Весілля, весілля – на весіллі люди: дружки і дружби, батьки і родичі, тамади і запорожці, наречені та наречені.
І для когось з них – це й справді один із найвідповідальніших днів у житті.
Звичайно, що всі шлюбувальники хочуть, щоб цей день був незабутнім та яскравим, веселим та сповненим граційними емоціями.
І кому, як не фотографу найкраще видно усі деталі цього принадного свята на відстані свого об'єктива.
Я займаюся весільним фото вже майже три роки, за моїми плечима десятки відзнятих весіль та багато різних історій: від дивовижних і до просто дивних.
Історія перша, де скупий платить двічі
Весілля – недешеве задоволення і тому більшість молодят, звичайно, що хочуть зекономити хоча б на чомусь. За дивним збігом обставин під економію не потрапляють ресторани, весільне вбрання та оренда лімузинів, але завжди – фото та відео.
У Львові пропозиції послуг весільних фотографів не тільки перевищують попит, але щороку зростають до безпідставних масштабів. Тому й ціни тут можуть бути кардинально різноманітними – від 100 баксів і до 1300 доларів.
Наречені намагаються знайти найдешевний варіант, де, однак, усі фото мають бути якісними, з добрим тонуванням та необхідною різкістю для позитивних вражень. На цьому весільні метелики й обпікаються.
Знайомі фотографи розповідали, що було декілька випадків, коли клієнтам віддавали 2000 весільних фото, з яких роздрукувати чи завантажити у соціальну мережу, можна було лише 10-20 знимків. Бувало й таке, що наречена пара знову знову обживала весільний одяг та їздила перефоткуватись з вже більш професійним фотографом.
У мене була така ситуація. Чудова та щира пара вирішила обрати своїм весільним фотографом одногрупницю молодої. На її фото не було на що дивитись: облізлі кольори, завалений горизонт, зашкалений контраст.
Також часто доводиться чути такі репліки: "Мій брат купив собі дзеркалку і якщо він погодиться, то й буде нашим фотографом, ми ще подумаємо", "Моя сестра фотографує чудові пейзажі, гадаю, що весілля вона сфотографує ще краще".
І тут моя перша порада молодятам – забудьте про родичів, подруг та одногрупників. Обирайте незалежного професіонала, який знає свою справу.
Або ще один цікавий випадок у моїй практиці. Зустрілась я з потенційними клієнтами, розповідаю про процес, ідеї, фотокниги, до зйомку тощо. На це вони сказали, що їх все влаштовує, але десь там у родині є якийсь брат, який придбав собі напівпрофесійну камеру і тому, можливо, що фотографувати буде він. І ще й випитують у мене, чи не могла б я обробити фото, при цьому збиваючи ціну в половину, адже фотографуватиме інший, і ще хочуть, щоб фотокнигу я також оформила за півціни, оскільки роздруковувати вони будуть також самі.
У моїх друзів вже була така ситуація, коли молодий два тижні морочив голову з єдиним питанням: "А чи не зміниться ціна послуг, якщо курс долара піде вгору (більшість операторів і фотографів беруть гроші в американській валюті)". Мова йшла про 20$ і він так їх й не замовив.
Логічно, що з молодятами, які готові щедро заплатити за роботу – легше працювати. Вони цілком довіряють професіоналізму обранця і отримують бажаний результат.
Є ще одна перепона в отриманні незабутніх весільних світлин. Це – початківці, які придбали хороші камери та поставили високу ціну. Тому обирати фотографа лише за ціновою категорією є величезною помилкою.
Варто обов’язково дізнаватись про весільний стаж фотографа, ознайомитись з його роботами та одразу домовитись про те у якій кольоровій гаммі хочете бачити фото, при нагоді можна поспілкуватись з попередніми клієнтами. Якщо все гаразд – можна сміло бронювати дату.
Історія друга, де фотограф працює за їжу
Часто так буває, що за портретні фотосесії мені печуть тортики, дарують шоколадки, цукерки або ведуть на пиво. Це приємно, але здебільшого – це мої друзі та колеги. І, звичайно, краще віддячувати в українській валюті.
Але їсти треба. Одного разу, декілька років тому, я активно виконувала роботу весільного фотографа. Пропрацювала шість годин і дуже зголодніла. Приїхали до далекого від цивілізації, де, як я сподівалась, мене нагодують.
Про мене ж просто забули. Всі пригощались моїм улюбленим крабовим салатом, а я – фотографувала. Пощастило, що музики покликали мене за свій стіл і я, принаймні, перекусила.
Любі молодята, не забувайте будь ласка про операторів та фотографів, вони мають властивість ставати голодними. До речі, деякі ресторани полюбляють робити велике западло. Батьки оплачують за страви для музик та іншого «весільного персоналу», але ресторатори, зазвичай, ставлять столик десь у кутку (щоб ніхто не бачив) з мізерно малими порціями.
Одного разу на мене, оператора та 5 музикантів поставили два двістіграмові салати, м’ясну, сирну, овочеву нарізки та літр горілки. Справжній "бійцівський" набір для продуктивної роботи.
Історія третя, де найголовніша людина на весіллі знає усе, що потрібно робити
Від вдалої організації процесу залежить 70% успіху весілля. В Україні не прийнято наймати весільного організатора і це є великою помилкою. Ні батьки, ні родичі, ні самі наречені не здатні у такий емоційний день тримати все під контролем.
Зазвичай весілля перетворюється у балаган, де не знають, що за чим робити, як просити благословення у батьків, де лежать обручки чи свічки, і чим повинні зайнятися гості, чекаючи на молодих 3-4 години, поки ті фотографуються.
Є одна весела історія про те, як полетів синусоїдою увесь графік весілля.
В зачісці нареченої закопані усі пси невмотивованої економії весільних коштів. Багато хто з наречених нехтує пробною зачіскою. У мене було шість таких дівчат, які зі сльозами бігли у найближчу перукарню, або просто мили голову та йшли під вінець без зачіски.
І все через те, що їм справді ліпили гніздо на голові. Тому найкраще, що може зробити людина, громадянин та громадянка у такій ситуації – це скласти список справ та покупок, причепити їх ейфелевим магнітиком до холодильника і викреслювати гелевою ручкою.
Одного знаменного разу, я фотографувала поза Львовом і тому приїхала до молодої за день до того урочистого моменту у її житті. Більшої комедії від тоді я не бачила.
Наречена о третій годині ночі чіпляла на булавки букетики для гостей на булавки і так 250 штук власноручно, а я, як справжній фотограф-універсал, фарбувала волосся її мамі, яка не встигла це зробити раніше.
Тому, шановні наречені, якщо все добре організувати і не брати на себе відповідальність – то буде справді спокійний, романтичний весільний день.
І останнє, що повинні пам’ятати усі молодята. З оператором і фотографом Ви проведете більшу половину найважливішого дня у Вашому житті. Тому не намагайтеся зекономити на емоціях, шукайте фанатиків своєї справи і не бійтеся випромінювати свої емоції.