щоб збільшити частку відходів, що спрямовуються на перероблення, і, відповідно, зменшити обсяги заховання на полігоні та сприяти екологічній стабільності регіону. Для цього, нагадаю, ми продовжуємо працювати у двох ключових напрямках.
Перший напрям – це активізація роз'яснювальної кампанії щодо необхідності сортування сміття. Чому потрібно це робити? В Україні з 1 січня 2018 року діють директиви ЄС, які регулюють поводження з відходами. Відповідні зміни до Закону України "Про відходи" внесли ще у 2012 році. Вони передбачать класифікацію сміття, зменшення обсягів заховання та заохочення до перероблення. Однак, на відміну від інших країн, в Україні законодавчо не закріплено обов'язок громадян сортувати відходи. Тому у цьому питанні важливо формувати свідоме ставлення населення до необхідності сортувати сміття.
Для порівняння у сусідній Польщі з 2003 року діє Закон "Про дотримання чистоти і порядку", який зобов'язує громадян сортувати сміття на п'ять категорій: папір, безбарвне та кольорове скло, метал і пластик, а також інші відходи, що не підлягають переробленню. З 1 січня 2025 року поляки також повинні здавати одяг і текстиль до спеціальних мобільних пунктів збору. Порушення цих вимог тягне за собою штрафи.
Другий напрям – будівництво сортувальної лінії для механіко-біологічної обробки ТПВ. Ця лінія дозволить розділяти відходи на неорганічні та дрібну органічну фракції. Це на 40-60% зменшить обсяги сміття, що вивозяться на полігон. Будівництво сортувальної лінії може супроводжуватися облаштуванням нового полігону ТПВ, а також рекультивацією та закриттям чинного сміттєзвалища.
У 2021 році на замовлення Ходорівської міської ради Інститут "Гірхімпром" провів дослідження для визначення оптимальних ділянок під об'єкти поводження з ТПВ. Експерти відібрали 16 ділянок, які за розміром, параметрами екологічної безпеки та іншими характеристиками, відповідають державним вимогам облаштування об'єктів поводження з ТПВ.
Ці ділянки згруповані у чотири групи за рівнем перспективності:
1. Найперспективніша ділянка – Ходорівська, розташована у східній та центральній частині відстійника колишнього Ходорівського цукрового заводу. Вона має велику площу 114 га, з яких 57 га вирізняються кращими інженерно-геологічними та гідрогеологічними умовами, належить до земель промислового призначення, підведено всі необхідні комунікації, а також ділянка розташована близько до міста Ходорова, основного джерела ТПВ.
2. Перспективні ділянки, які є віддалені від населених пунктів, але вони є великі за розміром, отож на них можливе розміщення як сортувальної лінії, так і нового полігону ТПВ. Недоліком цих ділянок є відсутність належних комунікацій та доріг: Бортниківська ділянка (південна околиця с. Бортники), Дулібівська Південна ділянка (поблизу с. Дуліби).
3. Ділянки, віддалені від житлової забудови: Вони віддалені від населених пунктів, але мають складні інженерно-геологічні умови, захаращеність кущами та низькорослими деревами, погане автомобільне сполучення та невизначеність із власністю. Дві ділянки на закинутих кар'єрах між селами Вибранівка та Бринці-Загірні. Ділянка на північний схід від с. Молодинче. Дулібівська Північна ділянка (північний захід від с. Дуліби). Рудківецька ділянка (захід від с. Рудківці).
4. Ділянки, відносно близькі до житлової забудови, але в межах параметрів екологічної безпеки: Ходорівська ділянка (територія колишнього цукрового заводу, навпроти чинного сміттєзвалища). Дві ділянки у північній околиці с. Садки, Грусятицька, Юшкивецька, Прибільська, Загірочківська, Чорноострівська ділянки (у відповідних селах).
Фахівці Інституту "Гірхімпром" зазначають, що інших ділянок на території громади не має.
Вибрати ділянку, яка б ідеально відповідала всім вимогам, тобто одночасно задовольняла всі критерії, які турбують громаду, та була привабливою для інвесторів, надзвичайно складно. Для розв'язання цієї проблеми потрібен компромісний підхід та досягнення консенсусу з громадою щодо оптимального варіанту.
Як голова громади, я переконаний, що такі важливі рішення мають ухвалюватися за активної участі громади з урахуванням її думки. Попри війну та інші чинники варто продовжити обговорення цього питання та виробити спільний підхід. Нагадаю, що для цього моїм розпорядженням, як міського голови, у лютому минулого року створили робочу групу, яка має стати майданчиком для такого обговорення та формування пропозицій щодо розміщення об'єктів для поводження з твердими побутовими відходами.
Лише спільними зусиллями ми зможемо знайти рішення, яке врахує інтереси громади, забезпечить екологічну безпеку та сприятиме залученню інвестицій для реалізації проєкту.
фото: Фб Олега Коцовського
