Про колективну львівсько-київську виставку із кураторськими коментарями від Наталі Гайди
Колективні вправи на задану тему: "N поглядів зсередини коробки" – так можна описати формат виставки theROOM/кімната, яка експонувалася у львівській галереї Гері Боумена.
Кожен із запрошених митців створив свій арт-об’єкт – заповнив простір невеликої фанерної коробки або ж Кімнати. У майже двох десятках таких Кімнат, розвішаних на стінах, причаїлися окремі світи. У когось це справді нагадує кімнатний інтер’єр із крихітними меблями та іншими речами. У когось концептуальна інсталяція явно виходить за межі кімнатних асоціацій та пропонує дещо ширший візерунок художніх смислів.
Наталя Гайда – кураторка виставки та авторка однієї з робіт, наголошує, що концепт "Коробки як Кімнати" тут є доволі умовним. Формулюючи ідею виставки, вона орієнтувалася на доволі широкий, суб’єктивний жмут асоціацій.
"От, наприклад, в дитинстві ми робили такі маленькі кімнатки для ляльок. Або просто складали скарби важливих, магічних речей, чи готували посилки для відправлення у космос. Це теж і так звані коробки пам’яті, популярні в 19 столітті. Тому, я постаралася сформулювати тему достатньо широко – "N поглядів зсередини коробки". Є в тому якась інтимність, облаштувати оцей коробковий простір для самого себе і показати його людям, інтимність, але певною мірою і дитячий безумовний комфорт".
На це все накладалися і особисті інтерпретації митців.
"Мені самій цікаво – скільки авторів співвіднесли тему кімнати із вмістом своєї голови?", зауважує Наталя.
Так чи інакше, у кожній виставленій "кімнатці" відчувається якась своя унікальна ідея. Дуже цікаво переглядати кожну, насолоджуючись різноманітністю авторських рішень.
Для кураторського ока Наталі усі роботи теж однаково достойні, але вона погодилася прокоментувати хоча б деякі з них, попередивши, що називати імена буде за доволі рендомним принципом.
"Роботи дуже різні, наприклад дуже своєрідна, динамічна, композиційно витончена і чиста робота Оксани Булої; техногенна коробка Георгія Сагітова (з якою щоразу ми маємо певні труднощі через складність перевезення її новою поштою); дарк вейв Садана, якого я люблю і за яким давно спостерігаю; ті самі, знайомі всім, "монстри з шафи" Же Васильєвої.
Робота Мар’яна Пирога дуже потішила – чекала чогось у його звичній манері, а тут такий "сайлент хіл".
Не всіх учасників я знала особисто, але вони долучалися до проекту за рекомендаціями попередніх учасників. І, до речі, чудово вписалися, наприклад Олександра Вороніна і Анастасія Сіренко з Києва".
Розповіла Наталя і про свою "кімнатку":
"Це висловлювання про те, що коли ти постійно повернений головою до роботи, то довкола може відбуватися будь-що, повний "ад і треш", а ти нічого цього не бачиш. Але моралі у цьому немає. Є просто страх втрачених можливостей. Дуже знайомий багатьом людям, зануреним сильно у роботу".
Наталя Гайда є відомою книжковою ілюстраторкою. Кураторством зайнялась нещодавно. Минулого літа їй запропонували долучитися до створення одного із проектів виставки LEMinarium.
"Тема була – "Казки роботів", я страшенно їх люблю. І вирішила, що найкраще буде проілюструвати їх різними авторами у коміксній подачі. І після цього зрозуміла, що мені такий підхід дуже подобається – коли багато людей роблять щось своє у заданому форматі. Результат завжди неочікуваний".
У виставці theROOM/кімната взяло участь десятеро митців зі Львова та дев’ятеро із Києва.
На рівні спільного пуделкового формату представлені роботи навіть ніби презентують якусь неусвідомлювану раніше молоду хвилю українських митців. Відповідно налаштований погляд вже починає вирізняти спільні риси – схильність до самодостатньої сюрреалістичності, виразне поєднання об’єму та графіки, поп-культурний концептуалізм…
Втім, Наталя розбиває ці всі химерні початкові узагальнення, пояснюючи, що з мистецької точки зору вибір авторів був доволі випадковим – запрошувала переважно своїх друзів чи знайомих, за якими слідкує на фейсбуку, чи колег із ілюстраторської праці.
Все ж, на думку Наталі, усі роботи разом виразно демонструють одну важливу річ – те, що всі ми одночасно і однакові, і різні.
"На відкритті виставки був смішний випадок – підходить до мене фотограф і питає - "чому воно все таке однакове"? Я не знайшлася, що відповісти. Для мене особисто тут, власне, йдеться про певний людський дуалізм – у нас усіх багато однакових реакцій, але разом з тим ми можемо поводити себе дуже дивно і неочікувано. І це дуже класно".
Виставка theROOM/кімната вже експонувалася у київському Барбакані, тернопільському Бункермузі, а після Львова презентуватиметься на Книжковому Арсеналі у Києві.
До проекту постійно долучаються нові імена, тож на Арсеналі буде вже майже тридцять “кімнат”.
