Осінні вибори стають визначальними: на них оберуть не лише парламент, але й прем'єр-міністра.
Перемога на президентських виборах майже в кишені Володимира Зеленського: вся соціологія пророкувала його перемогу. Однак після виборів суспільство чекає протверезіння. Адже в президентсько-парламентській республіці реально країною керує Уряд, а новий президент не має своєї політичної сили. Осінні вибори стають визначальними: на них оберть не лише парламент, але й прем'єр-міністра, який очолить країну і стане надійним балансом для нового президента.
Секрет успіху Володимира Зеленського як в першому, так і в майбутньому другому турі цілком зрозумілий – протестний електорат. Він не так підтримує "слугу народа", як бажає знести прогнилу і корупційну еліту, яку очолює поки що чинний Президент.
Але такі виборці – хитка опора. Шалена підтримка на президентських перегонах зовсім не означає такої ж підтримки після їх завершення – вона базується на уявленнях про перші дії новообраного президента. Весь політичний досвід України засвідчує: реальні перші кроки завжди сильно відрізняються від уявних. А це суттєво позначиться на його рейтингу. До того ж він і по сьогодні не має реальної професійної команди, здатної зайняти владні посади. Його партія, "Слуга народу", і зовсім є віртуальною. Її рейтинг буде цілковито залежати від дій Президента, отже, парламентські вибори вона може і не виграти.
Тож в новій Верховній Раді Президент не зможе сформувати ані більшості, ані уряду. Що прирече парламент на чергову "коаліціаду". В 2006 році вона розтягнулася майже на чотири місяці. Для кризової української економіки це може бути смертельним.
В таких умовах парламентські вибори будуть надзвичайно значущими. Вони стають по суті не лише виборами депутатів, а й виборами основної політичної сили та прем'єр-міністра, який зможе одразу після виборів сформувати ефективну більшість та уряд. До того ж Україна є парламентсько-президентською республікою, а, отже, саме прем'єр-міністр реально керує економікою, забезпечує виконання бюджету та підтримку територіальних громад. Він же є головою виконавчої влади і може впоратися зі свавіллям місцевих чиновників.
Отже, до парламентських виборів слід підійти серйозно, адже країні буде потрібен сильний прем'єр-міністр, здатний реально керувати країною і збалансувати дії президента-новачка, які можуть навіть нанести шкоду.
За оцінками соціологів, в нову Верховну Раду зможуть потрапити від шести до вісьми партій. Поки що чинний Президент має реальний шанс уникнути відповідальності і боротись за представництво в парламенті. Також серйозно будуть представлені проросійські політичні сили, що складають "Опозиційну платформу". Але найбільшою народною підтримкою наразі користується партія "Батьківщина", яку очолює Юлія Тимошенко.
Попри малий розмір фракції в нинішній ВР, "Батьківщина" вже показала майстер-клас ефективного відстоювання прав громадян. Вона є унікальним поєднанням досвіду професійних політиків та свіжих ідей молоді. Партія також має величезний авторитет на міжнародному рівні і є асоційованим членом Европейської Народної Партії – правлячої в ЕС. А найважливіше – це єдина всеукраїнська партія, яка представлена у всіх територіальних громадах, яка отримала 35,4% на виборах в ОТГ. Вона зможе ефективно представляти і відстоювати інтереси регіонів в парламенті.
І нарешті, сама Юлія Тимошенко – політикиня із велетенським досвідом, яка кілька разів доказала свою здатність рятувати українську економіку навіть в умовах світової фінансової кризи. Вона двічі була прем'єр-міністром, і грунтовно обізнана із особливостями регіонів. В рамках її Нового Курсу напрацювали програму реальної децентралізації та розвитку громад, а також подолання масштабних економічних криз, які насуваються на економіку. Жодна інша партія такої програми немає.
Тож ядром дієвої проукраїнської і прозахідної коаліції, здатної на ефективні дії одразу після виборів, може стати тільки партія "Батьківщина". А Юлія Тимошенко є найкращою в Україні антикризовою менеджеркою, яка стане сильною і відповідальною прем'єр-міністеркою, здатною реанімувати економіку країни і добитися процвітання.
автор: В'ячеслав Ільченко