Уляна Пак: Персональна відповідальність головного архітектора за містобудівні умови є важливою та вчасною

Розмова з головою комісії законності, депутатської діяльності, свободи слова та безпеки Львівської міськради Уляною Пак.

Голова комісії законності, депутатської діяльності, свободи слова та безпеки Львівської міської ради, депутатка Уляна Пак про те, чому важливо покласти край колективній безвідповідальності під час видавання містобудівних умов та обмежень у Львові.

На розгляд депутатів запропонували два проєкти рішення щодо визначення управління архітектури Львівської міської ради спеціально уповноваженим органом містобудування, які підготували виконавчі органи міськради та депутатами. Чим вони відрізняються? 

До останнього часу містобудівні умови та обмеження у Львові видавав виконком міської ради. Але є рішення суду, яке визнає цю модель незаконною. Згідно зі законом містобудівні має видавати уповноважений спеціальний орган на чолі з головним архітектором. Цим органом у структурі виконавчих органів міськради Львова може бути управління архітектури.  

Під час розроблення проєкту рішення, яким хотіли узгодити зі законом видавання містобудівних, виконавчі органи відстоювали позицію, що головний архітектор потребує підтримки  та навіть захисту, яким би мало стати попереднє рішення про видавання містобудівних умов, які б надалі приймав виконком. 

Зважаючи на рішення суду це б було нелогічним рішенням. Виконком не може рекомендувати головному архітектору обов’язкові до виконання рішення. Позиція ради була така, що якщо ми вже будуємо квазі-модель, то попередньо має бути рішення не виконкому, а ради. Тобто спочатку було два варіанти, але консенсусу так і не досягнули.  

Почали шукати інший варіант, наприклад, що допоміжним органом буде містобудівна рада, але цю позицію не підтримав головний архітектор. Була ще ідея створити новий орган, який би попередньо розглядати ці питання. Але й це ні. Наразі опрацьовується концепція, яка має чітко узгоджуватися зі законом: уповноваженим органом буде управління архітектури на чолі з головним архітектором. Ніхто вже нічого нікому радити не буде.  

Утім рішення, яке підготували до прийняття, впливає на багато інших рішень міськради, які вже діють та у які необхідно внести відповідні технічні зміни.   Видавання містобудівних умов  та обмежень – це адміністративна послуга. Ви маєте подати певний перелік документів для отримання цієї послуги, а для цього потрібно розробити та затвердити відповідну адміністративну картку, а також призначити відповідального.  

У структурі Львівської міської ради діє розподіл повноважень згідно з рішенням ради. У нього також потрібно внести відповідні зміни. Проєкт ухвали, який запропонували депутати, передбачає  всі технічні правки у всіх чинних документах. Депутати, з огляду на те, що ми так довго шукаємо компроміс, хочуть все чітко виписати на папері так, щоб кожен розумів, які він має обов'язки та хто буде це контролювати. 

А проєкт рішення виконавчих органів передбачає, що узгодження документів відбуватиметься автоматично чи, як кажуть у нас, "згідно зі звичаями та традиціями". Тобто у ньому не прописали те, як будуть всі ці процедури відбуватися. 

Як громадськості та журналістам тепер контролювати процеси видавання містобудівних умов і обмежень головним архітектором? 

Зрозуміло, що головний архітектор онлайн не зможе пояснювати громадськості мотиви прийняття своїх рішень, як це було у випадку з виконкомом. Однак усі його рішення будуть публічними, доступ до них є у державному реєстрі. Важливо те, що містобудівні рішення прийматимуть не колегіально-безвідповідальним органом, члени якого поговорили на камеру та прийняли містобудівні, які потім оскаржуються та скасовуються в суді, а відповідальною посадовою особою.   

Головний архітектор відповідатиме за них персонально. Насправді те, що робитиме головний архітектор, є адміністративною послугою. Містобудівні умови та обмеження – це фактично вже останній документ, який видають тоді, коли вже розробили проєкт. Вони вписуються в документи, які прийняли раніше, а саме детальний план і план зонування території. Саме ці документи визначають основні параметри забудови, зокрема поверховість. Містобудівні умови не мали б виходити за межі цих показників. 

Тимчасова комісія, яка вивчає діяльність виконкому, зафіксувала такі основні види порушень під час видавання містобудівних умов, як зміна поверховості та недотримання термінів розгляду? 

Тому й питання персональної відповідальності головного архітектора за видавання містобудівних умов є настільки важливим та вчасним.  

Чому всі депутати Львівської міської ради разом з міським головою виступили проти нового закону, який пропонував видавати містобудівні умови через реєстр, адже це адміністративна послуга?  

Тому що реєстр – це електронна система, яка видає ці умови автоматично, вона не здатна проаналізувати та визначити те, чи справді будівництво узгоджується з архітектурним ландшафтом міста. Комп'ютер не може аналізувати скільки років сусідньому будинку, чи зашкодить будівництво історичному ареалу міста, зоні ЮНЕСКО тощо. Це повинен проаналізувати фахівець, яким і є головний архітектор. Він контролюватиме та відповідатиме за всі ці моменти.  

У Львові є чимало випадків, коли нове будівництво є чужорідним для середовища центральної частини міста. Наприклад, Укрсоцбанк. А скільки дискусій було довкола будівництва на площі Міцкевича готелю з паркінгом. У нас, на комісії законності, навіть з'явився новий вид питань, які ми розглядаємо, це детальні плани. Люди приходять до нас зі скаргами на різноманітні проєкти детальних планів. Ми їх обговорюємо та залучаємо всіх учасників процесу.  

У випадку з площею Міцкевича наша комісія ініціювала скерування документів до Мінкульту, щоб з'ясувати те, як має відбуватись процедура погодження з ЮНЕСКО подібних реконструкцій. І ми отримали відповідь, що місто має безпосередньо звертатися до ЮНЕСКО перед тим, як вносити зміни у детальний план. Подібним було й питання щодо площі Святослава, оскільки це буферна зона ЮНЕСКО.  

Важливо, що мешканці нам довіряють. Ми викликаємо розробників планів, забудовників та намагаємось зрозуміти, де скарги мешканців є справді обґрунтованими, а де закон на боці розробника детального плану.