Третій альбом проєкту syayvo наче й намагається вийти зі сновидної замрії своїх попередніх альбомів.
Грайливій мандрівці з нойз-попом від фронтмена гурту plaaaato Костянтина Сахіна вкотре вдається уникнути пасток розфокусованої одноманітності.
Вже третій цьогоріч альбом проєкту syayvo розважається втечами у солодку мрійливість, якій постійно заважають ті нойзові коники. Вони й не дають йому остаточно загубитися у казкових світах тією своєю самоіронічною грайливістю.
Січневий альбом "Memories of warm times" був буквальним спомином про теплі часи зі своїм нойз-попом, де баблгамне ледь не доходило до іграшкових історій своїми солодкими мелодіями ("Pohanyy vplyv").
Його загублений герой міг би легко та непомітно на тій міжжанровій території схилитися до чогось одного (дрім-поп, шугейз, психо-поп, гіпнагогія), однак постійно уникає цього.
Навіть його нойз-поп не зовсім є аж таким постійним у своїй дещо притрушеній непосидючості. Його більше цікавить той неповторний похмільний стан. Певний дефрагментований дурман, увесь такий пожований, наче касетна плівка ("Mene Nema").
Його особливо притягує той теплий чин такої вже такої милої непевності, що його хоч до серця прикладай ("Stiy"). Не дивно, що у такому стані хітових мелодій тут також достатньо ("Zastuda", "Elektrychni Promeni", "O Svitu", "Ya Ne Zmih Podolaty Kalyuzhu", "Tse Buv Ne Ya").
Може він колись й стане послідовником Аріеля Пінка та найбільше радості тут наразі саме у ті медові моменти, де можна згадати про шведів The Radio Dept. з альбомом 2006 року "Pet Grief".
Травневий альбом "The day i became different" з огляду на січневі ефекти вже дещо зменшив кількість своїх треків. Спогадна поплавненість солодкого нойз-попу нікуди не щезла та продовжує бавитися всілякими мінливими структурами поміж замріяних інструменталів ("kinets", "mriy son", "skateboard hallucinations").
Альбом "Nothing found" (2024) десь наче й трохи намагається вирватися зі свого сновидного витання у мареві. Самоіронічна грайливість допомагає йому не набриднути самому собі та вперто утримує від остаточного солодкого забуття на іграшковій території ("Dosi Terpity", "Ne Takyy Yak Zavzhdy", "Temryava").
Десь у цьому й слід шукати головну місію цього нойз-попу ("De Budu Ya Kolys", "Chekayu Vid Vas", "Homeday"). Він міцно фіксує процес дорослішання, фіксує щоразу більшу відстань у спогадах та навколишню присутність інших, але й ніколи не дає забути все найкраще, що було колись ("Sekrety U Shafi").