Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня, що минув, в Україні та світі
Минулий тиждень характеризувався несамовитими втратами росіян. Якщо за весь жовтень вони склали рекордний результат у 54 400 осіб, то лише за перших сім днів жовтня сягнули 16 130 ворожих солдат, тобто 2 300 за день, а 8 жовтня ця цифра сягнула рекордних 2980 осіб. Це вдвічі перевищує середньодобові втрати за зимові, весняні і два літніх місяці цього року. Якщо зважити, що втрати танків за цей тиждень складають лише 7 штук, а бойових броньованих машин – 46, то видно, що росія, масовано, безперервно і нещадно під українські дрони кидає виключно піхоту, сподіваючись досягнути успіху. Навіть «маршали побєди» у Другій світовій наступальні дії все таки здійснювати броньованими кулаками, а тут лише піхота без будь якого захисту. Божевільні атаки в композиції з безперервними ударами по українській інфраструктурі, провокаціями подібними до Борщагівської та інформаційними трешем в соцмережах з прогнозом апокаліпсису доводять, що ворог зробив ставку зламати Україну за цю зиму. Також і за допомогою виступів наших миротворчих «консерв», які чомусь вирішили, що їх призначать гауляйтерами у випадку чого. Американська адміністрація докладається, заблокувавши постачання озброєння на $16 млрд, яке було фінансово зарезервовано ще з часів Байдена, або оплачено європейськими партнерами, про що публічно заявив український президент, явно звертаючись до новообраного Конгресу США. Попри все, наша армія і суспільство тримають удар, що підтверджують успішні контратакуючі дії на різних напрямках фронту і недавно опубліковані результати соціологічних опитувань.
На російський терор Україна минулого тижня відповіла масованими ракетно-дроновими ударами по російських НПЗ і підприємствах в Орлі, Воронежі та Ростові. За 10 днів було уражено 8 НПЗ і 1 перекачувальну станцію.
Загалом цього тижня дві події стали знаковими для України та світу – черговий корупційний скандал в Україні і результати американських виборів.
Після всіх оцих Міндічів, Мідасів, шлагбаумів, міністрів типу Галущенка, хабарництва в ОПУ у вигляді Мудрої, кол-центрів та інших ми вже думали, що досягнули дно, але виявилося що знизу ще можна постукати. З’ясувалося, те чого ніхто не міг припустити – мафіозне зрощення верхівки СБУ, МВС та Генпрокуратури з криміналітетом для реалізації синтетичних наркотиків і друку фальшивих грошей для Європи. Арешти генерала СБУ і керівників управлінь служби безпеки та МВС поряд з відвертими кримінальниками, оприлюднення планів майбутніх розправ з журналістами і смакування вже здійснених з відповідними жорсткими кадрами та відвертими записами – це вже повний абзац. І таке роблять під час війни ті, хто має захищати суспільство від ворога. Мало того, це не криміналітет ходить на повідку у силовиків, а навпаки якийсь «Мексиканець» з-за кордону керує високопосадовцями спецслужб. Такого до цієї влади ще не було ні в знаменитих 90-х, ні навіть за часів СРСР. Про те, що КДБ ходить під бандитами, міг подумати хіба що божевільний, а тут будь ласка. І постає питання: а хто призначав оцих всіх посадовців у різних сферах державної діяльності, хто контролював їх роботу, хто призначав генпрокурором Кравченка, чого вартують всі оці відділи внутрішньої безпеки у силовиків, коли їх очолюють мафіозі. Питання риторичне, як і квола реакція на це все нашого найяснішого цісаря. Виявляється досить відновити декларування працівникам СБУ і все, а про жодні зміни в системі, щоб унеможливити такі кричущі речі, нема ні слова. Зате ми чомусь вчергове почули по вибори і то on-line. Ось що постійно найбільше турбує нашу владу, а не якісь там «Карфагени». Згадаймо про транзитний сервер, через який проходили дані від дільничних комісій до ЦВК під час виборів 2004 року, що організовувала тодішня влада, коли головою АП був Віктор Медведчук. Спроба була вже тоді, коли комп’ютерні технології лише набирали розвитку в Україні. А яких «успіхів» можна досягнути зараз при оцьому омріяному on-line?
Найголовніша світова подія – проміжні вибори до Конгресу США. Очікувалось, що демократи виграють, але що так тріумфально: і палату представників, і сенат, і вибори губернаторів — припустити не міг ніхто. Власне тут не так виграли демократи, як програли республіканці, які уособлювали політику Трампа, що привело до серйозних втрат у всіх категоріях виборців: чорношкірих, вихідців з Азії і Латинської Америки та у всіх вікових групах, за виключенням 60+. Втрати складали до 10% у порівнянні з 2024 роком і лише старші люди голосували традиційно, не зважаючи ні на що, хоча чи не найбільше потерпіли від зростання вартості життя і втрати медичного страхування. В результаті сильно звузилась соціальна база республіканців, і якщо вони не висунуть жодних свіжих ідей і надалі йтимуть під гаслами MAGA та плазуватимуть перед Трампом, то відбуватиметься подальший занепад партії, а про перемогу на президентських виборах можна буде лише мріяти. Політичний зв’язок з Трампом дедалі більше нагадуватиме каїнову печать. Не збулися всі пророцтва про невизнання виборів, бунт штатів, громадянську війну. Президент визнав поразку і жодних заяв щодо фальсифікації результатів не робив. Правда, здійснив перші заміни у власному апараті, призначивши на звільнені посади ще більш «відморожених», ніж були.
Як ситуація розгортатиметься далі буде видно, проте для України наступить певне полегшення, хоча до 3 січня прийдеться витримати тиск, оскільки маніакальні ідеї змусити нас прийняти умови москви для заробітку, обіцяних нею шалених трильйонів, так і не покинули Трампа. Як і мрія здійснити це на саміті G20 в Мар-а-Лаго. Власне для цього і педалюється тристороння зустріч у вівторок в Абу-Дабі а потім з європейцями у Брюсселі. Оскільки російську делегацію очолює Мединський, то все знову зведеться до ультиматумів і лекцій про Рюрика. Але грати в цю гру необхідно. І тут нічого не поробиш. А війна триватиме.