Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня, що минув, в Україні та світі.
«Спрут» — так називався італійський серіал, що тривав з 1984 по 2001 рік, зі знаменитим комісаром Каттані, який вів боротьбу з сицилійською мафією. Мафія здавалася непереможною і врешті вбила його. Але суддя Конті, ризикуючи життям, веде боротьбу за архів професора Рамонте — компромат і досьє на багатьох чиновників, документи державного значення, справжній ключ до влади — і врешті перемагає.
Отож минулий і позаминулий тижні з публікаціями матеріалів про зловживання наших владоможців та бізнесу, зі списками імен і посад учасників та обранням їм запобіжних заходів, дійсно нагадують той серіал. Складається враження, що ми присутні при черговій публікації того самого архіву Рамонте. Справи «Мідас», «Форрест Гамп», «Феміда» — і скрізь одне й те саме: клубок зловживань на найвищих щаблях і мафіозна пов'язаність учасників. Хай там що кажуть, але в ОПУ такого не бачили з часів Табачника, а колись гучні справи Гладковського та «рюкзаки Авакова» на тлі нинішніх сум і розмаху виглядають як порівняння кишенькового злодія з Аль Капоне. Складається враження, що філософія значної частини нинішніх владоможців зводиться до тези: «Пошвидше і побільше накрасти та втекти за кордон!» Найогидніше, що все це відбувається в такий критичний для держави час, а найгірше — що невідомий нам дон Корлеоне може почуватися спокійно, бо жодних важелів впливу на нього немає. Залишається сподіватися, що наша суддя Конті доведе справи до успішного завершення і цьому спруту таки повідрубують щупальця. Бо мораль, цинізм і взаємини всіх цих персонажів, судячи з їхніх розмов, не викликають нічого, крім огиди, — просто якесь людське виродження.
І ще одне розчарування. Наша надія і нова зірка Федоров подався шукати щастя в Італію. А скільки було сподівань — останнє з яких, що Федоров їде в Америку, зустрічатиметься з Трампом, Маском, «кремнієвими хлопцями»… А тут усе виявилося простіше: радник міністра оборони Італії. Щоправда, потім уточнили, що це на громадських засадах і жити він буде в Україні, — але пояснити, чому працювати радником в Італії можна, а на високій посаді в Україні — ні, так і не вийшло. Осад залишився, і наскільки він великий, побачимо з наступних соціологічних опитувань. Так само як і те, наскільки ці події вплинули на громадську думку щодо інших дійових осіб. На додачу з'ясувалося, що після себе ексміністр залишив діру в бюджеті приблизно на $27 млрд, використавши «осінні» бюджетні призначення в першій половині року. І при всій хваленій новій команді в МО та всіх аудитах армії склади з боєприпасами вже вдруге вибухають — і чомусь розміщені вони в населених пунктах поблизу Києва, через що гинуть люди. Додамо сюди непроведені закупівлі зброї: через бюрократичні затримки з червня 2026 року виникла «технічна пауза» в укладанні нових угод. Причина — непідготовленість до широко розрекламованих тендерних процедур і значний час на їх проведення. Спеціальні «центри компетенцій» затягують затвердження нових ТТХ для зброї та техніки. Занижена очікувана вартість (поза ринком), великі відтермінування оплати, штрафи або надмірна кількість довідок («кілометри паперів») призводять до того, що бізнес часто ігнорує торги. Такі перші пункти спадку, що залишився після Є. Хмари.
Багато уваги приділялося раптовому й короткому візиту шефа ЦРУ Редкліфа в Москву, що викликало зливу різноманітних припущень, конспірологічних теорій і апокаліптичних прогнозів у наших і світових медіа. Хто попав пальцем у небо — побачимо, але чомусь здається, що з великого грому вийде малий дощ.
Ще одна подія, якій оглядачі та медіа чомусь приділили мало уваги, а шкода — бо вона може мати довготривалі позитивні наслідки. Йдеться про створення двох угруповань військ на лінії від східної Харківщини до півдня Донбасу і призначення їхніми командувачами Білецького та Прокопенка. З огляду на те, що це колишні азовці й командири одних із найкращих корпусів сил оборони — Третього армійського і «Азову», — можна припустити, що в армії розпочинається серйозна реформа управління військами: призначення командирів не за принципом особистої відданості, а за діловими й бойовими якостями, а також поширення досвіду кращих бригад і корпусів на всю армію. Підтверджує це і призначення колишнього комбрига нашої «вісімдесятки» полковника Ішкулова на посаду командира 11 корпусу — того самого Ішкулова, якого колись усунули за відстоювання власної думки.
І на завершення. Принц Гаррі з дружиною, наче шкодливі коти, повертаються на батьківщину в Англію. Король Чарльз проти цього не заперечував, оскільки дуже хотів спілкуватися з онуками. А от спадкоємець престолу принц Вільям після пасквіля на нього «Запасний» спілкуватися з братом не бажає. Жити вони будуть не в статусі королівських осіб, а як приватні особи, власним коштом. На прохання про охорону отримали лише номер телефону поліцейського.
Такий от був черговий тиждень.