article

Українська Іспанія: Тетяна Протчева

Калина Мирська
середа, 2 травня 2018 р. о 14:33

Візит мисткині Тетяни Протчевої до іспанського "Дивосвіту" в Алькорконі.

Українська майстриня художньої вишивки, чиї кращі роботи (картини на біблійну тематику, що світяться у темряві) лишень упродовж останнього часу виставлялись в Експоцентрі України, Києво-Могилянській академії, бібліотеці ім. Вернадського, музеї П. Тичини, Верховній Раді й інших залах України. У Сполучених Штатах Америки (посольство України), Японії, Китаї, Шотландії, Ізраїлі тощо.

Її мистецький багаж зареєстрували у "Книзі рекордів України". У 2010 році в Києві, майстриня відкрила музей вишивки, де проводить майстер-класи. Також її вишивки знаходяться в музеях світу та приватних колекціях української та закордонної еліти. Здогадуєтеся, мабуть, про кого іде мова? Звісно ж, про Тетяну Протчеву, яка в суботу, 21 квітня, була гостею культурно-освітнього центру "Дивосвіт", що в околиці іспанської столиці Алькорконі.

З нашого досьє

Тетяна Іванівна Протчева народилася 1962 року в Києві. Має вищу технічну освіту. Працює завідувачкою бюро приватизації житла Деснянського району м. Києва. Вишиває з дитинства, перейнявши це вміння у спадок від матері. Одружена, має сина. Сім'я підтримує її захоплення, що суттєво допомагає у творчості.

Вишиває національним українським орнаментом краватки, "метелики" та хустинки для фраків, ікони, картини, листівки, обкладинки до паспортів, сумочки. Наймасштабніші проекти – вишивані мапи. Перша така її  карта України узгоджена в Інституті картографії. Друга – відображає орнамент різних регіонів країни. До її створення долучилося майже 136 осіб. Вишиту мапу світу презентувала на виставці "Експо-2010" у Шанхаї, до якої доклали рук представники 192 країн. Розпочала створювати мапу світу, залучаючи до проекту українців-емігрантів.

Майстриня надає перевагу техніці вишивання хрестиком, гладдю. Вишивку бісером використовує лише під час декорування. Зазвичай застосовує кольори центрального регіону – червоний і чорний. Ескізи для своїх робіт розробляє самостійно, однак, вишиваючи картини, інколи послуговується творіннями художників.

У 2010 році Тетяна відкрила Міжнародний музей вишивки, де репрезентує українську та іноземну вишивку. Влітку 2011 року заснувала ще один подібний заклад, в якому демонструє власні роботи, що поєднують традиційність із сучасністю. Представляла свої роботи в США, Шотландії, Японії, Китаї, Великобританії, Ізраїлі, Австралії. Учасниця всесвітніх виставок "Експо".

Її метод вишивки нитками німба ікон і картин на біблейську тематику, що світяться в темряві, а також новий вид декору: вишивка на шкаралупі, зареєстровані у Книзі рекордів України. Мапу з орнаментами різних регіонів зареєстровано в Національному реєстрі рекордів України.

Напевно, недоцільно щось більше розтовкмачувати: і так будь-хто здатний второпати, птаха якого польоту завітала до "Дивосвіту". Тим приємнішим і щирішим було спілкування з мисткинею. Почалося ж воно з творчої зустрічі в актовому залі, куди зібралася шкільна дітвора, очолювана своїми класними керівниками.

І, як виявилося, Тетяна Протчева, крім основного таланту, здатна чудово володіти ще й слухацькою аудиторією, зокрема, дитячою. Неабиякі її задатки в розмовному жанрі проявилися дуже швидко і не згасали до завершення зустрічі. Цікаво розповідала вишивальниця про витоки свого таланту, нове слово у вишивці, голосно "промовлене" нею на найвищому рівні та почуте в багатьох куточках земної кулі. Доступно і спокійно розказувала про придуманий нею новий напрям "Glow art", що в перекладі з англійської означає "мистецтво, яке світиться".

З цікавістю розглядали присутні в залі вишитий прапор України (між іншим, із закритими очами); могли розгледіти вишивку, яка танцює; посмішку чеширського кота, який зникає в темряві; нитки, які світяться в темряві. Також познайомилися з абеткою, яку використовували в давні часи, коли вишивали рушники та сорочки.

Зацікавлення викликала і "жива" книга, яку продемонструвала майстриня. А ще школярам, безумовно, сподобалося, як вишивка "витинала гопака" на стіні разом з прапорами Іспанії й України. Про це розказувати та описувати доволі легко, на відміну від того, щоб собі це уявити. Краще, безперечно, все бачити на власні очі.

Очевидно, руки в Тетяни Протчевої золоті, адже вона не тільки вишивати вміє. Це засвідчила друга частина її зустрічі з дивосвітівцями, під час якої їхня гостя вирішила влаштувати майстер-клас з виготовлення одного з українських оберегів – ляльки-мотанки. На нього зголосилося завчасу понад двадцять діточок з різних класів.

Зосереджені, сконцентровані, слухняні, як ніколи, школярики своїми розумними очицями буквально поглинали нову "вчительку", до того ж настовбурчивши вушка. А вона доступно і просто намагалася пояснювати кожен поетапний нюанс у виготовленні ляльки. І якщо хтось звертався за допомогою, не знаючи чи правильно виконав ту чи іншу операцію з підручним матеріалом, то Тетяна Іванівна підходила і люб'язно показувала як потрібно вийти зі складної ситуації. Далебі, таких епізодів було небагато.

Цікава та промовиста деталь. Якщо присутність під час цього заходу дівчаток не могла нікого здивувати, то бажання взяти участь у майстер-класі хлопців стала приємним сюрпризом для багатьох. Так, свої сили вирішили спробувати семикласники – два Даніеля-Данила – Чепіль і Гребенник, а також учень 2-Б класу Назар Подолян.

Останній взагалі не мав чого хвилюватися, адже допомагати нагодилася його мама Валентина. До речі, крім неї ще дві матусі вирішили підтримати своїх дітей: Софійку Мартиновську з 1-А – її мама Ірина, а дев’ятикласницю Ірину Яківчик – її ненька, а заразом вчителька географії та природознавства культурно-освітнього закладу Наталя Григорівна.

Радісними та задоволеними були діти, коли завершили працю і піднесли вгору руку з такими бажаними лялечками-мотанками. Тішилася також і їхня тимчасова вчителька, яка запропонувала всім учасникам заходу сфотографуватися на згадку. Таких, хто б не схотів цього зробити, не знайшлося. Закономірний результат зустрічі.

А завершити цей допис хотілося б словами шанованої відвідувачки, яка частенько звертається до учасників зустрічей з її участю такими словами: "Будьте щасливі – перебувайте в гармонії зі світом". А інколи ще й додає останні слова з "Молитви про мир", які належать святому Франциску з Асижу: "Даючи, ми отримуємо..."

Після чого, як правило, підводить підсумок: "Я відчула це на собі…. Завдяки вишивці моє життя стало більш насиченим і яскравим. Вишивка прикрашає життя і не тільки моє. Одним з головних переваг вишивання є можливість займатися ним практично в будь-якому місці. Нехай ваша праця принесе задоволення".

Зміст

Варіанти - онлайн газета новин Львова. Інший погляд на львівські новини та новини львівщини. Завжди свіжі новини про Львів, про львів'ян і не тільки. Тут новини у Львові оновлюються постійно.

Варіанти © 2012-2024