Кожен поважний мешканець Львівщини має мінімум двох-трьох знайомих, які ганяють автомобілі з Європи.
І так вже повелося на Галичині, що знайомі чи родичі – полюбляють кинути своїх.
Незнайомі перекупи більше люблять кинути – це їхня професія. Тож краще мати друзів у автосервісах, а вже туди привозити автомобіль, який бажаєте придбати. Щоб коштовна покупка не довела Вас до петлі, її потрібно обдумати та ретельно перевірити з голови до п'ят.
Варто починати з перевірки документів, оскільки, на щастя, така функція є у ДАІ. Вам дадуть всю інформацію про про штрафи, арешти та дату розмитнення автомобіля.
Оскільки возити на автосервіс кожну машину, що Вам сподобалася, є дуже недешевим задоволенням, то варто принаймні поверхнево навчитися оглядати потенційну покупку.
Спочатку потрібно оглянути лакофарбове покриття. Якщо автомобілю більше 10 років, а в нього блищить як в охайного кота, то автомобіль фарбований. Чому? Від власника можна почути найрізноманітніші відповіді: хотів освіжити (800-1000 доларів на свіжість десятирічної машини – не найкраще капіталовкладення).
Машину подряпали і перемалювали всю (страхова покрила чи наляканий винуватець ДТП), або ж кум-маляр у знак безмежної любові та поваги безкоштовно пофарбував усі кузовні елементи.
Про фарбованість автомобіля також можна порадитись у спеціального прибору – "товщиноміра". На автомобільних сервісах для Вам прошарять, де шар лаку великий, де фарби, а де взагалі шпаклівка.
Далі варто подивитися на зазори між кузовними елементами. Після ДТП вони зміщаються. У вітчизняних автомобілях зазори різні ще із заводу, але коли зазори різняться на товщину півпальця, то це гарантія, що у автомобіля були проблеми з ДТП. Звичайно, що кваліфіковані кузовники підганяють і такі зазори, але й коштує це відповідно.
Після з'ясування правильності кузовних зазорів, подивіться на точки зварювання кузовних деталей. Місцеві кулібіни часто нехтують точковим зварюванням (так як це роблять автовиробники). Тому для того, щоб побачити чи був автомобіль у серйозних ДТП, потрібно трохи порачкувати.
Також набивають і фіктивні точки. Їх важче розпізнати, але реально, вони більш криві, ніж заводські. На дрібні удари вкажуть подряпини на лакофарбовому покриті, а також запотілі фари.
Оптика нового автомобіля герметична і відповідно – не потіє з середини. На львівських авторинках часто можна зустріти автомобілі з акваріумами у фарах. І навіть якщо фара не була вдарена, але запотіла, то лише це вказує на те, що автомобіль не так давно плавав у затопленому європейському місті.
Після цих водних процедур летить електропроводка – скажена сигналізація, електропідйомники живуть своїм автономним життям та відбувається багато інших паранормальних явищ.
Власне корозію на металі можуть розпізнати всі, але до перевірки днища автомобіля варто запросити автомеханіка, який знає, де в конкретної моделі розпочинається гниття металу і огляне уважно всі місця ризику.
Корозію люблять ховати під "нігролом" (антикорозійна обробка) та наклеїти з салону на проблемні місця зашумлюючі матеріали для обдурення довірливих громадян. З первинним оглядом кузова ми розібралися і не будемо вже повертатись до електропроводки, оскільки це вища математика і тут потрібен експерт.
Також варто зосередитись на тому, чи змінювалось скло. На кожному вікні є маркування з номером, який повинен співпадати. На українських автошляхах лобове скло через літаюче каміння часто дає тріщини і тому закономірно, що їх змінюють найчастіше. Якщо ж всі номери скла однакові, то тоді можна звірити рік скла з роком автомобіля.
У старших моделях ВАЗів може вилітати й заднє скло. Це трапляється на швидкості при відкритих вікнах. Якщо ж всі вікна врізнобій, то, можливо, було перекидання на дах.
І ось вже здається, що оглядати салон автомобіля не так вже й важко – дірок нема, всі елементи інтер'єру є – треба купувати!
Це не зовсім так, оскільки саме салон може багато чого розповісти про минуле транспортного засобу. Власне пробіг: якщо на одометрі вказано пробіг сто тисяч, а кермо – потерте на всі двісті, то явно пробіг скручували. На це також вкажуть потерті кнопки у салоні, важіль коробки перемикання передачі (якщо вона ручна) та інші предмети, якими на ходу користується водій.
Запах салону також важливий. Якщо салон прокурений, то це не дуже приємно, але значно краще, ніж запах сирості чи паленої проводки. Сирість та горіння електроніки вказує на підводне минуле автомобіля.
Якщо одометр в автомобіля не є електронним, то зменшений пробіг злиють цифри – якщо вони стоять криво, то пробіг однозначно скручували. Також зверніть увагу на всі датчики, особливо подушки безпеки, якщо він не гасне, значить airbag вже вистрелював. Відповідно точно була немаленька аварія за участю цього автомобіля.
Далі робіть розумний вигляд та відривайте капот. Відразу варто звернути увагу на витікання-невитікання мастила з-під кришки клапанів. Перевірити чи не течуть свічки. Мотор сухий, якщо він помитий, то щось таки тече. І це "тече" вирішили приховати.
Є такі гіганти думки, які для того, щоб уникнути запитань про помитий двигун, витягують мішок з порохотяга на вже згаданий чистенький двигун – не схоже, що мотор помитий і витікання рідини непомітно.
Також власник може заявити, що мотор масла не бере і Ви точно не зможете на місці перевірити цю інформацію. Потрібно подивитися на вихлоп – якщо димить, то автомобіль таки підбирає собі трішки масла. Популярна причина такого явища – зношені маслозйомні кільця. Самі розумієте, як довго потрібно рачкувати біля двигуна, аби добратися до поршневої групи для заміни кілець.
Трансмісію також варто уважно оглянути. Якщо це ручна коробка, то "потикайте" всі передачі, перевірте чи всі вони чітко вмикаються. І незалежно від типу трансмісії, проїдьтеся, прислухайтеся до шумів і перевірте чи не тече масло. На автоматичній коробці передач варто звернути увагу на те, як їде автомобіль. Процитую одного чоловіка, який на автобазарі питався у власника про коробку-автомат: "Під гору файно тяне? Задумів нема?". Власне це і перевірте.
І на завершення – перевірте ходову. Поки розглядаєте салон, покрутіть кермом – навіть непрофесіонал зрозуміє: великий люфт чи ні. Під капотом зверніть увагу на опорні підшипники амортизаторів. Вони повинні бути рівними. Також подивіться на те, чи не течуть амортизатори, а от вже оглянути стан втулок та шарнірів в умовах автобазару є досить нелегким завданням.
Усе вищеописане – це те, що може виявити при огляді непрофесіонал. Після цього потрібно загнати автомобіль на станцію технічного обслуговування. Майстри "копатимуть" глибше і винесуть вже свій вердикт: брати чи не брати.
Використано фото з сайтів: drive2.ru, honda.org.ua, automn.ru