Про те, що краса потребує жертв відомо давно. Інколи доводиться платити найвищу ціну.
9 вересня – Всесвітній день краси. Його ініціатором став Міжнародний комітет естетики та косметології (СІДЕСКО) зі штаб-квартирою у Брюсселі.
Цей день – це професійне свято косметологів і всіх фахівців індустрії краси, включно з професіоналами естетичної хірургії. У питанні штучної краси світ, мабуть, розділився принаймні на три частини.
Існують щирі прихильники хірургічного втручання "в районі" людського обличчя, грудей чи живота. Їм опонують затяті противники, які мають свої аргументи на користь полишення у спокої дарованої Богом фізичної оболонки людини. Третя група закономірно може виявляти банальну байдужість з цього приводу.
Очевидно, що саме перша група осіб мала би бути схильна до пильного зважування усіх "за" та "проти" кожної планованої чи пропонованої фахівцями операції. Вагомим аргументом на користь хірургічного втручання могли би стати певні кількісні показники адептів штучної пластики у світовому масштабі.
14 серпня українська преса стисло написала про черговий звіт, який за результатами 2014 року підготувало Міжнародне товариство естетичної пластичної хірургії. З документа випливає, що торік у світі провели понад 20 мільйонів хірургічних та не хірургічних косметичних процедур, а лідерами рейтингу стали США, Бразилія та Японія.
Відсутність України у цьому переліку – аж ніяк не ознака тотального задоволення співгромадянами власною зовнішністю. Це є закономірністю, що випливає не лише з демографічних чинників, бо тут також дається взнаки і питання добробуту мешканців країни.
Поки українці переймаються набагато важливішими проблемами – виживанням у протистоянні з Росією та економічними негараздами у сплюндрованій корупцією країні – "захід" і "схід" собі "з жиру бісяться".
Хоча сумні наслідки війни на Донбасі та масове каліцтво можуть, на жаль, підвищити країну у подальших подібних рейтингах.
Звісно, професіонали та аналітики пішли далі й подали акуратну розкладку найпопулярніших торік у світі типів пластичних операцій. Гарні очі, правильний прошарок жиру, канонічні груди й акуратний ніс входять до першої п’ятірки людських очікувань від субпідрядників творця наших тіл.
Шкода, що автори звіту не наклали оприлюднені цифри на статистику пластично-операційного туризму у світі, бо, як свідчить досвід, мешканці багатих країн світу вже навчилися економити на мандрівках у пошуках краси до закордонних – дешевших клінік.
Для прикладу, британці вже навчилися платити закордоном за певні послуги у Польщі, Туреччині чи навіть Україні лише чверть домашньої ціни. Для нас тут йдеться про тисячі гривень, а для них – про тисячі фунтів.
Наявність згадки про Україну у таких порівняннях бодай трохи згладжує той факт, що сама країна не увійшла до тридцятки лідерів за числом пластичних хірургів. Так, їх не сотні, але вони є, а серед них є гідні довіри фахівці своєї справи.
Щоправда, коли йдеться про пластичну хірургію, вислів "краса потребує жертв" набуває своєрідного значення. І йдеться тут аж ніяк не про усім відомі образи спотворених безліччю операційних втручань облич з родини Майкла Джексона, Міккі Рурка чи Донателли Версаче.
Одна справа, коли ціною сумнівної краси є банальні гроші, і річ інша коли йдеться про найдорожче – саме життя.
У звіті американських фахівців про летальні випадки не згадувалося. Хоча, можна зрозуміти, чому, бо, для прикладу, київський пластичний хірург Ростислав Валіхновський (особистий лікар Віктора Ющенка) стверджував, що ризик ускладнень у пластичній хірургії становить 0,3-0,5%, а статистика смертей – 0,001%.
Попри все, рівно чотири роки тому Українська правда докладно описала історію смерті 25-річної дівчини, котра померла безпосередньо після операції з вживляння грудних імплантатів у приватній клініці Запоріжжя. Тоді правоохоронці відкрили карну справу за цим фактом.
Про схожий випадок у Львові йдеться в блогах: "У п’ятницю, 14 серпня 2015 року, під час проведення пластичної операції померла 18 річна дівчина. Операцію проводив Олашин Василь Васильович. Причина смерті розслідується органами правопорядку".
Начальник відділу охорони здоров’я ЛОДА, Богдан Чечотка, повідомив, що дівчина не вийшла з наркозу після пластичної операції зі зміни форми носа.
Хірург Василь Олашин спеціалізується на ринопластиці – хірургічне втручання з метою зміни форми носа.
На сайті Procosmetic йдеться, що він разом з іншими лікарями провадить приватну медичну практику в приміщенні хірургічного відділення Львівської косметичної лікарні, що на просп. В. Чорновола, 45а.
Нам навіть вдалося отримати копію договору суборенди поміж Львівською міською косметологічною лікарнею та фізичною особою-підприємцем Різником А. Б.
Договір діяв лише до 15 червня цього року.
Як розповіла в коментарі Варіантам головний лікар Львівської міської косметологічної лікарні Ірина Данів, даний договір суборенди було продовжено. А операцію проведено лікарями цілком законно, бо вони є штатними працівниками цього медичного закладу і пластичні операції проводять саме в цьому статусі.
За сумісництвом вони також можуть оперувати і в приватному порядку. Оскільки триває слідство, а провина хірурга Олашина не доведена, наразі нема підстав його звільняти. Нині він перебуває у щорічній двотижневій відпустці.
Тим часом правохоронці Шевченківського райвідділу міліції за заявою батька загиблої відкрили провадження за ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України "Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого".
Що слугувало ймовірною причиною смерті пацієнтки у Львові – достеменно невідомо.
Якісь висновки робити передчасно, так як остаточний висновок за судмедекспертами. Вони вже провели розтин тіла, результати якого засвідчили, що органи пацієнтки в нормі. Остаточні результати експертизи стануть відомі після проведення гістологічної експертизи.
Сподіваємось, слідство у цій справі дасть відповіді на всі поставлені запитання, а сама галузь і установа, у стінах якої трапилася трагедія, не постраждають через неї. Бо пластичним хірургам в Україні є чимало роботи і через воєнні дії на Сході держави, і через природне бажання певного числа українців трохи стати гарнішими – бодай ззовні.
Таких людей не лякають небезпеки гематом, відмирання живих тканин, пошкодження нервів, потрапляння інфекцій та післяопераційних рубців. Їх, очевидно, рухає вперед віра у те, що саме з ним все буде добре, а омріяна краса варта тих зусиль. Краса зовнішня та внутрішня.
фото: europa.otroscines.com
Юрій Залізняк, Юрій Семашко