Українці їдять ситну і здорову їжу, а символом місцевої культури харчування можна вважати здорового, кругловидного чоловіка в літах, зображення якого прикрашає упаковки з молоком, салом чи горішками.
Про це в своїй статті "Їжа облагороджує душу" у виданні Spiegel.online пише журналіст Джонатан Віддер (Jonathan Widder).
"Той, хто захоче придбати в Україні їжу, не зможе не зауважити кругловидних, старших чоловіків. Вони прикрашають пакунки з молоком, салом або ж арахісом...Відповідно і обідні перерви в Києві є різноманітними, ситними та душевними", – пише журналіст.
Для розуміння значення їжі в Україні, на думку журналіста, найкраще глянути на упаковки продуктів харчування, до прикладу, на "Козацьку гірчицю", або ж горішки "Козацька розвага".
Українці ставляться до споживання їжі як до свята: ввечері в київських барах вони можуть споживати величезну кількість їжі та пива, йдеться в статті.
"На обіді все виглядає більш помірно. Українці, попри всі кліше не вживають в цей час алкоголь – зазвичай п’ють чай, каву, воду або компот – солодкий сік, який вони самотужки готують із зварених фруктів. Їжа є ситною та здоровою. Часто починають з супу на кшталт борщу чи солянки, потім здебільшого їдять курятину або ж свинину з рисом, картоплею чи гречкою. До цього йде також типовий салат – з капусти чи олів’є”, – пише видання.
Журналіст зазначає, що в Україні майже всі жінки, навіть бабусі, працюють, тому українці рідко обідають вдома. Здебільшого для цього використовують їдальні, дехто – заклади швидкого харчування.
Інший аспект, який українці особливо цінують під час харчування – міжлюдське спілкування, наголошується в матеріалі: під час спільного прийому їжі люди голосно та весело спілкуються та отримують від цього задоволення.
Однак найяскравіше любов українців до їжі проявляється на різноманітних святкуваннях, резюмує журналіст – під час застіль українці люблять говорити тости – ейфорійні промови, співати за столом, використовуючи при цьому величезний арсенал традиційних пісень.
"Ймовірно, саме на цих святах відчайдушний дух козаків проявляється найяскравіше", – підсумовується у статті.
