світанок блакитний "пастельна палітра" (2025)

Київський гурт намагається втримати літо дитинства своїми солодкими звуками.

Дебютний мініальбом гурту світанок блакитний з ласкавим інді-попом, який подекуди краще називати тві-попом.

Гурт світанок блакитний вже передчуває дорослішання попри обкладинку зі шрифтом до дитячого мультфільму з минулого. Це їхній спосіб хоч трохи затримати дитинство в екстатичному переживанні цього моменту.

У радісній безтурботності цих ранків вони додають собі піднесення та безпосередності солодкими синтами. Це легкий шлях збочити у щось солодкаве, майже кітчеве, проте їм вдається навіть не згадати щось подібне на віддалі з ліхтариком у душі ("вояджер").

Вони мають чистий спокій літа у своєму груві, який злегка не цурається навіть й босанови ("сліди"). Їм легко було поруч з гуртами Tik Tu та Lюк. Їхнє ретро ще не знає іронічного кокетування японців Pizzicato Five чи англо-французів Stereolab. Їх ще чекає цей новий світ попереду.

Попри всі згадки про атмосферу канадійців Men I Trust у найкращих моментах їхньої колисанки ("прогулянка") їм таки ближче до спільного альбому шотландців The Pastels та японців Tenniscoats "Two Sunsets" (2009). Це той момент, де їхній інді-поп легше назвати тві-попом.

У цей момент на дискотеці хтось у їхньому складі ще й фанат касети C86 з відгомоном The Cure та джангловими гітарами ("все не назавжди", "пастельна палітра"). Лірика там вже марно намагається затримати екстатичні звуки нових відкриттів. Десь виникає іронія про педалі, японські впливи стають ще більш помітними, а за ними прийде й все інше. Літо минає, але спомин про нього залишиться назавжди.

Ідеальним закінченням цього етапу буде трек з аніме Kiki's Delivery Service (1989) Міязакі Хаяо "If I've Been Enveloped in Tenderness", він же "Yasashisa Ni Tsutsumareta Nara" Yumi Arai з альбому 1974 року "Misslim".