Аналіз досвіду громад в Україні щодо використання пам'яток культурно-історичної спадщини для розвитку туризму на своїй території.
Дослідження ГО "Європейський діалог": "Реформування культурних політик: дослідження зв'язків культурно-мистецької сфери та туристичної привабливості територій".
У 2020 році ГО "Європейський діалог" виграв грант Програми "Аналітика культури" Українського культурного фонду для проведення дослідження "Реформування культурних політик: дослідження зв'язків культурно-мистецької сфери та туристичної привабливості територій".
Важливим розділом дослідження є аналіз досвіду громад в Україні щодо використання пам'яток культурно-історичної спадщини для розвитку туризму на своїй території. Позитиву щодо цього питання цілком достатньо. Інтернет переповнений оптимістичними повідомленнями про успішно проведені заходи, навіть в умовах пандемії. Однак, у більшості випадків така узагальнена інформація з медіа не розкриває секретів окремих успішних практик, а тим більше не висвітлює підводних каменів. Нижче пропоновані кейси пропонують всебічний огляд питання і, можливо, послужать підказкою для новачків – як розвивати туризм у своїй громаді, розумно використовуючи її принади та враховувати інтереси всіх сторін.
Коротка довідка
Залишки середньовічної наскельної фортеці Тустань розташовані поблизу с. Урич Підгородецької сільської ради. Науковий інтерес до скель в Уричі виник ще на початку XIX ст., проте активні археологічні розвідки розпочалися тільки у 70-х роках XX ст. У 2001 році Тустань внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку археології національного значення. У 1994 році з метою охорони та збереження пам'ятки створили Державний історико-культурний заповідник "Тустань". До 2005 року функції дирекції заповідника виконував Львівський історичний музей, а після вже створили окремий комунальний заклад. Також важливо відзначити, що Тустань знаходиться на території національного природного парку "Сколівські Бескиди".
Заходи з посилення туристичної території
До 2006 року попри географічну близькість курортів Східниця та Трускавець, відсутність асфальтованої дороги, туристичної інфраструктури, маловідомість та занедбаність самої Тустані, робили село Урич та поближні території мало привабливими для туристів. Ситуація почала змінюватись з 2006 року, коли зробили акцент на розвитку культурного туризму та організації фестивалю середньовічної культури "Ту стань!"
Менеджмент
Важливим моментом для розуміння феномену Тустані є проактивна позиція адміністрації заповідника, та їхнє повне порозуміння з організаторами фестивалю "Ту стань!" (громадська організація "Тустань"). Однією з основних статей доходу заповідника є продаж квитків на вхід на скелі зі залишками фортеці, що дозволило заповіднику значною мірою покривати свої фінансові витрати та стати одним з небагатьох самоокупних комунальних закладів Львівської обласної ради.
Керівництво заповідника значну увагу приділяє розвитку музею Тустані, що є частиною заповідника та знаходиться в с. Урич. Музей відіграє роль магніту в притягуванні туристів протягом всього року. Музей, сам по собі, є цікавою туристичною атракцією, адже у ньому зібрано багато археологічних знахідок, використовуються мультимедійні засоби та інтерактивні макети (зокрема 3D модель фортеці), регулярно оновлюється експозиція, матеріали перекладено на англійську мову. Одночасно музей діє як інформаційний центр для туристів та крамниця сувенірів.
Найбільш помітні здобутки для розвитку Тустані приносить робота з міжнародними та національними донорами. Практично усі проєкти, прямо чи опосередковано, спрямовані на розвиток культурного туризму – проведення фестивалю бойківської культури, організація міжнародного артсимпозіуму, прокладання туристичного маршруту що знайомить з подіями локальної історії, розробка генплану с. Урич і створення типових проєктів для проведення автентичного будівництва та реконструкції, відновлення культурно-громадського центру "Хата у Глубокім", проведення конкурсу дизайнерів одягу тощо.
Проведення регулярних опитувань відвідувачів фестивалю "Ту стань!" та облік кількості проданих квитків на фестиваль та вхідних квитків до заповідника дають можливість постійно контролювати ситуацію, виявляти проблемні місця та аналізувати потенційні можливості розвитку. Розвиваючи моніторинг Тустані, у 2020 році за підтримки Українського культурного фонду, ГО "Тустань" реалізовує проєкт "Дослідження потенціалу сталого розвитку туристичної дестинації "Тустань" на основі культурної спадщини", спрямованого на глибше вивчення потенційних відвідувачів та популяризації Тустані як історично-культурної туристичної атракції.
Робота з громадою
На території заповідника "Тустань" знаходиться також поближнє село Урич. Юридичний статус заповідника накладає ряд обмежень на територію та мешканців, зокрема на продаж нерухомого майна, реконструкцію та будівництво. Такі обмеження часто викликають нерозуміння та обурення в частини мешканців, які не тільки обмежені у свободі розвивати туристичний бізнес на своїй території, але й не можуть повною мірою розпоряджатися власним нерухомим майном.
Для налагодження діалогу та уникнення конфліктів адміністрація заповідника активно працює з місцевими мешканцями та органом місцевого самоврядування – організовує толоки, святкові заходи за участю громади ("Різдвяна Тустань", "Великодня Тустань") та проводить наукову діяльність, спрямовану на дослідження самого села і його мешканців – етнографічні дослідження, інвентаризацію історичної забудови села, реставрацію місцевої церкви. Керівництво заповідника намагається поступово перетворити й саме село у музейний комплекс з постійними мешканцями. Щоб розвіяти стереотипи щодо утопічності реалізації такого амбітного плану, окремим мешканцям надали змогу відвідати подібні "скансени" за кордоном і побачити, як подібні заповідники можуть успішно функціонувати без шкоди для громади.
