Туристична індустрія Львова бурхливо розвивається. Туристи захопили не лише архітектурні пам’ятки, музеї, сквери, кафе і ресторани.
Туристи мають всі шанси у недалекому майбутньому повністю витіснити львів'ян із пивниць, захопивши підземну частину історичного Львова.
Допоможе їм в цьому Європейський Союз. Останній в 2010 році в рамках програми Добросусідства за проектом «Підземне місто: розвиток та популяризація транскордонного туристичного маршруту підземними трасами Львова, Жешува та Любліна» виділив владі Львова грант на наукові дослідження та розробку проектної документації туристичного підземного маршруту, протяжністю 800 м.
Партнерами Львова в цьому проекті виступають польські міста Люблін і Жешув, які також планують збільшити потік туристів за рахунок створення підземної туристичної інфраструктури своїх міст.
Перший етап розробки єдиного підземного маршруту у Львові обійдеться Євросоюзу у 445,379 тис. євро. Кошти передбачені конкретно на виконання наукових досліджень підземель середмістя міста, здійснення археологічних пошуків, опрацювання проектної документації підземної туристичної траси а також проведення семінарів для обміну досвідом реалізації схожих проектів в інших містах Польщі. В результаті планується отримати проектно-кошторисну документацію підземної туристичної траси у Львові, що стане передумовою для подальшого спорудження маршруту.
Та чи потрібен Львову підземний туристичний маршрут, якщо вже сьогодні для туристів відкриті тунелі галереї костелу Єзуїтів, аптеки-музею «Під чорним орлом», Преображенської церкви та численні кафе, що розташовані на площі Ринок у колишніх пивницях: «Венеційський лев», «Золотий вепр», «Криївка» та інші?
Про це Варіанти запитали у виконавців проекту та експертів. Свої думки «за» і «проти» висловили начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко, директор галереї «Равлик» Юрій Гайда, голова правління ВАТ «Геотехнічний інститут» Михайло Наконечний та голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.
Підземний Львів запізнився на 20 років
Лілія Онищенко розповіла, що у Львові вже є туристичні підземелля, але вони не з’єднані маршрутом. Суть проекту, що реалізується коштом ЄС, полягатиме саме в тому, щоб зайти у підземелля в одному кінці міста та вийти в іншому.
Онищенко не приховує, що в дечому Львів запізнився років на 20 з реалізацією цього проекту.
«Річ у тім, що більшість пивниць – приватизовані. Там є дуже цікаві готичні елементи. Знаємо, що готичного Львова не збереглося, бо він згорів у 1527 році. У підвалах воно збереглося. І на жаль зараз там тримають бульбу, і зрозуміла річ, що це неможливо експонувати», – розповідає вона.
Тим не менш є інші незадіяні пивниці, які можна долучити до проекту. Тому і виникла така ідея до створення єдиного підземного маршруту.
Робота над його реалізацією, за твердженням Онишенко, кипить: «Зроблено вже досить багато роботи, але ще більше – попереду. Зараз ми перебуваємо на стадії обробки проектної документації. У першому плані туристичний маршрут у Львові повинен починатися біля пам’ятника Федорову та закінчуватися у районі костелу Єзуїтів. Тобто проходити через ціле середмістя, із залученням вже діючих туристичних підземель».
Онищенко також переконана, що львівське підземелля буде найкомфортнішим на українсько-польському транскордонні.
«Хотілося запозичити у поляків те, що є в них добре: в Жешуві – visit centre, якого немає в Любліні. Останні навіть взимку не працюють, бо нема де групі зібратися. Але чого не має в обох містах, а буде у Львові – це пристосування маршруту для людей з обмеженими можливостями. Ми також плануємо, що люди зможуть заїхати у visit centre і на великому екрані стати учасником атракції. Ми хотіли б запозичити у люблінських партнерів ідею створення підземного театру. У маршрут підземеллями Львова включені пивниці Ратуші, то ми б дуже хотіли, що б там була експозиція міського самоврядування», – деталізує вона.
