Почнемо з революційної думки: ніхто не зобов’язаний відповідати будь-яким стандартам і витрачати час, нерви та гроші на те, щоб комусь сподобатися.
Ви змінюєте щось у собі, тільки якщо самі цього хочете. І приймаєте те, що змінити не виходить зараз або неможливо зовсім.
Сказати легко. Зробити складніше. Чому в сьогоднішніх реаліях адекватне ставлення до зовнішності ледве не тотожне з таємним мистецтвом Шаоліню?
Хтось завжди буде незадоволений
У ЗМІ пишуть про невдалі сукні зірок, вишукують на їхніх обличчях висипи та зморшки. А якщо хтось набирає зайві кілограми, ця новина миттєво розлітається по всіх кутах інтернету. Водночас злісним коментаторам, на відміну від журналістів, ніхто не платить. Кожен має право на свою думку, жодних проблем. Але люди підносять її під гаслом «повинні». Кому та навіщо? Незрозуміло.
Показовим став хайп з Монікою Беллуччі, у якої на обличчі (просто жах!) з’явилися природні вікові зміни. Ніякі підтяжки та уколи акторка не робить. Їй і так добре. Тільки диванні критики незадоволені: «чому не прибере зморшки, у неї ж є гроші», «така краса пропадає», «шкода, постаріла». Іншими словами, люди засмучені, що Моніка — більше не насолода для їхніх очей. На почуття та самопочуття самої акторки всім начхати. В італійки ж повна гармонія із собою. Чужі думки її хвилюють найменше.
Якщо Беллуччі завжди була красунею за західноєвропейськими мірками, ось вам безкомпромісний приклад — Сара Джессіка Паркер. Що тільки не говорять про її зовнішність у мережі. Одне порівняння з Бабою Ягою чого варте! Сара чудово обізнана, що далека від конвенційних уявлень про красу. Про це акторка сама неодноразово згадувала. Неймовірно, але факт: зовнішність не заважає їй бути впевненою в собі, зніматися в кіно та підкорювати людей харизмою та позитивом. Паркер не народилася зіркою відразу, проте природні дані з нею завжди. То чи в зовнішності проблема? Подумайте.
Бодіпозитив — заборона доглядати себе?
Хтось усерйоз думає, що бодіпозитив — то секта. Її адепти миються раз на місяць, не розчісуються та всі до одного ходять у невипраних халатах цілодобово. Дивно, але ні. Бодіпозитив не проповідує обов’язково мати «рубенсівські» форми та відрощувати волосся на тілі. Б’юті-процедури та візити до косметолога в бодіпозитиві так само важливі, як і за його межами. Особливо якщо шкіра проблемна, дуже суха, схильна до подразнень і потребує дерматокосметичного догляду — https://eva.ua/ua/brnd-141931/.
Йдеться виключно про прийняття зовнішності людини у всьому різноманітті. Це не тільки й не стільки про вагу чи прищі, скільки про те, щоб не перейматися через горбинку на носі, родимі плями на обличчі або вуха, що стирчать.
Сьогодні поняття спотворили та перетворили на культ лінощів. Тоді як споконвічно бодіпозитив — це любов до себе. Не лінь чи виправдання зовнішнього вигляду, а виключно комфорт, турбота як про фізичне, так і про ментальне здоров’я. Ви можете робити зі своєю зовнішністю, що захочете, — ось що найпрекрасніше. Можете голити пахви. Можете не голити. Можете стати стрункішими, якщо вага не влаштовує і приносить незручності. Але якщо ваші форми вам подобаються, ніяк не впливають на фізичний стан і ви з ними в гармонії, які питання можуть бути?
Те саме стосується речей, які змінити складно чи неможливо: зріст, розріз очей, родимки та родимі плями, розмір грудей, форми частин тіла, шрами, протез після нещасного випадку та багато іншого. Це не вади й навіть не особливості. Це ваше тіло, ваша індивідуальність — така, яка є тут і зараз. Вона сформувалася внаслідок найрізноманітніших обставин. Тим, кому щось не подобається, і хто вважає за потрібне вам про це повідомити, порада одна: йти далі по свої справи, їхня думка вам не цікава.
Що впливає на сприйняття краси
Любителі заганяти людей у межі аргументують це тим, що тягнутися до прекрасного — природно. Воно-то й так, але є нюанс: якби природа задавала стандарти, вони б не змінювалися протягом століть. Секс-символ 1950-х Мерилін Монро мала фігуру з виразними формами. На зміну їй прийшла мініатюрна Твіггі з короткою стрижкою. Потім з’явилася мода на спортивне тіло та фітнес-відеоуроки Джейн Фонди, а в 1990-ті стрибки з гантелями витіснив героїновий шик Кейт Мосс. Сьогодні одні хочуть «попу, як у Кім». Інші — тіло та силу духу, як у Марі Карачиної. А треті не переймаються та залишаються собою.
Багато чинників впливає на особисте сприйняття. Більшість аж так звикли до глянцю, ретуші та кіношних ідеалів, що забули, який вигляд мають реальні люди. Коли виправляють світло та тіні, складки на одязі та інші дрібні огріхи, знімок об’єктивно стає кращим. Але ретушери на цьому не зупиняються! Кінцеві фото перестають мати з реальністю щось спільне. На них у людей не існує пор, мімічних ліній та очних капілярів, а шкіра абсолютно скрізь гладка й сяйлива, навіть у ділянці пахв.
До речі, самі зірки, що знімаються для обкладинок, не завжди задоволені фанатичним підходом редакторів до краси. Кейт Вінслет так і не зрозуміла, навіщо British GQ звузили їй талію та подовжили ноги. Леді Гага, побачивши себе на обкладинці Glamour, також заявила, що ретушери перестаралися. Що говорити про журнали, коли в інстаграмі кожна друга — модель. Начебто всі розуміють, що ці фотографії пройшли кропіткий тюнінг, але сумніви та комплекси не сплять.
Усе, що стосується зовнішності, — смаківщина. Тільки ви вирішуєте, який вам мати вигляд. І якщо змінюватися, то лише заради себе, власного задоволення та здоров’я.