Якщо музей Тустані покликаний працювати з історичною спадщиною та націлений на зовнішнього туриста, то для надання культурних послуг мешканцям та розвитку культурно-мистецького потенціалу громади, адміністрація заповідника відкрила у 2016 році культурно-громадський центр "Хата у Глубокім" в селі. "Хата у Глубокім" – це відреставрована історична бойківська садиба, що виконує роль місцевого будинку культури, де відбуваються події для місцевих мешканців – збори, виставки, майстер-класи.
Загалом, попри труднощі роботи з громадою, успішні результати фестивалю "Ту стань!" не тільки збільшують туристичну привабливість території, але й опосередковано підносить якість життя місцевих мешканців. Так, у зв'язку зі збільшенням кількості туристів, Львівська обласна влада спрямувати значні кошти на покращення стану автодоріг поблизу Тустані, зокрема у 2016 відремонтували сполучення між с. Урич та міжнародною трасою Київ-Чоп, а у 2020 році заасфальтовано дорогу, що з'єднала с. Урич та курорт Східниця.
Фестиваль
Фестиваль "Ту стань!" відбувається лише декілька днів, але він є основною подією, що притягує увагу до історичної пам'ятки та дає сильний поштовх для розвитку місцевого туризму. Щорічно його відвідує близько 10 000 відвідувачів, а загалом до Тустані приїжджає майже 100-120 тисяч туристів упродовж року. Більшість з туристів – мешканці Львівської області, проте організатори тісно співпрацюють з іноземними організаціями, що займаються історичною реконструкцією і тим самим збільшують інтерес до події на міжнародному рівні – приваблюючи іноземних туристів та збільшуючи інтерес науковців-істориків і потенційних спонсорів.
З моменту появи фестивалю також виникла необхідність організувати торгівлю що стихійно велася на території та узгодити її з вимогами фестивалю – стилізація під середньовіччя, автентичний/етнічний характер торгових виробів і тощо. Такі обмеження також спочатку супроводжувалася нерозумінням місцевих підприємців і викликали недовіру до організаторів, однак, збільшення продажів під брендом фестивалю достатньо ефективно розв'язує це питання.
Збільшення туристичних потоків коштом фестивалю викликало зацікавленість у підприємців, які бажали розвивати свій туристичний бізнес. При цьому часто ігноруючи або просто не розуміючи вимоги, які накладає статус охоронної території заповідника. Так у 2010 році розпочалося будівництво готельного комплексу біля підніжжя фортеці. Попри те, що підприємець розпочав будівництво на своїй приватній ділянці, маючи на те згоду органу місцевого самоврядування, будівництво не погодили з адміністрацією заповідника, а це, відповідно, спричинило конфліктну ситуацію та порушення кримінальної справи проти забудовника.
Після декілька місячного протистояння та завдяки громадській підтримці та медійному розголосу адміністрації заповідника вдалося відстояти свою позицію і будівництво тимчасово зупинили, проте, через судову тяганину залишки незаконного будівництва вдалося усунути лише у 2015 році. На думку адміністрації заповідника, альтернативою великих готелів, мають служити невеликі екосадиби. Загалом, попри популярність фестивалю, у самому селі туристична інфраструктура розвивається повільно і наразі складається з декількох садиб.
Хоча фестиваль вносить левову частку в розвиток Тустані як туристичного об'єкта, він має сезонний характер і не дає ефекту сталого розвитку, необхідного для підтримки наявної туристичної інфраструктури, включення місцевих мешканців в діяльності з охорони та підтримання пам'ятки в належному стані тощо. Тому керівництво заповідника проводить заходи, спрямовані на підтримання інтересу до пам'ятки протягом всього року – презентації заповідника і фестивалю в інших містах, проведення майстер-класів та наукових конференцій на тему історії Тустані, видавництва науково-популярних книг та фотоальбомів.
Наукова робота
Наукове дослідження спадщини Тустані – ще один важливий фактор, що сприяє розвитку Тустані. Так працівниками заповідника розроблено програму перспективних археологічних досліджень, здійснюється інвентаризація та копіювання петрогліфів, інвентаризація архітектури села Урич, проводяться етнографічні експедиції та історичні експерименти. Керівництво заповідника проводить активну роботу щодо включення наскельного міста-фортеці у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Така робота дозволяє не тільки відкривати нові культурно-мистецькі цінності пам’ятки, тим самим збільшуючи її туристичну привабливість, але й привертати до Тустані увагу наукового середовища (зокрема, міжнародних наукових інституцій), що потенційно готові виділяти ресурси на подальші дослідження та охорону пам'ятки. Дані отримані внаслідок праці науковців використовуються не тільки для збагачення експозиції музею, але й для створення інноваційних продуктів. Так у 2017 році, налагодивши співпрацю з великою львівською ІТ фірмою, створили 3D модель історичної забудови фортеці та мобільний додаток доповненої реальності, що дозволяє туристам ознайомитись зі старовинними оборонними фортифікаціями.
авторка: Олена Шинаровська
