Завтра у місті прощатимуться з Героями Олегом Іваськом та Романом Торбою.
Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.
Завтра, 30 липня, Львів прощатиметься з бійцями 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ Олегом Іваськом та Романом Торбою, які загинули у боротьбі з російськими загарбниками.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 год у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30 год, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїнів Олега Іваська та Романа Торбу на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).
На будівлях вздовж маршруту колони вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою.
Мерія закликає долучитись до церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Олег Івасько (20.06.1993 – 24.05.2025) – львів'янин.Навчався у гімназії "Провесінь" Львівської міської ради. Згодом здобув фахову передвищу освіту у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну за спеціальністю "Архітектура та внутрішній інтер'єр". Вищу освіту здобув у НУ "Львівська політехніка" за спеціальністю "Архітектура будівель і споруд".
Працював архітектором у приватному підприємстві.
Зі слів рідних, Олег був спокійним, добрим, працьовитим і турботливим. Любив тварин, добре ставився до людей, завжди був готовий допомогти та підтримати. У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Олега Іваська залишилися дядько, хрещена та родина.
Роман Торба (16.09.1982 – 19.06.2025) – уродженець села Баличі Львівської області.Навчався у Балицькому навчально-виховному комплексі "Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області.
Проходив строкову військову службу.
Працював електромонтажником у товаристві з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод".
Зі слів рідних, Роман був добрим, щирим, турботливим і ввічливим. Дуже любив свою родину, завжди допомагав матері. У вільний час доглядав за садом та захоплювався малюванням.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Романа Торби залишилися мати, брат, двоюрідні сестри, двоюрідний брат та родина.
