Цифровий захист історії або як зберегти цінні культурні пам'ятки Львівщини
У центрі Львова серед історичних будівель причаїлась одна з архітектурних цінностей міста – Порохова вежа, якій уже понад 500 років.
"Колись тут зберігали порох, який використовували для зброї та захисту Львова. Її відновили з руїн першого поверху за допомогою історичних креслень", – розповідає голова Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України Микола Шеремета.
Цей об'єкт є прикладом того, як можна дати друге життя давнім пам'яткам, яких на Львівщині понад вісім тисяч. Наша розмова з Миколою Шереметою натомість стосувалась його участі як експерта у проєкті зі збереження історичної спадщини Львівського регіону.
Громадська організація "Успішна Львівщина" за підтримки Українського культурного фонду розробляє безплатний мобільний додаток для туристів "Львівщина. Унікальний спадок". У ньому зібрали понад 450 історико-культурних об'єктів та туристичних маршрутів регіону, які варто побачити мандрівникам. Головна мета проєкту – популяризувати та зберігати надбання предків, особливо у час війни, коли наша історична спадщина під постійною загрозою через російську агресію.
Без минулого ми не будемо мати майбутнього. Я вважаю, що якщо ми прищеплюємо нашим наступним поколінням цікавість до історії та культури, то за цим майбутнє нашої нації. Це і є наша ідентичність. Наша культура, зокрема у Західному регіоні, є полінаціональна і завдяки цьому вона багата, різнобарвна. Адже тут є щось і єврейське, і польське, і австро-угорське, і німецьке. Відповідно завдяки такій прекрасній спадщині ми є найбагатшими людьми у світі, – переконаний Микола Шеремета.
За словами архітектора для збереження історико-культурних об'єктів сьогодні ефективною є цифровізація. А ідея зібрати в одному мобільному додатку унікальні історико-культурні місця Львівщини – це сучасний підхід до питання захисту та популяризації культурної спадщини. Згідно з дослідженнями асоціації GSN у 2023 році кількість користувачів смартфонів перевищила половину населення Землі – понад 4,3 млрд.
Якщо, наприклад, хочемо вдосконалити англійську, то ми завантажуємо Duolingo. Якщо хочемо знати щось більше, то читаємо Вікіпедію. А якщо хочемо популяризувати культурну спадщину, то одним з ефективних і доступних способів, є мобільні додатки, – наводить приклади експерт.
Микола Шеремета наголошує, що збереження своїх історичних пам'яток – це питання нашої ідентичності. У всіх європейських країнах цьому приділяють велику увагу:
Приклад Польщі. Як тільки вони увійшли в Європейський Союз, то для визнання і визначення своєї ідентичності й пам’яті вони відразу велику суму європейських коштів спрямували на відновлення культурної спадщини. Це був пріоритет, тому що вони пишаються своєю історією і відновили свою ідентичність на карті Європи завдяки реставраційним проєктам.
В Україні також триває аналогічний процес. І найважливішим у ньому є спільна робота держави, громад, жителів, приватного сектору.
Усі об'єкти на Львівщині потребують уваги та збереження. Особливо дерев'яні церкви. Вони потребують захисту, тому що є надзвичайно вразливими. Вони швидко і сильно горять. І тут буває, що ми ці об'єкти втрачаємо через недбалість. Також хочу наголосити на тому, що багато людей не усвідомлює того факту на скільки вони є володарями цінних речей. Тому треба проводити й просвітницьку діяльність. Наприклад, Свірзький замок. Так, він не є таким занедбаним, оскільки ним опікується Львівська спілка архітекторів, але він потребує відповідних вкладень. Якби не було тих вкладень, фактичної підтримки, то пам'ятка могла б просто зникнути. Через те, що нею опікуються, що вона має господаря, то вона може ще функціонувати ще якийсь плин часу. А є дійсно такі, які потребують невідкладного втручання і на цьому має бути зосереджена не лише влада, цьому має передувати просвітницька діяльність нашого народу, який має цінувати свою спадщину, – підсумовує Микола Шеремета.
Мобільний додаток "Львівщина. Унікальний спадок" буде доступний для завантаження наприкінці жовтня. Застосунок буде двомовним. Ним зможуть користуватися туристи з різних країн світу.
фото: Миколи Шеремети та inside-ua.com