Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня в Україні.
У 1943 році в Тегерані відбулася відома конференція, де обговорювали, як закінчити Другу світову. У 2026 Тегеран може бути джерелом Третьої світової, оскільки його вплив уже зараз відчувається у цілому світі.
Іде десятий день маленької переможної війни, що має возвеличити американського президента, показати міць США, відволікти від файлів Епштейна та забезпечити республіканцям перемогу на виборах у листопаді.
Також ця війна повинна принести перемогу на виборах Нетаньягу у листопаді та захистити його від судового переслідування в Ізраїлі. Щоправда так ніхто і вказав кінцевої мети війни. Ймовірно, вважали, що масовані повітряні удари знищать військовий потенціал Ірану, жителі повстануть проти режиму, а американці приведуть до влади свого ставленика та встановлять контроль за нафтовою промисловістю.
Формальною причиною війни було знищення ядерного потенціалу Ірану, який правда, за словами Трампа, вже знищили 12-денної війни у липні минулого року. Щось нагадує путіна щодо взяття Куп'янська.
Не заперечуючи зла, яке несе іранський режим зокрема й для України, а також необхідність боротьби з ним, можна відзначити що американська акція була підготовлена аналогічно до російського вторгнення у 2022 році. Також, певне, вважали, що масовані повітряні атаки і ліквідація іранської верхівки принесе дезорганізацію, страх та падіння режиму, тобто так само, як і мислив колись путін.
Зверхнє ставлення американців до російсько-української війни, небажання вивчити досвід бойових дій, переоцінка власних спроможностей, недостатній прорахунок варіантів бойових дій, недооцінка військових можливостей і озброєння Ірану та міцності режиму й привели до нинішніх результатів.
Попри бравурні репортажі та вражаючі картинки очевидно, що ідея швидкої переможної провалилася, аналогічно як і у путіна в Україні. Ліквідація керівництва не привела до втрати керованості. Народ на вулиці не вийшов та революції не робить, бо його недавно кинули, пообіцявши допомогу.
Іран зробив висновки з минулорічної війни та підготувався до неї. Вони нанесли масовані удари не тільки по Ізраїлю, але й по країнах Затоки. Американські бази, які мали слугувати захистом цих країн, навпаки стали цілями та були зруйновані. Найбільшим успіхом стало знищення стратегічного радара в Йорданії вартістю від $300 млн. до $1 млрд. Країни Затоки ображені за те, що США не лише не забезпечили обіцяного захисту, але й навіть не попередили про майбутню війну.
Мало того американці не подумали забезпечити взаємодію між власними збройними силами і ППО арабських країн, внаслідок чого втратили три винищувачі F-15 через дружній вогонь. Провалилась американська розвідка, яка не попередила про можливі дії Ірану у відповідь, найперше про удари по країнах – союзниках США.
Недооцінена можливість Ірану виробляти ракети та завдавати ними потужних ударів виснажуючи системи ППО. Масовані витрати боєприпасів можуть привести до їхнього дефіциту, оскільки американська промисловість не готова до різкого розширення їхнього виробництва, адже ніхто не готувався до такого розвитку подій.
Мало того, маючи високотехнологічні системи ППО для відбиття ракетних атак, США виявилися безсилими проти шахедів, якими Іран засипає противника і країни Затоки, руйнуючи їхній імідж, як нової безпечної фінансової столиці світу.
Отож війна, яка мала тривати тиждень, вже розтягується до чотирьох-п'яти, а то й до вересня, а кожен її день коштує США $1 млрд. Оскільки провалилася ідея залучити іракських курдів до атаки на Іран, то йде перекидання американських десантників для можливої наземної операції. Оскільки це вторгнення можна здійснити лише з території Іраку, то є ризик поширення війни і на цю країну, яка ледь-ледь виборсалася з минулої. А такого вторгнення Іран лише чекає, бажаючи щоб Америка загрузла в цьому конфлікті.
Стало очевидним, що теза: "Генерали готуються до минулої війни" поширюється і на американських також. Адже жодне повітряне бомбардування не принесло успіхів щодо зміни режиму. Так було під час Другої світової, так американці попеклися у В'єтнамі, таке ж було і Україні. Але хто б про це думав.
Наслідки цього всього вплинуть на цілий світ і найперше на нас. Адже на невизначений час перекрита Ормузька протока, через яку забезпечується 20% світового постачання нафти, що вже спричинило різкий стрибок цін на бензин та газ у США та Європі. Ріст цін спричинить здорожчання всього та збідніння населення.
Виникає дефіцит ракет для систем ППО, але не тільки для Петріот, але й для F-16, які збивають крилаті ракети, бо тільки за п'ять днів США використали 800 зенітних ракет при річному виробництві у 650.
Бенефіціаром виявляється росія, адже стрибок цін на нафту та її дефіцит де-факто обнуляє всі санкції та дає кошти на війну і зброю. Посилюється вплив росіян у Європі, оскільки вже йдуть пропозиції щодо відновлення постачання трубопровідного газу та погрози припинити постачання зрідженого.
Падіння престижу США вкрай вигідне росії, адже утверджує її впевненість у власних силах. Підривається вся концепція деградації російської економіки та припинення таким чином воєнних дій в Україні. Вже гарантовано, що нашу війну цього року не закінчити, і добре, якщо це станеться у наступному.
Як надалі події розгортатимуть, ми ще побачимо, а те що Трамп вже заявляє про перемогу та за неофіційними даними, країни Затоки ведуть сепаратні переговори з Іраном дає певну надію на припинення цієї авантюри, тим більше що проти війни виступає й американське суспільство і навіть MAGA, ядерний електорат Трампа.
Хоча перекидання на Близький Схід третьої авіаносної групи таким сподіванням протирічить. Стає очевидним, що американці не знають, що робити далі. Біда, коли величезними країнами керують неврівноважені та примітивні люди, які живуть в ілюзіях і не розуміють навколишнього світу. Адже чого варта фраза Віткоффа: "Ми попросили росію не надавати Ірану розвідданих" та який гомеричний регіт стояв після цього у кремлі.
Фото: Фб GeneralStaff.ua