Завтра у місті прощатимуться з Героями Василем Гавришем та Віктором Колодяжним.
Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.
Завтра, 28 лютого, Львів прощатиметься з бійцем 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Василем Гавришем та бійцем 184-го навчального центру Адемії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Віктором Колодяжним, які загинули у боротьбі з російськими загарбниками.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 год у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30 год, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Василя Гавриша поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), а Віктора Колодяжного – на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
На будівлях вздовж маршруту колони вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою.
Мерія закликає долучитись до церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Віктор Колодяжний (03.10.1988 – 15.02.2026) – львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 50, згодом – у Львівському державному інституті новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола за спеціальністю "Право". Працював перекладачем з англійської на українську мову.
Зі слів рідних, Віктор цікавився комп’ютерною графікою та анімацією, любив готувати. Вирізнявся добротою, спокоєм і чесністю, був справедливим, щирим і доброзичливим.
У 2026 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів у складі 355-го навчального механізованого полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України.
У Віктора Колодяжного залишилися сестра та друзі.
Василь Гавриш (07.08.1980 – 25.02.2026) – львів’янин.Навчався у ліцеї №2, згодом – у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Також здобув професію теплотехніка у НУ "Львівська політехніка". Закінчив військову кафедру.
Працював інженером-теплотехніком у Львівському національному університеті імені Івана Франка та у ЛМКП "Львівводоканал".
Зі слів рідних, Василь захоплювався полюванням і риболовлею, любив подорожі та туризм. Вирізнявся добротою й активністю, був товариським і турботливим, відважним і стійким, сміливим та мужнім.
Був учасником Антитерористичної операції (АТО).
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Донецькому, Миколаївському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України – нагрудними знаками "За зразкову службу" та "Захиснику України", а також медалями "Учасник АТО" і "Ветеран війни".
У Василя Гавриша залишилися дружина, мати, син, брат та родина.