Однак сьогодні влада Львова ще немає реального уявлення про те, коли і за які кошти все це буде перенесено з паперів в реальність. Адже, нагадаємо, грант ЄС передбачає тільки опрацювання проектної документації. Далі ж «будемо пробувати подаватися на наступний грант», не дуже впевнено виголошує Лідія Онищенко.
Підземний Львів – підземні води
Михайло Наконечний нагадав, що кожен будинок у старій частині Львова має свій фундамент, здебільшого це камінь та дубові балки. У звичайному вигляді вони знаходяться під водою. У Львові води залягають на орієнтовно на 4 метрах. Як відомо, дуб у воді є твердішим за бетон. А от будь-які втручання у підземелля передбачають висушування. Отож неважливо на якій глибині розміщені пивниці, які будуть об’єктами проекту, їх руйнування не уникнути.
«Хочу нагадати про гіркий досвід з побудовою підземного трамваю у Львові. Тоді викачування води понизило рівень ґрунтових вод і до дерев’яних фундаментів почали потрапляти бактерії та кисень, що призвело до часткової руйнації палацу Потоцьких та театру Марії Заньковецької. Ризик завжди був та є», – переконаний Наконечний.
Разом з тим Михайло Наконечний не бачив проекту підземного маршруту, тому ствердної відповіді щодо негативного впливу роботи у підземеллях на середовище дати не може.
Наземний Львів проти підземного Львову
Для Андрія Салюка, як для пам’яткоохоонця, проект також є суперечливим.
«Ідея концепції полягає у тому, що людина в одному місці зайшла та в іншому вийшла і це в деякій мірі цікаво, але у Львові вже понад 8 років діють локальні підземні екскурсії. Непокоїть те, що вхід, так званий visit centre, за проектом буде об лаштований біля Успенської церкви. Саме цьому місці, де знаходяться високий та малий мури Львова, зведені ще у 14 столітті, будуть прорубувати отвори», – розповідає Салюк.
Один з консультантів цього проекту стверджує, що мури не будуть руйнувати, а поставлять сходи. Але однією з умов для використання грошей ЄС є пункт, за яким будь-які проекти повинні бути доступними для неповносправних людей.
«Тож про які сходи може йти мова? Тому руйнувати старі мури будуть», – переконаний він.
«Щодо екранів, які будуть встановлені у visit centre для неповносправних, я вважаю це безумством. Навіщо тоді людину вести у цю кімнату? Це не буде повноцінна екскурсія», – додає він.
Експерта також непокоїть можливість руйнації готичної архітектури у пивницях в наслідок прокладання туристичного маршруту.
«Львів у 1527 році згорів, і вся готика опинилася у підземеллях. Більш ніж впевнений, що левова частка буде знищена під час будівельних робіт. А це є неприпустимо для охорони історичних пам’яток. До того ж, площа Ринок – це велика кількість археологічних знахідок. То ж чому це не зберегти?», – запитує він.
«Наприклад у Кракові є підземелля, де за експоновані археологічні знахідки. Коли поляки проводили роботи під площею Ринок, вони знайшли багато археологічних елементів для експонування. У нас пропонується тунель, який будуватиметься шахтним методом, логічно – будуть збитки. Вся археологія буде втрачена. Питання для чого? Скільки грошей буде використано?», – не перестає обурюватися експерт.
Насправді, Андрій Салюк не проти маршруту, а проти копання та руйнування підземель.
«Прикро, що проект функціонує в той час, коли діючі підземелля не отримують фінансування. Незрозуміло, що коли ми маємо реальні пам’ятки, які потребують негайного втручання для їх збереження, ми витрачаємо кошти на якісь ефемерні речі. Замість того, щоб зберегти історичну пам’ять, нам нав’язують штучне», – підсумовує він.
В унісон звучить і позиція Юрія Гайди, переконаного в тому, щопроект не потрібен Львову у такому вигляді, який пропонується.
«Краще вкласти півмільйона євро у вже пристосовані для екскурсій підземелля або витратити на реставрацію старого міста», – переконаний він.