Твій зайчик пише "Любов все врятує, навіть тебе..." (2025)
Львівський емобойчик з маніпулятивним нензанням про втрачене Кохання.
Альбом чемного зітхання без матюків від проєкту Твій зайчик пише львів'янина Андрія Басуна.
У проєкту Твій зайчик пише доволі заплутане приватне життя. Альбом "Любов все врятує, навіть тебе..." можна вважати його повноцінним дебютником після мініальбому "Плакса", хоча тут можуть бути деякі сумніви.
Реліз "Плакса" (2023) презентував світові плаксивий та одноманітний попрок з ейфорійними сінтами та певною претензією. Любовні страждання у повному абсолюті ніколи не виходили за межі кліше та інколи чомусь мали на увазі російську групу Звєрі з їхніми напіткамі пакрєпчє під час змивання розбитих сердець в унітаз. У допотопних думках про шлюх Твій зайчик пише може ще й мав трохи Пішлої Міллі на увазі, але не так, щоб зовсім. Матюкався він там чемно.
Загалом це було краще, ніж переросток Дантес у його східних впливах убік. "Найкращий трек" й справді є наразі його найкращим треком. А ось той кьют-рок російського походження Андрій Басун міг би локально ознакувати хоча б ненза-роком, щоб сильно не палитись джерелами. Гіпотетично він ще б міг там зазіхати на колабу з Клоннексом, хоча той його й обігнав на мільйон років своїм мисленням.
Зрозуміло, що всі ті підліткові страждання – то щось з вікової класики, однак за часів Клоннекса та конструкція таки потребує хоча б якоїсь корекції. Яка відвертість може бути у тих театральних позах попроку?
На "Любов все врятує, навіть тебе..." Твій зайчик пише вже взагалі чемно не матюкається. Зате продукує у більших кількостях усілякі маніпулятивні структури на кшталт лікарняних звуків серцебиття чи цокання годинника. Усе згідно з книгою Ролана Барта "Фрагменти мови закоханого".
Він стишується у своєму горі. Кліше, звісно, вважає за щирість у плачах про зламані крила на рідній подушці. Живе більше у символічному, аніж у реальному. Хоча його істерика й перероста інколи у щось доросле та потяг до мазохізму ще нікуди не щезає. Її свята ікона завше у нього перед очима на тих емоційних гойдалках, де він готовий навколішки цілувати Її з ніг до голови, хоча це не зовсім зручно (хіба Вона вже лежить і просить).
У візуальних матеріалах ще не зовсім зрозуміло, чи можна йому пити вино, а якщо можна, тому чому Вона лежить у трусиках, а він й досі у джинсах ("ти вір мені")? То є наслідки тутешньої чемности, щось достоту олдскульне чи просто приватне? Твій зайчик пише може краще, але наразі лише ось так. Так вже втомлює своїм одноманітним нензанням, що єдиним бажанням, яке взагалі там може зродитися, є бажання, щоб увесь цей наїв якомога швидше закінчився у будь-який спосіб.
У фіналі тут лунатиме мопс Френк зі стрічки Люди в чорному, який на мотив "I Will Survive" співа ось такі слова "I я навчився жити сам. А ти прийшла, і не дала. Стояла голою в вікні. Трусила стегнами ві сні. А я у ліжку аж зіпрів. До ранку баранців лічив. Як би я знав, що ти така, то дав тобі б я копняка. Душа болить. Любов смердить". Твій зайчик пише десь також трохи відчуває себе ще й песиком.