Забутий наступними поколіннями грув української естради.
Варіанти продовжують треклист забутих, несподіваних та грувистих треків української естради.
Варіанти і цього року продовжують свій вояж до скарбнички української естради 60-80-х років минулого століття, яка вже давно потребує негайної каталогізації та аналізу. І так, не завжди поміж цього треклисту буде соул, фанк чи диско.
Квартет Валерія Колеснікова "По садочку ходжу"
Уродженець Луцька (який у подальшому перебрався на Донбас), трубач Валерій Колесніков та його квартет з альбомом "Лирическое Настроение. Джазовые Композиции" (1977). Джаз-фанк (з привітом Фредді Габбарду) зашифровує народну пісню з трагічним текстом у іронічне крейсерування садочком (світом) у пошуках фігляристої відповіді каверзам рідної неньки та рідних сестер.
Назарій Яремчук "Посміхнулась ти"
Назарій Яремчук та Юрій Шаріфов у вітальних вигинах любові на легендарному диску "Незрівнянний світ краси" (1980). Бек-вокал дарує чудовий приклад сласних інтонацій сексуальних ігор, який тільки міг бути у той час в Радянському Союзі.
ВІА Ватра "Тече річка"
Грувистий плин Ігоря Білозора у в'язку психоделію людської долі.
ВІА Світязь "Вокаліз із фільму Мелодії голубих озер"
Закличний мавковий соул біля Світязя та юний бог Зінкевич у прекрасній можливості для семплу комусь з українських реперів.
Олекса Мартинович і Соняшник "The Kozak"
Олекса Мартинович та його оркестра Соняшник з Іст-Брунсвіка (Нью-Джерсі) на EP 1980 року дає норовливе диско з сексуальними зітханнями прямісінько у якусь майбутню комедію про про життя та діяльність українських козаків поміж магічної тропікалії звабливих гурій-зальотниць.
До такого чудернацького міксу (як свідчить досвід 17 випусків Українського соулу) могли додуматися лише на розкріпаченій діаспорщині, бо для тутешніх українців таке вільне поводження зі святинями – то цілковита єресь.
P.S. "The Wind And The Rain" – чудовий опівнічний соул, ніби Яремчук співає англійською для заокеанських українців на вечірці десь у Нью-Йорку.
