Окупація Криму може зачекати, поки у Львові триває сесія міської ради.
Затулившись від світла божого величезними та древніми занавісками праворуч, сесія Львівської міської ради плентається у всій розкоші своєї ліні разом з усіма своїми картинними одалісками ліворуч.
Схоже, що це найбільш нудьгуюча сесія за останні роки. Травмовані постмайданним синдромом та війною з Росією львівські депутати їздили відпочити нервові системи на різні закордонні курорти.
Саме тому, більшість з них така відпочила та посвіжіла весняними фрешами. Сибаритська апатія ледарів затікає в усі закутки великої сесійної зали, що так завбачливо та господарськи затулена від світла божого, щоб жодної зайвої радості не витікало отим профанним гаволовам внизу.
Міський голова Львова Андрій Садовий помолодів на декілька назад тому заради багатьох кроків вперед. Найкращий мер планети Земля має завжди і навіки бути у формі вічної молодості.
Науці невідомо, що ж так молодильно вплинуло на багатодітний організм Садового: традиція ранкової вівсянки, алкогольна тверезість чи стовбурові клітини.
Але факт лишається фактом, обличчя Садового аж пашить здоров'ям його першої каденції і оцей його майже бобрик на голові так лагідно простягається рукам його екзальтованих фанаток у фейсбуках, що так особисто хочуть попестити волосся найкращого мера планети Земля.
Не оминуло весняне оновлення природи і великої сесійної зали. Замість облізлого і покоцаного герба міста, який тепер на реконструкції, гордо розвівається прибитий до стінки прапор Євросоюзу.
Богородичний омофор Європейського союзу ніжно піклується про депутатських львівців і також вносить й свою лепту у їх безпечну релаксацію цього дня.
Сон ходить коло вікон з цього боку і депутати так культурно стримують елементи власних снів від публічної демонстрації.
Але хтось не стримується (зважаючи на легковажну жіночу природу) і демонструє глядачам усі ознаки вдалого відпочинку.
Хтось навіть привселюдно використовує зубочистку згідно її відвічного призначення. І це новий погляд на її онтологію.
Сновиди втомлено сновигають руками, ногами та ротом і короткозоро кудись дивляться у невідомому напрямку поверх окулярів.
Гутаперчевою вертлявістю у цей день відзначається лише Лариса Василишин. Вона сидить у президії ліворуч Садового. Павлюка сьогодні не має і тому саме вона його вірна права рука.
Вона в улюбленому одязі фасонів кінця 19 століття. Ветха брошка прикрашає її горло і уся сесійна зала уявляється їй великим дзеркалом у якому можна чепуритись і так, і сяк, і ось так.
Вона і так віями поведе, і так ручкою покрутить, і так голівку поверне. Ось у такій нахиленій позиції вона перебувала цілу хвилину в неустанній адорації самій собі.
Закономірно, що за такого дзеркального поклоніння депутати трохи зарухались і хтось з депутатських сновидців навіть почав молитись у сні.
А Шалаковська навіть заклекотала полум'яним буревієм свої вуста після того, як підступний шльоцик Садовий запропонував пошити їй регбійний костюм, а усіх інший депутатів записати у регбісти.
Таке озвіріння сталось у житті свободівки Шалаковської після реакції Садового на регбійний ентузіазм ударівця Адамика, у якого ось в цьому ракурсі, ніс довший за долоню, сам пхається туди, куди непотрібно Свободі.
Свободі завжди щось потрібно, але навіть львівські свободівці здивовані та обурені бикуватою поведінкою Мірошніченка та інших київських кентів в НТКУ.
Їх подив і схоже, що відірваність від київських побратимів, можна назвати словом самотність. Саме таким почувається свободівець Мельничук в період оговтання від того факту, що Лопачак, який перманентно перебував у тіні його спини, вже незабаром стане нардепом на пергаменті, а він нє.
І ніхто йому не поспівчуває, бо усі зайняті своїм кишеньковим спокоєм. Ось, наприклад, як по-станіславськи увійшов в образ Петра Ручечника з фільму Місто зустрічі змінити не можна перший заступник Садового Олег Синютка.
Увійшов так професійно, що його репліку вже взагалі не відрізниш від того оригіналу, де Ручечник хоче, щоб Жеглов віддав йому його ж тростину.
Сновидна природа кіно розповсюджується і на інших депутатів, і ось вже й Кужелюк починає волати криком Мунка.
Михайло Семчій, навалявши костопиздиків малятками з Автономного опору, може вростати у вічність в образі досвідченого елемента Бійцівського клубу.
І лише летаргічний депутат Панкевич, який вже мохом та грибами поріс у сесійній залі, ніяк не може позбавитись депутатства заради омріяного нідерландства.
Після стількох років депутатського завтику його сушить, наче після амстердамських кофешопів і тому він п'є водичку благословенну афонськими старцями саме для таких, як він преподобних дідуганів
І на такому розслабоні, звичайно, що звучить трек "Thuggin'" зі ще зовсім свіжого (позавчорашнього) альбому "Piñata" від Фредді Гіббса та, звичайно, що прекрасного Мадліба.